Сайт

Вселенське рівняння. Частина 5

Блог efim
2021-03-11 12:29:50
Просмотров: 378
Нравится   Рейтинг поста: + 5

 

 

Частина 5.

Ельєн. Велика милість

               Ельєн в супроводі гурту помічників йшов просторим коридором Храму Величі. Навіть не йшов, а скоріше плив – усі світлі переміщувалися дуже граційно. Метушня, різкі поривисті жести, як і яскраво виражена емоційність, були не притаманні цій легкотілесній нації. Усім своїм виглядом, манерою поведінки, мовою сіяння демонстрували надмірну зарозумілість і визначену самим Творцем винятковість. Догма про вищість світлих над рештою рас, які заселяли увесь вивчений всесвіт , викарбовувалася у їх свідомості з колиски.

               Інших життєвих настанов вони не знали. У зв’язку з цим світлих відверто дивували і навіть втішали нікчемні потуги нижчих рас нав’язати свою жалюгідну думку нації панів. Вони не те щоб обурювалися, просто у їх свідомості не вкладалося, як може якийсь-там нікчемний смертний навіть подавати голос в присутності великих. Їх так навчали. Іншої доктрини світобудови вони не сприймали.

               Сіянь відверто дратувала сама назва комітету, який керував справами всесвіту – «Рада Великих». Є лише один правитель, котрому Бог-Творець усіх світів, матеріальних і духовних, доручив приймати доленосні рішення у дослідженій  галактиці. Цим вершителем доль був Світлійший  Владика. Тільки він мав право вирішувати, якій планеті жити і процвітати, я якій доведеться відчути на собі крижані обійми смерті. Лише Володар своїм найвищим повелінням визначав, яка раса підходить для прислуговування світлим, а яка повинна бути безжалісно знищена через свою непотрібність в справі преклоніння перед світлими.

Єдине місце, де, волею Всевишнього, наречено вершити долі світів, - це планета Солена. Виключно в Храмі Величі повинна творитися історія, і ніде більш.

 Коли Ельєну повідомили, що Світлійший наказує саме йому, а не Льоену, звітуватися про наслідки перемовин, крижаній прикрості кавалера не було меж. Це , безумовно, кінець, крах. Уся пророблена за століття робота була закреслена в одну мить. Кар’єрне зростання зупинилося, і, скоріше за все, надовго, а можливо, навіть і назавжди. Світлий ще не втрачав надії на те, що Володар накаже доповісти про виконану на Раді роботу Льоену, так як не Ельєн, а він виконував обов’язки голови делегації. Гнів Світлійшого мав впасти на голову керівника, а кавалер Чотирьох Вінців був задіяний у цьому заході лише побічно.

Раса сіянь не знала емоцій. Гнів, крики, істерика були їм зовсім не притаманні, незадоволення виражалося лише ступенем несхвалення. Якщо, для прикладу, керівник спокійно виголошував, що він чимось не вдоволений, це означало те , що примітивні істоти називають «наганяй від керівництва». Серйозне незадоволення передбачало такі ж серйозні проблеми, а про наслідки крайнього несхвалення взагалі було краще й не думати. Саме так облаштований світ цих  зазнайкуватих істот.

 Тому кавалер, ідучи на аудієнцію в супроводі нечисленного ескорту, не плекав жодних надій на можливе майбутнє своєї долі та кар’єри. Те , що Владика наказав доповісти результати зустрічі саме йому, означало лише одне – втратою вінця тут не обійдеться. Певно, Світлійший прийняв рішення знищити посланця, а цілком можливо, і усіх представників славного роду Ельєна.

Сіяння чудово усвідомлювало, що покрило соромом не лише себе, але і весь клан. Після аудієнції, коли Владика власноручно зірве з його чола вінець, почнуться важкі часи для усієї родини. На безмежних просторах імперії світлих ввімкнеться процес зняття із провідних посад клану Моленів. Покарання гіршого, за це, для амбіційних і гонорових сіянь вигадати було не можливо. 

Світлі не знали задоволень, притаманних нижчим формам життя. Смачна їжа, хмільні напої, інші  примітивні втіхи були чужі для їх холодного і раціонального розуму. Заповітною мрією сіянь була лише влада – саме за неї вони рішуче боролися протягом вічності. Цілковита влада і кар’єрне зростання як засіб її досягнення – саме це було їх їжею, питвом,сном і перевищувало  решту задоволень.

