33 гектари землі під лікарські рослини взяв 55-річний Сергій Миронов

Сергій Анатолійович, лікар Коропської райлікарні, землі орендує у Риботині, за два кілометри від Коропа. Раніше на тому місці був панський маєток.
Минулого року Миронов оформив фермерське господарство «Острів здоров’я». Вирощує м’яту, мелісу, ромашку.
— 33 гектари для фермерського господарства — це дуже мало, — переконаний Сергій Анатолійович. — Справжнє господарство починається з території сто гектарів. Зараз із моїх 33 гектарів ще багато землі не розроблено. Я ж тільки починаю.

Ехінацею на полі не знайшов

— Ви коли-небудь бачили, як цвіте півтора гектари ромашки? — захоплено запитує Миронов. — Люди їдуть сюди, щоб просто подивитися, яке ж воно, це поле. Виглядає, звичайно, вражаюче. Квіточки самі по собі прекрасні. Спочатку поле повністю зелене. Тоді повільно починає переходити в білий колір. Усе стає біле. А коли ромашка достигає, квіти робляться жовті. Багато молодят приїздило фотографуватися на ромашковому полі.
На цвітіння ромашки не встигла. Її вже зібрали.
— З роду-віку ніхто на цій землі лікарські рослини не вирощував, — розповідає Сергій Миронов. — Тут одна бульба. І більше нічого. Люди звикли вирощувати картоплю, ходять в резових чоботях і в куфайці. їм цього вистачає. А мені ні.
Починалося все як забавка. Хоча в неї вкладалося багато роботи, грошей. Однак я ж не сам живу на цій землі. У мене багато друзів, які мені допомагають. До цих 33 гектарів із сільським господарством я був не зв’язаний абсолютно.

— Як ідея народилася?
— «Дурні» ідеї народжуються в компанії, за чаркою. Так і ця.
Більшість людей як збирає лікарські рослини? Рюкзак на плечі — і пішли. Десь там щось назбирали. Мені ж хочеться самому виростити.
Торік були ромашка і м’ята. Цього року додалася меліса. А ще садив ехінацею. Однак не знайшов її на полі, не збирав. Де ділась — невідомо: чи не зійшла, чи в бур’янах загубилася... А насіння ж сортове було, за нього заплачені гроші, — сміється Сергій Анатолійович.
Для роботи з лікарськими травами потрібна спецтехніка. На Чернігівщині вона була в містечку Семенівка. Там свого часу травами займалися професійно. А я один такий, у кого нічого з професійного знаряддя нема.

Ромашку збирають в ручну

— Сіяти ромашку можна всіма відомими способами. Можна повні кишені набрати і ходити полем, сіяти, — жартує лікар. — Я сіяв дірявою старезною сівалкою. Попереду трактор їде, а позаду така курява! Ромашка летить. Насіння таке дрібнесеньке-дрібнесеньке. Ромашку можна сіяти в декілька посівів: восени, під зиму і навесні. Ми сіємо раз, улітку. Зійшла чудово. Перезимувала рослина нормально.

Для збору ромашки потрібні спеціальне знаряддя і люди. Бо збираємо її вручну. 6 такі чесалки, подібні до тих, з якими по чорниці ходять. Люди тими чесалками зривають голівки квіток. Сушили ромашку по-всякому. На брезенті розкладали. На сонці сушили, у тіні. Одне тільки — ми не знали, якою мала бути та висушена ромашка. Це ж перший раз. Інтернет весь перерили у пошуках правил обробітку лікарських рослин. Коли покупець приїхав, каже: «Висушили ви нормально, але треба інакше».
Ромашки було два гектари сімсот. Скільки зібрав — не знаю. Здавав по 25 гривень за кілограм. З великим трудом виторгував таку ціну.
Забирають з ромашки квіточку і три сантиметри від неї. А стебло — куди хочете, туди і дівайте. Ми його скосили, затюкували і поставили собі в склад.

