Сашко-халамидник

Злісний неплатник аліментів, який виставив на вулицю дружину з дітьми, безкарно збирає чужі врожаї та самовільно користується людськими паями... Депутата Чернігівської райради переслідують численні судові позови з мільйонами у графі «відшкодувати», а він вкотре відкриває фермерське господарство.

Апеляційний суд Чернігівської області розглядає скаргу Войтова Олександра Петровича на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова. Позивач невдоволений рішенням суду першої інстанції, якій зобов’язав його поділити з колишньою дружиною спільну квартиру та виплатити пані Войтовій 43,5 тис. грн – оплаченої нею частки спільного автомобілю «Шкода».

Вивчивши всі необхідні документи, суд першої інстанції встановив, що під час шлюбного життя, яке тривало з 2003 року до жовтня 2013, подружжя Войтових придбало у березні 2012 року автомобіль «Шкода», а 27 лютого 2013 – квартиру. Про те, що купували саме спільно, говорить таке:
- авто брали в кредит, який був оформлений на Олександра Войтова, але його поручителем була тодішня дружина Ольга Войтова;
- при купівлі квартири паном Войтовим, пані Войтова давала офіційну згоду на укладання чоловіком договору купівлі-продажу. Слід зауважити, що частина грошей на квартиру належала батькам пані Войтової, котрі продали власне житло у Кривому Розі і дали гроші доньці, щоб та разом з чоловіком купила в Чернігові житло.


Ольга Войтова

Через день після придбання квартири Олександр Войтов... покинув дружину з двома дітьми на орендованій квартирі, де вони спільно жили доти, й пішов до іншої жінки. За кілька місяців Олександр та Ольга розлучилися, а згодом утворилося нове подружжя Войтових – Олександр та Ірина (нова дружина).

У спірній квартирі старе подружжя Войтових не жило й дня, бо приміщення потребувало серйозного ремонту. Однак одразу після купівлі житла Олександр, Ольга та двоє їхній дітей прописалися у новій квартирі.

Шахер-махер

Отже, рішення Деснянського райсуду (першої інстанції), до якого зверталася Ольга Войтова і вердикт якого був повністю на її боці, виглядає цілком логічно і прогнозовано. Проте Олександр таке рішення абсолютно не сприйняв і, незважаючи на наявність двох спільних з Ольгою дітей, хотів забрати у свою нову родину і квартиру, і машину.

Апеляційний суд впевнено йшов до того, щоб, у свою чергу, також засвідчити правоту Ольги, як раптом Олександр явив суду козирного туза: Ольга не має жодного стосунку до квартири, бо квартира вже не є власністю Олександра Войтова. У часи розгляду справи Деснянським райсудом він переоформив її на тоді ж утворене ТОВ «Агроблаго». Створив фірму, вніс у її статутний капітал спірну квартиру і, мовляв, «до побачення, Ольга». Раз квартира Олександру не належить, то й ділити немає чого.
Ольга Войтова впевнена, що папірець про передачу чоловіком квартири у капітал «Агроблаго» був зроблений заднім числом, інакше він пред’явив би його ще Деснянському райсуду. Можливо, такими думками керувався і Апеляційний суд області, бо в апеляції Олександру він відмовив і залишив попередній вердикт в силі.

Незважаючи на рішення двох судів, Ольга так і не змогла отримати свою частку квартири. Їй відмовив державний реєстратор прав на нерухоме майно, посилаючись на те, що на момент рішення Деснянського суду квартира Олександру Войтову не належала, а перебувала у власності ТОВ «Агроблаго». Згодом Ольга дізналася: без її відома колишній чоловік зі спірної квартири виписав її та двох їхніх доньок (11 та 8 років).

«Все вирішено»

Проживаючи понад півтора роки в орендованій квартирі одна з двома дітьми, Ольга вимушена працювати на двох роботах, щоб платити щомісяця 2000 грн за житло та якось утримувати доньок. І знову йде до суду. Знову до Деснянського. Цього разу з позовом до ТОВ «Агроблаго» щодо визнання недійсним того самого папірця про право власності фірми на спірну квартиру.

Напередодні розгляду справи проти «Агроблаго», а також у його процесі, з Ольгою зв’язався невідомий, на вигляд заможний громадянин, який представлявся директором «Агроблаго». Він запевняв жінку, що нічим добрим для неї суд не закінчиться, що рішення суду коштує 100 тисяч грн і що все вже ним вирішене.

Слова незнайомця, своїм рішенням, побічно підтвердив і суддя Деснянського райсуду Сапон. Він проігнорував частину 2 ст. 369 Цивільного кодексу, згідно з якою «згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном (тобто передача квартири товариству «Агроблаго»), який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена». Аргументував це тим, що «суд дійшов висновку, що законодавством не передбачено необхідності нотаріального посвідчення чи державної реєстрації до оспорюваного позивачем правочину». Він не взяв до уваги статті 69 Сімейного кодексу, яка передбачає нотаріальне посвідчення згоди другого члена родини, якщо перший передає кудись спільне майно тощо.

Навіть не судді Деснянського райсуду Сапону і, взагалі юридично не підкованій людині зрозуміло: не можна одному з членів подружжя на власний розсуд кудись передавати майно, щодо права власності на яке нині триває судова суперечка. Суддя Сапон вирішив інакше і в задоволенні позову Ользі Войтовій повністю відмовив.