 У зв’язку з цим найменше пониження в посаді  сприймалося світлими вкрай хворобливо, і тим більше, коли це стосувалося долі всього клану. Це був крах, і що саме відразливе – цілком не заслужений, бо Ельєн вірою і правдою служив Світлійшому Володарю, можна навіть сказати, був йому фанатично відданий. Світлий кавалер не знав для себе більшого задоволення, чим з честю виконати доручення Владики – таким його створив Господь, так його виховали мудрі наставники.

І ось тепер усі попередні наробки, усі заслуги перетворювалися на ніщо, а всі мрії руйнувалися  вщент!  Ельєн чітко відчував приховану за байдужими масками колег заздрість і зачаєну злість, направлену по відношенню до нього. У палаці його не шанували. Радники та вельможі Світлійшого сприймали кавалера як випинка і в край знахабнілого юнака. Відкрито франтувати чотирма вінцями у такому  молодому віці вважалося верхом зухвальства і неприкритого нарцисизму – такі думки панували у палаці.

Так… Сьогодні він влаштує грандіозне свято для чисельних недругів. Лукаві радники разом зі своїми багаточисельними кланами будуть святкувати його ганьбу не менше як сто років, а може, і всі триста.

Світлому виразно уявлялося єхидне шепотіння у зачаєних кутках Храму: «Ну, нарешті. Владика прийняв дуже мудре рішення. Цьому нікчемному випинку і  його зганьбленому роду давно уже слід вказати на відповідне для них місце». І, природно, Ельєну відводилося місце у нижчій касті, із якої не було виходу.

Кавалер Чотирьох Вінців не любив придворної метушливості, йому були вкрай огидними ці великосвітські чиновники, які ніколи не полишали межі Солени. Воїну не належало слухати накази та настанови майстрів інтриг та підкилимової боротьби за посади. Чому корисному могли навчити молодого фахівця  особи, які не бачили у житті нічого, крім стін великого  Храму? Як  вірно, за допомогою наговорів та брехні, скинути із прибуткової посади ненависного конкурента?

               Підлість і мерзотність. Солдату, який звик постійно знаходитися на передовій і на практиці, день за днем, доводити вірність Владиці та ідеалам свого народу, всі ця нікчемна метушня була не до душі. Так, він не любив палац і його мешканців, так вже склалося.

               Отак у роздумах, Ельєн наближався до тронної зали Владики. Як давно він тут не був. Це здавалося чимось неприроднім, але кавалер неспішно почав забувати рідний дім, його будівлі, храми, університети. Світлий неодноразово ловив себе на думці, що поступово звикає до світу дикунів, у який його закинули службові обов’язки. Після прибуття на Солену кавалер відчув не радість від зустрічі з рідною домівкою,  а якесь незрозуміле до кінця почуття, пов’язане з дорученим йому завданням. Що це було? Світлий не міг з’ясувати. Його холодний і раціональний мозок відмовлявся опрацьовувати ниці почуття, і світлий відганяв їх від себе як міг.

               Храм Величі зустрів опального кавалера Чотирьох Вінців своєю розкішшю і убранством, як і належало палацу,  у якому вирішувалися долі галактик.  Ельєн згадав «величну будівлю»,  у якій відбувалася «Рада Великих». Ось де мавпяча хижа! Тільки так, як Храм Величі, повинно виглядати те місце, де мешкають володарі світів – і ніяк інакше.

               У тронному залі зібралося багато вельмож та чиновників різних рангів і станів. Були присутні, безперечно, і представники клану Моленів. Вони не мали права проігнорувати зустріч, навіть якби і хотіли; це було передбачено придворним етикетом.

               Його рідна родина мріяла, що прийде до цієї зали, щоб стояти з високо піднятими головами, коли Світлійший Владика буде вручати їх юному герою П’ятий Вінець – фактично вершину мрій представника раси сіянь. Усі жалюгідні  заздрісники із зневажених родів назавжди стануть слугами їх могутнього клану. По всій необ’ємній імперії не було ще випадку, щоб хтось у такому юному віці був удостоєний звання кавалера П’яти Вінців, і це повинно стати для родини Ельєна  справжнім тріумфом.

Але  відбутися цьому не судилося, замість тріумфу -  ганьба та приниження і, скоріш за все, не лише для Ельєне, але і для численного клану Моленів. Він їх підвів. Ця думка пекла обачливий мозок сіяння крижаним полум’ям.

Кавалер твердо вирішив, що буде прохати Владику про велику милість – покарати лише його і не піддавати ганьбі увесь рід. Це він винуватиць, він не виправдав високої довіри, йому одному і слід нести важку ношу ганьби.

Розмірковуючи над цим, кавалер увійшов до зали для аудієнцій. Світлійший Владика сидів на своєму світоносному престолі, навколо гуртувалися дрібні підлабузники та придворні інтригани, а віддаля, немов би ховаючись від злорадних очей, стояли представники клану Моленів, його роду, його сім`ї.

