Сайт

Вселенське рівняння. Частина 7

Блог efim
2021-04-22 08:48:14
Просмотров: 564
Нравится   Рейтинг поста: + 7

 

Частина 7.

Астар. Переліт

«Все-таки міркувати, коли ти знаходишся у горизонтальному положенні, набагато зручніше, чим сидячи за столом», -  подумав Астар, лежачи у герметичній капсулі на борту міжгалактичного зореліта.

У бувшого ящура, а тепер новоспеченого чоловіка-красеня, дуже схожого на тих, котрі заселяли південні райони Землі, був дуже напружений графік, саме тому хоч трішки поніжитися у ліжку ніяк не вдавалося, та він і не хотів цього. Відпочиваючи вдома на колишньому подружньому ліжку, він, окрім волі, збуджував свій мозок затухаючими образами назавжди втраченого щасливого подружнього життя. Так, він дуже кохав свою трагічно загинувшу дружину, до розумозапаморочення, можна сказати, до цілковитої втрати логіки і раціональності, як люблять висловлюватися сіяння.

За відсутності коханої їх затишний будиночок відразу ж спорожнів. Зрозуміло, усі речі залишилися на  своїх попередніх місцях, але крижана пустка охоплювала душу інженера кожного разу,  коли він переступав поріг їх колись спільного житла. Його покійна дружина наповнювала життям цей будинок, кожну кімнату, кожний коридор, розкішні рослини на галявині, одним словом –все. Після трагедії Астар спочатку намагався утримувати домашнє господарство у ідеальному порядку, так, як було при дружині, ось тільки наповнити їхнє гніздечко живодайною енергією він не зміг, як не намагався. Та він особливо і не намагався. Для ящура ця будівля зовсім втратила свою звичну функцію – родинного вогнища. В даний час вона більше нагадувала нічліжку: прийшов, переночував, встав, пішов на роботу. Про другий шлюб генетик навіть і не гадав. Досить з нього першого, подібного удару долі він більше не витримає, це напевне.

Отже, обмірковувати важливі моменти лежачи вчений не звик. Але тепер це здавалося йому помилкою: у змушеному горизонтальному положенні під час польоту думки протікали більш струнким і зрозумілим потоком. А думати було про що, необхідно було добре подумати!

Після швидкої виписки з клініки Астар отримав замість тіла дорослого, нічим особливо не примітного ящура, здорове і доволі мускулисте тіло молодого чоловіка, в яке його безсмертну сутність турботливо упакував професор Нем. Рисами обличчя інженер був досить схожим на сіяння, тільки у генетика було темне волосся і голубі очі. Словом, для самок земних гуманоїдів новоспечений  серцеїд буде досить небезпечним.

«Чому хірург так вчинив? Напевне, подумав, що я там затримаюсь надовго, і щоб я не відволікався від роботи на повторні пересадки, вирішив подарувати мені ідеальне тіло місцевого гуманоїда, - розмірковував ящур. – Ну що ж? За великим рахунком, я не ображений, буду там франтувати перед піднесеними поглядами місцевих красунь».

У своїй новій іпостасі Астар почував себе ще невправно, він розраховував, що процес адаптації займе менше часу, але відчуття у тілі були зовсім незвичними. Інженер, зрештою, не міг сказати, що неприємними, скоріше навпаки: людська шкіра виявилася набагато еластичніша і м’якіша, чим звична шкіра ящура, були відсутні грубі складки, затверділа луска… А ще Астар ніяк не міг звикнути до того, що він не зелений. Знаєте, коли бачите у дзеркалі протягом тисячі років стандартного ящура, а потім раптом починаєш бачити плід власної генної інженерії… становиться трішечки моторошно. «Та нічого, це минеться, - втішав Астар сам себе, - ось тільки розберуся із проблемою, що виникла – і додому, одразу ж на поверх до Нема. Буркотливий професор своє діло дуже славно знає. Так що не мине і двох років, як я знову буду сидіти у своєму робочому кабінеті і заносити записи до журналу генетичних експериментів».

Як і очікувалося, операція пройшла вдало, без будь-яких ускладнень, Сутність інженера  була переміщена до штучно вирощеного тіла за зразком із каталогу. Астару потім за великим секретом асистенти професора зізналися, що прототип добирав особисто Нем. Відповідальний вчений не зважився довірити кому-небудь вирішення такого важливого питання. «Також, напевно, з енергійними першокурсниками зустрічався», - жартівливо відмітив про себе Астар.

Потім два тижні післяопераційної реабілітації, і ось він – молодий, смуглявий атлет, загроза для жінок. Незаміжніх, і, поза сумнівом, - одружених також. « Але це я відволікся, -  подумки осмикнув себе ящур.  – Треба про справу думати. А я тут розвів сентименти.»

Порозмислити дійсно було про що. Як уберегти своїх нерозумних створінь від зачистки, наприклад. Про те, що Владика поступиться, можна навіть і не мріяти, скоріше всі зорі в галактиці згаснуть, чим Світлійший відмовиться від своїх підступних замислів. Яка ж тут зберігається таємниця? Чому він звалив свій гнів саме на цей народ?

У раси сіянь було одне слабке місце – це їх цілковита раціональність. З одного боку така якість приносила користь безтілесному народу: їх не можна було розчулити, умовити, перепросити, ніщо не могло розтопити ці крижані серця. Цей факт, поза сумнівом, був надзвичайно корисним для раси, яка проводила загарбницьку експансію у всесвіті. Холодні, розумні, бездушні вбивці… Що можна придумати ліпше для галактичних завойовників?

