Заповідник чи заготівельна база?

Ліс рубають, тріски летять! Попри діючу заборону Міністерства екології та природних ресурсів і мораторій Чернігівської обласної ради, в Ічнянському національному природному парку рубають дерева. Як запевняють екологічні активісти, під виглядом вибіркових санітарних рубок адміністрація парку готує на реалізацію цілком здорові дорослі сосни. Керівництво установи переконує: у них все законно! Вирубку, мовляв, офіційно погоджено з Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації. Відповідальні за збереження та догляд заповідної території особи не приховують того, що серед зрубаних дерев є і ділова деревина, одначе її заготівельна частка порівняно незначна – всього 12 відсотків від загального обсягу.



Рубають ділову деревину

Першими вирубкою дерев на території Ічнянського національного природного парку занепокоїлися місцеві мешканці. Вони й звернулися по допомогу до тутешніх екологів, які одразу ж забили на сполох.



Екологічний активіст, фотограф-натураліст, у минулому заступник директора Ічнянського національного природного парку Сергій Гладкевич вбачає у санітарних рубках не що інше, як звичайнісіньку валку лісу з метою його подальшої реалізації.

«Коли ми під’їхали на місце валки, то побачили соснові колоди завдовжки від чотирьох до шести метрів, – розповідає еколог. – Неозброєним оком видно, що деревину підготували на реалізацію, вона цілком здорова, без шкідників, – продовжує Сергій Гладкевич. – Судячи з обсягів заготівлі, дерева рубають вже тижнів зо три. Характерно, що в загущених місцях та на ділянках з молодняком, який треба чистити, ніхто санітарних рубок не проводить, бо це економічно невигідно. Така деревина тонка і коштує копійки, а тут видно, що ліс рубають конкретно під чиєсь замовлення».

За словами Сергія Гладкевича, за дванадцять років існування національного парку санітарні рубки на його території вже стали нормою. З огляду на розміри заповідної території, а це близько 10 тисяч гектарів лісу, боліт, ставків і полів, обсяги заготівлі деревини не можуть не вражати. Так, за інформацією еколога, у 2015 році зусиллями працівників національного парку було заготовлено близько 2 тисяч кубометрів деревини. Реалізовували ж її населенню та підприємцям.

«Дуже дивно, що санітарну рубку проводять у пожежонебезпечний період, – каже еколог. – Дивує і така потужна активізація лісорубів: або замовник поспішає, або директор парку відчуває, що його дні пораховані».

Відомо, що всього за два тижні у Міністерстві екології та природних ресурсів має відбутися конкурс на посаду директора парку. Сергій Гладкевич переконаний, що нинішній, незмінний з початку заснування, директор Ічнянського національного природного парку Олександр Шульга втратить свою посаду, адже в міністерстві неодноразово чули про незаконні вирубки та факти браконьєрства на заповідній території.

Туризм замість вирубки!



Директор Ічнянського національного природного парку Олександр Шульга відкидає будь-які звинувачення на свою адресу і називає їх провокативними.

«Гладкевич робить це з особистої неприязні, – пояснює Олександр Шульга. – Він не може пробачити мені свого звільнення, бо ж хотів одночасно впроваджувати зелений туризм і розводити кіз, а треба ходити на роботу», – аргументує своє минулорічне рішення про звільнення тодішнього заступника діючий директор парку.

З його слів, на території парку відбуваються санітарно-оздоровчі заходи. Їх проводять на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, ліміту.
«Згідно затвердженого плану санітарно-оздоровчих заходів по Ічнянському національному природному парку при проведенні рубок видаляють із насаджень сухостійні та пошкоджені шкідниками дерева, – каже директор парку. – Шкідники та хвороби пошкоджують окремі органи, в тому числі листя, бруньки, плоди, насіння, кору, луб, деревину, коріння, що призводить до повного всихання дерев. Лише своєчасним проведенням лісозахисних заходів можна запобігти загибелі насаджень в цілому».

Олександр Шульга переконує, що вчасне проведення вибіркових санітарних рубок дає змогу використовувати деревину, яка не зовсім втратила свою якість, для господарських потреб та реалізації. Це, в свою чергу, суттєво збільшує надходження до спеціального фонду бюджету установи.