Світлійший, як і належить володарю всесвіту, був спокійний і величавим. Сім вогняних  вінців прикрашали голову цього наймудрішого правителя.

Ельєн в останній раз, подумки, попрохав у рідні  пробачення за майбутню ганьбу і зробив крок назустріч зламаній кар’єрі і трагічній долі.

Увійшовши до зали, кавалер і супроводжуюча його свита миттю зупинилися і завмерли у поклоні. Ніхто не посмів би наважитись приблизитися самовільно до престолу Богоподібного. Владика сам запросить, - якщо вважатиме за потрібне. Світлійший легким жестом наказав делегації підійти до трону.

Кавалер без страху пішов назустріч погибелі. Він не винуватив себе, світлий чесно виконав свій обов’язок і ,без сумніву, виконав би і це важливе доручення, але доля розпорядилася інакше. Підійшовши до трону, Ельєн, все ще кавалер Чотирьох Вінців, вирішив будь за що довести Владиці абсолютну нераціональність рішення понизити його клан із посад, які вони займають. Це буде його останній бій, і світлий буле намагатися завершити його гідно. Хай ганьба впаде лише  на його голову, але клан Моленів має бути врятований.

Збираючись почати свою доповідь перед троном Світлійшого, Ельєн, за давньою традицією, розгорнув сувій і приготувався читати. По правді кажучи, цей пергамент був стандартним і містив у собі найбільш мудрі вислови Владики. Етикет передбачав говорити, тільки заглядаючи до цього документу.

-             За найвищим велінням Світлійшого Владики наша делегація, на чолі  із радником Льоеном, відвідала раду негідних, - монотонно розпочав свою останню доповідь кавалер.  – Не дивлячись на явну раціональність і сувору логічність представлених делегацією доказів, смертні не дослухалися до здорового глузду і змісту наших аргументів.

Вельможі слухали і усім своїм виглядом намагалися продемонструвати високу зацікавленість доповіддю. Ох вже ці потворні лизоблюди! Як він їх зневажає! Взяти б цих даремних створінь, чия кваліфікація і вміння зводиться лише  до плетіння інтриг, і відправити на декілька століть на дикунську планету, подібну до тих, на яких звик воювати світлий кавалер. Ельєн був готовий поклястися на усіх своїх вінцях, що жоден з них не витримав і п’ятдесяти років. Миттю написав би рапорт на перевід.

                Ельєн на мить відірвав погляд від сувою і  з неприхованою бридливістю поглянув на присутніх, які брали участь у церемонії краху молодого воїна і його блискучої кар’єри.

-             Не дивлячись на всю очевидність і переваги пропозицій делегації світлих у вирішенні назрілої проблеми, смертні відмовилися підкоритися здоровому глузду, - Ельєн проголошував доповідь монотонно і беземоційно, як і належить світлому кавалеру. Він все очікував, коли Світлійший підійметься з трону і, підійшовши, зірве вінець з його голови під схвальний гамір придворних лизоблюдів.

Сіяння болісно уявило, як зневіряться обличчя членів його клану. Не варто було виключати і найгіршого варіанту: після приниження кавалера Володар легким жестом накаже клану Моленів залишити тронну залу. Хто знає, яку ступінь невдоволення вирішить продемонструвати Світлійший.

-             Раціональне вирішення питання засобом зачистки примітивних гуманоїдів з планети було відхилено так званою «Радою Великих»… - Ну, коли вже? Скільки буде тривати це неприховане знущання з відданого слуги своєї раси? Холодний розум Ельєна почав виходити з під контролю, чого раніше ніколи не траплялося. – Наша делегація, на чолі з радником Льоеном…

Все! Почалося! Світлійший, величаво і граційно, як і належить єдиному володарю дослідженого всесвіту, піднявся з трону.

Ось вона, хвилина краху, ганьби і зневаги. Що ж, радійте, нікчемні плазуни! Ви для свого народу не зробили і сотої частки того, що звершив бувший кавалер Чотирьох Вінців. Прощай кар’єрне зростання і славне майбутнє! Нині завершується низка героїчних  подвигів прославленої раси сіянь. Не гірший її представник покривається ганьбою на багато мільйонів років, а разом з ним – і його рід.

-             Ми не схвалюємо резолюцію з’їзду нижчих і вважаємо, що отриманий результат цілковито не бажаний. Поза сумнівом, цей присуд буде заважати руху наших величних ідеалів на теренах вивченого всесвіту, -  Світлійший  непоспіхом підходив до Ельєна.