Непересічна особистість

Сам Олександр Войтов у цей час живе, як кажуть, на широку ногу: на додачу до спірного автомобіля «Шкода» купив новий, набагато дорожчий Volkswagen Touareg (коштує від 1,5 млн. грн), відгуляв весілля у ресторані «Градецький», а колишній родині не платить навіть аліменти. І це людина, яка упродовж майже 10 років здавалася люблячим батьком і чоловіком та просто жила у скромній квартирі. А виявився, за словами Ольги Войтової, «повним аферюгою».

35-річний Олександр родом з Черкащини, агроном за освітою, починав трудову діяльність у Кривому Розі, де осів після закінчення Ерастівського державного аграрного технікуму. На Чернігівщині Сашко, як називають Войтова колеги-«аграрії» нашої області, з’явився у 2009 році.

Вперше на новому місті він засвітився у керівництві зареєстрованої у селищі Михайло-Коцюбинське агрофірми, яка називається чомусь «Іванівка АГ». Восени 2011 року агрофірма Сашка серед білого дня прибрала 1500 га…чужого врожаю – місцевого фермера Олександра Галенка (керівник ТОВ «Інтрансавтострой»), який на землях Кархівської сільради (Чернігівський район) ростив соняшник. За дивним збігом обставин, за кілька днів до початку збиральних робіт у Галенка вкрали необхідну для роботи техніку.

Тоді Сашко, не змигнувши оком, заявив: діяв абсолютно законно. Мовляв, у нього є всі документи, що ці поля засівала…«Іванівка АГ». Завдані «Інтрансавтострою» збитки сягнули 10 млн грн і в ході судових суперечок з «Іванівкою АГ» підприємство збанкрутувало.

А Сашко того ж року став лауреатом обласного конкурсу «Кращий господарник року». Чому так? Можливо тому, що, як писали у рекламних матеріалах про Сашка, «в нього повірив тодішній в. о. голови райдержадміністрації Андрій Горбань». Цікаво, скільки може коштувати довіра в. о. голови РДА?

На додачу до незрозуміло як надбаної довіри посадовця, за рік до того Сашко обзавівся статусом депутата Чернігівської райради, де став членом постійної комісії з питань інвестиційної діяльності, агропромислового розвитку, підприємництва та малого бізнесу.

В «Іванівці» Сашко не працює вже кілька років, однак, за повідомленнями ЗМІ, власники агрофірми досі з ним судяться, звинувачуючи колишнього менеджера у зловживаннях та крадіжках у значних розмірах і вимагають понад 5 млн грн відшкодувань.

Між тим Сашко облаштувався у новій агрофірмі – ТОВ «Благовіщенське» (село Дніпровське). Тут він відзначився тим, що без дозволу власників паїв став використовувати їхні землі. Зокрема, у селі Боровики Чернігівського району.
– Зареєструвати договір – це справа навіть не одного місяця, – відреагував на самодіяльність Сашка начальник управління агропромрозвитку Чернігівської РДА Мирон Шумик. – Робота йде повільно, а чому ж землі гуляти?

Повільно чи швидко, але ж є передбачена законом процедура. Проте, замість того, щоб подати на порушника закону до суду, чиновник виправдовує Сашка. Виправдовує на кшталт: грошей немає, бо зарплата лише за кілька тижнів, а добре поїсти хочеться – значить, можна їжу вкрасти. Навіщо ж шлунку страждати?
– Коли людина довіряє тобі свій земельний пай – це найвища довіра, – казав сам Сашко в іншому своєму рекламному матеріалі. Цікаво, чим, за цією логікою, є самовільне використання чужого земельного паю? Поругою над святинею чи зґвалтуванням людської душі?

Зрештою, судяться з Сашком і власники ТОВ «Благовіщенське», вимагаючи від колишнього керівника близько 10 млн грн відшкодування наслідків роботи.

Говорять, Сашку все сходить з рук не тільки завдяки власній чарівності, а й завдяки депутату облради Володимиру Лобоску (власнику ВАТ «Семенівське хлібоприймальне підприємство»), який буцімто вирішує усі його проблеми з правоохоронцями.

На думку Ольги Войтової, спірна квартира й насправді Сашку більше не належить. Нібито за борги він її вже віддав людині, яка зараз представляється керівником ТОВ «Агроблаго», але для остаточної передачі новому власнику слід позбавитися від зазіхань Ольги. За документами, ТОВ «Агроблаго» на даний час належить зовсім іншим особам, а саме Мартиненко Валентині Юріївні, яка, за інформацією пані Ольги, є тещею Олександра. Для себе Сашко зробив нове агроблаго – ФГ «Агроблаго», утворене наприкінці липня 2015 року і засновниками якого є Сашко та його нова дружина Ірина. В жодному із зазначених агроблаг і близько немає квартири у статутному капіталі, бо в обох він становить лише по 1000 грн.

* * *

Ольга Войтова говорить, що деякий час тому, до появи «керівника» «Агроблага», спірну квартиру Сашко намагався таємно продати. Навіть $10 тисяч завдатку взяв, але коли покупець дізнався про Ольгу і її права на квартиру, то від покупки відмовився. Однак завдатку Сашко повертати не поспішає.

Ігор Стах, тижневик «Чернігівщина» №32 (536)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.