«Загалом плануємо заготовити 3 тисячі кубічних метрів деревини, однак відсоток ділової деревини у загальному об’ємі ліквідної деревини незначний, він становить всього 12 відсотків і в кількісному показнику складає 380 кубічних метрів, – виправдовується директор. – Ділову та дров’яну деревину наша установа реалізує місцевому населенню, оскільки здебільшого населені пункти, що прилягають до території парку, не газифіковані».



Олександр Шульга також наголосив на тому, що, окрім населення, деревину адміністрація парку реалізовуватиме ще і соціальним установам та підприємцям.

Щодо вартості ділової деревини, то, за словами директора Ічнянського національного природного парку, ціна за кубічний метр сосни стартує від 300 гривень. Реалізація ж заповідного лісу відбувається без конкурсу, за домовленістю сторін.

У свою чергу еколог Сергій Гладкевич просить звернути увагу на те, що при будь-якій санітарній рубці апріорі обирають гірші дерева.

«Там не може бути ділової деревини», – переконаний Гладкевич.



У належний контроль за вирубкою деревини він також не вірить. Каже, акти про лісопатологічне обстеження дерев підписувала людина з Києва, яка жодного разу не виїжджала на місце майбутньої санітарної вирубки. Окрім того, на ділянці, де проходять так звані санітарні рубки, начальником природоохоронного відділу працює Роман Маломуж. Його батько, Михайло Маломуж, є начальником охорони природного парку, а мати – Валентина Маломуж – обіймає посаду заступника директора парку. Яким буде контроль за рубкою лісу при такому сімейному підряді, можна лише здогадуватися. Втім, незаперечним є той факт, що у цивілізованих країнах основною функцією національних природних парків є збереження унікальних екосистем, а не забезпечення деревиною населення та підприємців. Наповнювати ж бюджет установи, на переконання Сергія Гладкевича, потрібно за рахунок розвитку туризму, а не вирубки дерев. Проте нинішнє керівництво національного парку, вочевидь, має інші пріоритети. За дванадцять років існування парку прокладено всього-на-всього дві екологічні стежки. В планах бюджетного наповнення туризм стоїть чи не на останньому рівні. Так, за рахунок відвідувачів бюджет національного парку за минулий рік поповнився всього на одну тисячу гривень, для порівняння – в національному природному парку «Синевир» на туристах заробляють близько одного мільйона гривень! До того ж, як правило, мешканці наближених до заповідних територій населених пунктів також заробляють на туризмі, а нерухомість у таких місцях автоматично зростає в ціні. Наразі ж більшість мешканців Ічнянщини навіть не здогадуються про існування національного природного парку, на території якого так звані санітарні рубки стали нормою.

А що чиновники?



Погодження на санітарні рубки дерев в Ічнянському національному природному парку давали у відділі природно-заповідного фонду, біоресурсів та екомережі Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації. Начальник відділу Віталіна Синіговець наразі перебуває у відпустці, а в самій установі відмовилися надавати усні коментарі, пославшись на право журналістського запиту. Відповідний запит ми надіслали у четвер 4-го серпня, одначе досі так і не отримали відповіді на питання. Відтак ми сподіваємося, що наші читачі і правоохоронні органи вже в наступному номері дізнаються про те, хто і коли надавав погодження на вибіркову санітарну рубку; які обсяги заготівлі деревини; чи передбачалася заготівля товарної деревини; як, за якою ціною і кому реалізовують деревину; чому реалізація ділової деревини проходить без тендерних процедур; хто підписував акти лісопатологічного обстеження.



Редакцію «Чернігівщини» також цікавить, чи відомо чиновникам з екологічного департаменту про рішення Чернігівської обласної ради від 20 липня 2016 року № 31-5/VII «Про введення тимчасового мораторію на санітарні та суцільні рубки лісів у лісопаркових зонах Чернігівської області» та про Наказ міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака «Про призупинення суцільних санітарних рубок в межах заповідників та національних природних парків, що належать до сфери управління Мінприроди».

Віталій Назаренко, фото автора та Сергія Гладкевича, "Чернігівщина" №32 (589) від 11 серпня 2016

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)