-             Безумовно, ми розраховували на інший варіант вирішення даного питання. Ми не схвалюємо те, що трапилося, -  із цими словами Владика простягнув руку і зняв верхній четвертий  вінець з голови Ельєна.

Якщо б можна було померти, принижений кавалер, без сумнівів, звів би рахунок із життям. Це був би найбільш гідний вчинок. Краще смерть, аніж ганьба. Але, нажаль, раса світлих була безсмертна, значить приниження буде тривати вічно.

-             Ми не схвалюємо наслідки перемовин, - ще раз повторив Богоподібний.

Придворні підлабузники, зневаживши усілякі норми достойної поведінки у пристойному товаристві, навіть стали сяяти яскравіше звичного. Така відверта безсоромність була недопустима при дворі, але приховати свій грандіозний тріумф  у злостивців бракувало сили. Так, це був їх день; поза всяким сумнівом, вони перемогли, а кавалер програв.

Ельєн так і стояв, прихиливши одне коліно, і бачив перед собою лише край одягу Світлійшого, саме тому він не міг зрозуміти, чому присутні  в залі раптом завмерли. Трішки піднявши  і повернувши голову, світлий краєчком ока розгледів, як Владика простягнув руку  у напрямку до радників.

-             Але, не дивлячись на це, Ми схвалюємо ваш внесок у велику справу поступу світлого вчення на всій території дослідженої галактики. Саме тому Ми, із найвищої своєї милості, прийняли мудре рішення нагородити вас за тривалі проміжки часу бездоганної служби.

У цей час перший радник, низько уклонившись, вклав Богоподібному у його світлішу руку вінець п’ятого рангу. Подвійний. Символізуючий, що у випадку промаху чи незадоволення Владики, глибина прірви між ними збільшиться у два рази.  Ельєн цього не міг бачити.

-             Ми , єдиний і повноправний володар на неосяжних просторах усього дослідженого всесвіту, найвищою милістю своєю, підвищуємо у чині Ельєна Молена до кавалера П’яти Вінців.  Хай поширюється  світле вчення по усіх світах!

Сказати, що присутні на церемонії завмерли, - не сказати нічого. Цей опис більше підходить для смертних. Вони заклякли, неначе бурхливий потік води миттєво скував лід, просто застигли. У тронному залі запанувала цілковита тиша.

Ельєн відчув, що його раціональний і холодний розум ось-ось вийде із ладу, такого перебігу подій очікувати не міг ніхто.

-             Але враховуючи надзвичайну загрозу, яку несуть гуманоїди з планети Земля просуванню серед розумних рас наших високих ідей, Ми наказуємо кавалеру П’яти Вінців Ельєну Молену негайно відбути в цей світ і завершити розпочаті заходи. Разом із вінцем, Ми у найвищій мудрості своїй  надаємо кавалеру надзвичайні повноваження діяти по всій території імперії від нашого Світлійшого імені, - зала слухала, ніхто і не  поворухнувся.  – По вдалому завершенню місії, і прибуттю кавалера у нашу резиденцію, Ми у великій милості нашій підвищимо Ельєна Молена до рангу третього радника, - Владика говорив розмірено і монотонно, як і подобає великому властилину. -  Ми також не сумніваємося, що кавалер П’яти Вінців добре усвідомлює  відповідальність, покладену на нього Владикою і усією світлою расою. Ми впевнені, що з таким же нетерпінням буде очікувати повернення свого героя і клан Моленів, який займає у нашій імперії високі посади і наділений нашою необмеженою милістю. Хай буде так!

І, повернувшись, Володар зійшов на свій сонцеликий престол.

 У мозку кавалера П’яти Вінців вибухала лише одна думка: у дослідженій вселенній ще не створена Великим Творцем така сила, яка б завадила Ельєну виконати наказ Світлого Владики.

комментарии (0)

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие записи автора
Вселенське рівняння. Кваліфікаційний відбір 2021-05-14 08:09:05 Вселенське рівняння. Частина 8 2021-05-14 08:06:14 Вселенское уравнение. Часть 8 2021-05-14 08:04:38 Галичина проти фашизму 2021-05-09 14:21:21 Купуймо землю - рятуймо Україну! 2021-05-04 22:55:30 Вселенське рівняння - бойове налаштування 2021-04-22 08:50:23 Вселенське рівняння. Частина 7 2021-04-22 08:48:14 Вселенское уравнение. Часть 7 2021-04-22 08:46:14 Колапс. Світ маленької людини 2021-04-15 08:04:43 Перемога, крок четвертий. Коноплі 2021-04-06 08:10:25