На м'ятному полі зілля не росте

— М’ята перцева особливо пахне перед дощем, — мружить очі Сергій Миронов. Показує на духмяні кущі. — Ось вона вже зацвіла. Не встиг усю зібрати. М’яту треба збирати, як тільки вона починає цвісти.
Садити можна корневищем, розсадою, відростками. У мене був розсадник. З нього кущики і перемістив на поле. Рослині потрібні волога і слабокисле середовище. Як починає кущитися, то зелень така аж синя. Посадка та збір м’яти — також ручна робота. Косимо її тракторцем. Трохи полежить, прив’яне і її треба забирати з поля. Тоді м’яту молотимо, сушимо, відділяємо стебла від листків. Зараз такі гібриди м’яти роблять! І бананом вона пахне, і грушею, і яблуком. Напевно, для кальянів ростять.
М’ята все забиває. На полі ніяке зілля не росте. А от ромашку треба обробляти. Та хімії ми не використовуємо. Трактор проїхав, міжряддя прополов. Раз прополов, другий, третій, четвертий.

Скільки разів треба, стільки й робимо. У мене трактор ДТЗ. Він невеликий, рослини не шкодить.
Усього у господаря півтора гектари м’яти.
— Приймають лише листки. Цього року ціни плаваючі. Кожен фармзавод дивиться, як би його так зробити, щоб ' менше заплатити, а більше взяти. Це нормально. Це ринок.
За м’яту обіцяли двадцять гривень за кілограм. Якщо так буде, то тільки помолюся і скажу дякую. Бо на базар же з двома тоннами рослин не підеш.
Для меліси Миронов виділив гектар.
— А вона взяла і вся не проросла, — бідкається. — Тільки декілька рядочків.


Сергій Миронов

Люди тихцем рвуть ромашку й м’яту

— Я як роблю експеримент, то не маленький, а масштабний, — говорить Сергій Анатолійович. — Якщо він удається, окупляється, приносить прибуток, тоді можна далі продовжувати.
Трави здаємо в Суми, в «Укрфармацію». Приймають ще Житомир, Київ, Крим. Здаємо туди, де платять гроші. Та в будь-якому випадку перший рік — це капіталовкладення. Минулого року вийшли на нуль. Але ж цього року техніку купили. Так що окупність зсувається десь на майбутні роки. Може, я ще доживу до цього.
Бути впевненим у прибутку господар не може.
— Землеробство тут — справа ризикована: вологість не прорегулюєш, сонце також.
Того року сухої м’яти була тонна. Цього — не прогнозую. Територію посадки ще не міняв, м’ята росте два-три роки на одному місці. Ромашка скільки хочеш, стільки й ростиме. Треба тільки регулювати кількість.
Насіння Миронов купував, як сам каже, у торгашів. У приватників.
— Мені неправильно норму сказали, накупляв стільки, що залишилося, — розповідає. — Ромашки купив двадцятикілограмовий мішок. Кілограм коштує 130 гривень. Дорогувато, але не страшно.

Для сидерації використовую люпин. Він перевірений. Посіяли вісім гектарів люпину. Наступного року посіви будемо збільшувати.
Сергій Анатолійович дозволяє людям рвати лікарські рослини собі.
— Тихцем від мене приходять і заготовляють собі ромашку, м’яту. А от коли їдуть фотографуватися на весіллях, попереджають.

* * *

Промисловим вирощуванням лікарських рослин Чернігівщина майже не займається. Декілька років тому сім гектарів ромашки вирощував Олександр Шевцов із Семенівки. У Крехаєві Козелецького району плантації трав засаджувала президент товариства природолікування «Зелена планета» Наталя Земна (Зубицька). Однак ні в Семенівці, ні в Крехаєві лікарські рослини більше не вирощують.

Довідка:

Сидерація — заорювання в грунт зеленої маси рослин (зеленого добрива) з метою його збагачення азотом та органічними речовинами.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №33 (1423)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)