Як слабинцям живеться поряд з єнотами

Слабин Чернігівського району не раз атакували єноти. У листопаді єнот забіг на пилораму і скуб за взуття робітника, у січні воював у дворі з собакою. А тепер їх часто бачать працівники ферми. Як воно, жити поряд з єнотами? Чи не страшно слабинцям?

«Біжать, ще и пищать»

— Двічі бачила, — розказує робітниця TOB «Слабинське» Марія Куковець. — Обидва рази в обід. Ось із тиждень назад. Перший раз бачила трьох. Усі коричневі, одного розміру. Я тоді не знала, що то єноти. Біжать три таких собі тваринки, наче собаки. Коричнево-чорні. Хвостяри вгору настовбурчили. Біжать не так, як собаки. Песики рухаються один за одним. А єноти всі поряд. Ще й пищать так страшно. Я дуже злякалась. Стала. І вони зупинилися, на мене дивляться. Постояли-постояли і рушили далі. Я ще трохи перечекала, а тоді й сама пішла. Другий раз бачила одного. Також зупинилася, поки пройде, а тоді попрямувала додому.
До цього Марія Митрофанівна єнотів не бачила ніколи.
— Як перший раз тройко тваринок побачила, почала розказувать на роботі, — говорить. —А мені й кажуть, ти, Маріє, єнотів бачила. А воно ж хто його знає — чи скажені вони, чи ні. Страшно жити поряд з дикими тваринами.
Бачу густі рядочки слідів тварин.
— Може, то й єнотові, — показує на візерунки Марія Куковець. — Он і нори якісь. Може, туди єноти за мишами лазять, хто їх знає.

«В контору не забігали»

Заступник директора TOB «Слабинське» 70-річний Іван Кушнір про єнотів знає.
— Вони на ніч приходять у покинуті приміщення ферми,— каже Іван Костянтинович, водячи по напівзруйнованих сараях.
Заходимо в приміщення, де колись тримали худобу. Балки погнили, половина стелі завалилася. Шукаємо у сіні єнотів, блукаючи між завалами.
— Нє, — хитає головою Іван Кушнір. — Зараз їх тут не знайти, вони в поля пішли. Повернуться ввечері. Писк піднімуть. Я їх тут часто бачу, та що з ними робить?

— А що сталося раніше: запрацювала знову ферма чи поселились на ній єноти?
— Єноти тут тільки перший рік живуть, — розповідає Іван Костянтинович. — А ферма вже шість років як відновила свою роботу. Коли прийшов до нас новий директор, Віталій Крицький, то все й запрацювало. Але в покинутих сараях єнотів не було. Кажуть, що їх цього року стільки розвелося, що в лісі вони не вміщаються, тому й ідуть у села. Але вони нам особливо не заважають. Живуть — хай живуть.
Директор товариства єнотів не бачив.
— До контори не забігали, — сміється Віталій Володимирович. — А от лисицю в четвер поряд з конторою бачив. Приїхав машиною, а вона крутиться на подвір'ї. Я вистрелив декілька разів, щоб її налякати, і вона втекла.

«Думаю, постріляють»

— Чи безпечне співіснування людей поряд з єнотами? — запитала мисливствознавця Чернігівського лісгоспу Віктора Буйденка.
— У Слабині живуть не єноти, а єнотовидні собаки. Вони на сказ хворіють рідко, — консультує Віктор Романович. — Якщо особини здорові, то вони безпечні. До того ж ці тваринки харчуються мишами, користь від них фермі.
— Раніше єнотів там не було. Чому вони покинули ліс?
— У пошуках їжі. Але думаю, що там вони довго не проживуть — знайдуться місцеві браконьєри, які постріляють єнотів. Хутро в них дороге.
— Чи можна єнотів якось прогнати з ферми?
— Прогнати — ніяк. Тільки ловити і переселяти. Але вони й самі можуть покинути територію. Почнеться тепло, вони й підуть.

— Коли єноти заходять у двір до людей, скубуть за взуття — вони не скажені?
— За нормальних умов єноти до людей не йдуть. Тільки у тих випадках, коли їх або підгодовують, або вони скажені. Якщо є сумніви, то краще єнотів знищити. Для цього треба, щоб ветеринари звернулися до нас, лісгосп вишле бригаду мисливців, і вони постріляють тварин.

* * *

Звернулась у Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства.
— Чи потрібно знищувати єнотів?
— Згідно зі статтею 33 Закону України «Про мисливське господарство і полювання», єноти та єнотовидні собаки належать до хижих та шкідливих тварин. Тому підлягають відстрілу, — пояснює начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг. — Чисельність єнотів по області з кожним роком потроху збільшується. У 2009-ому їх нараховувалося 1674, у 2010-ому — 1681, у 2011-ому — 1696, у 2012-ому —1780.
Найбільше сьогодні по області зайців — близько 40 тисяч.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №11 (1401)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (4)