Таїсію Ворчило суд засудив до трьох років позбавлення волі з конфіскацією. Заборонив відвідувати кафе, бари, ресторани(!)

28 серпня Ріпкинський районний суд визнав винною в отриманні неправомірної вигоди (по-старому хабар. — Авт.) у сумі 30 тисяч гривень 46-річну Таїсію Ворчило, колишнього селищного голову Радуля. Її засудили до трьох років ув'язнення з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки. Також позбавив її 8 рангу 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування. Таїсія Михайлівна працювала головою з 16 листопада 2010 року до 6 серпня цього року (написала заяву про звільнення за власним бажанням).

Передувало цьому таке.
У червні 2013 року до головихи звернувся 35-річний Олександр Сидоренко з Количівки Чернігівського району з приводу отримання у власність на території Радуля 60 соток землі для подальшої забудови. У минулому Сидоренко міліціонер. Служив у Чернігівському райвідділі у черговій частині. Як встановив суд, під час зустрічі Ворчило сказала Сидоренку, що зможе посприяти у виділенні сесією селищної ради земельних ділянок. За попередньою домовленістю, Сидоренко мав подати до селищної ради одну заяву від свого імені та три від інших громадян. Оскільки Земельним кодексом встановлено обмеження на безоплатну передачу земельної ділянки для будівництва — не більше 15 соток на кожну особу. За позитивне вирішення питання Сидоренко мав сплатити винагороду 30000 гривень. Він подав до Радульської селищної ради одну заяву від свого імені і три інші. Одну від дружини та дві — від знайомих 0. Ростального та Р. Булгак на розробку проекту землеустрою відведення ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Це 60 соток на покинутій вулиці, неподалік місцевого кладовища.

8 липня на сесії Радульської селищної ради 11 присутніх депутатів (усього обрано 16) одностайно проголосували за надання Сидоренку і ще трьом особам дозволу на виготовлення проектної документації на земельні ділянки. Як сказано у вироку,
«Діючи з метою одержання неправомірної вигоди, Ворчило підготувала копії чотирьох рішень сесії. За попередньою домовленістю 10.07.2013 року, близько 10 години, Ворчило, перебуваючи в салоні автомобіля «Шевроле Авео», який знаходиться у користуванні Сидоренка, в смт Ріпки, неподалік центральної районної лікарні, одержала від Сидоренка 30000 гривень. Пересіла в автомобіль ВАЗ 2107» (авто, як кажуть у Ріпках, належить місцевому райвідділу міліції (!!!), номер 0644. — Авт.). За кермом «сімки» був менший син головихи, 23-річний Влад. До речі, служить міліціонером-водієм у Ріпкинському райвідділі (!!!). Як запевнила суд Таїсія Михайлівна, син-міліціонер нічого не знав. У суді вона визнала вину повністю. Сказала, що щиро кається, і просила суворо не карати та при можливості призначити покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі або нижче за мінімальне.
Частиною 4 ст. 368, за якою судили Ворчило, передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Та суд призначив їй покарання нижче від найнижчої межі. Хоча цього разу Таїсії Михайлівні не так пощастило, як вісім років тому, коли за дії, вчинені на посаді голови виборчої комісії, її притягували до кримінальної відповідальності за службове підроблення та зловживання. Тоді вона попала під амністію.
Як зазначено у судовому рішенні, строк відбування покарання Ворчило «відраховувати з моменту приведення вироку до виконання».

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишили у вигляді особистої поруки. Зауважу, Таїсія Ворчило від часу затримання її співробітниками міліції була ні в СІЗО, ні на підписці про невиїзд, ні під домашнім арештом. її взяли на поруки, і не хто-небудь, а колишній начальник УБОЗ (управління по боротьбі з організованою злочинністю) Микола Сич, полковник, звільнився з міліції після скандального випадку у Прилуках, коли його підлеглі у місцевому відділку УБОЗ закатували до смерті тамтешнього авторитета Сергія Кунцевського. Було це п'ять років тому. А суди по звинуваченню УБОПівців тривають і досі.
Нині Микола Васильович керівник TOB «Будівельна компанія «Акваріум» у Чернігові. Другим поручителем виступив Михайло Потоцький, військовий у відставці. Кажуть, у нього дача у селі Корчев'я Ріпкинського району. Це село неподалік Лопатнів де живе Таїсія Ворчило.

Суд поклав на Ворчило обов'язки, а саме: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; не відвідувати кафе, бари, ресторани.
У Ріпках говорять, що пригнічена вироком колишня головиха хотіла вистрибнути у вікно будівлі суду і пошкодила руку.
Отож намагалася знайти Таїсію Михайлівну, вислухати її точку зору. У селі Лопатні будинок Ворчило замкнений, стукала, гукала, марно. Одні односельці кажуть: «Ми вже її днів десять не бачили. Вона у СІЗО» і показують на пальцях грати. «Та ні, — переконують інші, біля магазину. — Вона у когось із синів. Чи у Влада-міліціонера, чи у Володі, який служить прикордонником на посту «Радуль».
Номер мобільного після того, що сталося, Таїсія Михайлівна змінила. Отож додзвонитися — зась. Поїхала до Ріпкинського райвідділу, щоб через сина Влада знайти екс-голову. Та він того дня змінився зі служби. Колега набрав його номер. Представилась, сказала, що хочу почути думку Таїсії Михайлівни та з'ясувати, як це — возити маму «на діло» на службовому авто? Проте він ввічливо відмовився і додав, що мати ніяких коментарів давати не буде. Тож довелося користуватися неофіційною інформацією. Джерела запевнили, що колишня головиха у вікно не стрибала, а невдало переступила сходинку у суді і впала. Як наслідок, пошкодила руку і отримала забої. «Швидка» привезла її до райлікарні, проте Ворчило відмовилася від госпіталізації.

За законом, у Таїсії Михайлівни є 30 днів на оскарження вироку до Апеляційного суду області. Мічені гроші віддали знову міліції.
Тим часом Радуль в очікуванні нових виборів. Люди хвалять директора школи Олександра Ходоса.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №36 (1426)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (4)