Але з іншого боку, їх очікувані дії було набагато легше прорахувати, потрібно лише дивитися на все з точки зору математичної доцільності.  Супротивник напевне знав, що сіяння не здійснять який-небудь необачливий вчинок, керуючись раптом заполонившими душу  бурхливими емоціями – ні, тільки сувора логіка і цілковита раціональність. Ось такими вони були, ці мерехтливі суб’єкти .

Із цього слідувало, що якщо Світлійший напосівся на Землян, то в цьому мала бути якась логічно зрозуміла причина, обов’язково повинна бути, інакше Владика і пальцем би не зрушив. А тут три позачергових з’їзди  Ради -  і саме за вимогою сіянь, потрібно зазначити. До чого такий ажіотаж? Чим ці безпорадні дурні створіння могли так зачепити інтереси світлих? Копалини планети? Вони не цікавили расу сіянь у зв’язку із відсутністю у них комерційних складових. Безсмертним сутностям не потрібні заводи та фабрики. Раби? Також ні, для повного задоволення побутових потреб господарів Солени слуг і рабів було придостатньо – немало знаходилося бажаючих догодити світлим із звичайного раболіпного поклоніння холодному раціоналізму і показній величі.

Може Світлійший затіяв подібну інтригу на прохання когось із своїх союзників? Навряд, це тільки наївні дурні вважають, що з сіяннями можливо укладати якісь союзи, світлі істоти вважають себе расою панів у всій дослідженій вселенній, а тому укладати з ким-небудь угоди сіяння вважають нижче своєї гідності.

Численні  загиблі раси, із-за недбалості своєї, марно намагалися співпрацювати з безсмертними духами. Деяких ще пам’ятають, але переважну більшість зовсім забуто. І лише в історичних наукових працях лишилися замітки, що, мовляв, у такій-то галактиці, на такій-то планеті жив собі, горя не знав, працьовитий чи не зовсім народ. А потім раптом за невияснених причин взяв та й вимер. Звичайно, із об’ємних фоліантів неможливо дізнатися, що ця легковірна і наївна раса вирішила  затоваришувати із Світлим Владикою, стати достойним і рівноправним партнером, так би мовити. Тільки ось кінець подібного товариства завжди лишався однаково жалобним.

 А тому варіант співпраці  з будь-ким  був маловірогідним. Але що ж тоді? Якась причина мала бути. Інженер обов’язково мав її з’ясувати, інакше його відрядження виявиться малоефективним. Сіяння не відступляться, це без варіантів.

«Необхідно працювати за двома напрямками, - міркував ящур. – По-перше, усіма доступними засобами виводити гуманоїдів із первісного мракобісся, по-друге, потрібно розпластатися на коржа, але знайти справжню причину ворожості Владики до цього примітивного поки що народу».

Якщо друга проблема могла зачекати, то перша вимагала негайного і комплексного втручання. Рада більшістю голосів прийняла резолюцію про вживлення інформаційних чипів статевозрілим особам, так що гуманоїди деякий час могли почувати себе у відносній безпеці. Хоча яка тут може бути безпека, якщо найбільш підла раса у дослідженій галактиці взяла тебе на приціл? Тільки відносна і доволі хитка. Що раціональне вигадає завтра мегамудра голова Світлійшого, спрогнозувати не міг ніхто. За підлістю єства сіяння не знали собі рівних, це було аксіомою, яку знали навіть діти.

Та все ж таки, хоч трішечки заспокоював той факт, що пряма агресія, скоріш за все, не відбудеться. Іти відкрито проти Ради Великих, а простіше кажучи, наперекір усій дослідженій вселенній, сіяння поки-що не ризикнуть. Поки, а що буде далі, лише Творцю відомо.

Так що з цим можна і зачекати.

Головною і дійсно важким за виконанням завданням була розробка чіткого, покрокового плану виведення даної групи гуманоїдів на рівень високих. Тобто, підопічні генетика, поряд із притаманними їм почуттями та емоціями, повинні дивувати своєю у вищому ступені логічністю та раціональністю, як би сказав Світлійший Володар.

А це було майже нездійсненно.

Його безпечні творіння, недивлячись на титанічні зусилля групи ящурів, працюючих на Землі, і природонауковий  прогрес, уперто не бажали виходити із тієї колиски, незворотньо покинути яку повинні були дуже давно. Здавалося, доволі розумні істоти,  бездумно чіпляючись за свої доісторичні ритуали та перевісні вчення, категорично відмовлялися дорослішати. Міфи та примітивні вірування були присутні у ранніх культурах усіх цивілізацій, і древніх, і нових, і навіть – найновіших, до яких, без сумніву, відносились і люди. Але справжня

проблема їх була у тому, що люди на відміну від схожих рас, із завидною впертістю не бажали розлучатися зі своїми раритетами.

          Інженер з посмішкою уявив, як гуманоїди з планети DPO №555689, для прикладу, вихідними днями водять хороводи навколо вогнища у лісі. Чи представники суворої раси з планети YUI №4587912, вийшовши із авто, у вишуканих ділових комбінезонах раптом впадуть на коліна перед древньою статуєю і почнуть їй класти поклони, гучно вигукуючи якісь мантри. Чи ще краще: типові сіяння, раптово втративши рештки раціональності та математичної логіки, раптом стануть покривати гарячими цілунками руки жриця міфічного божества. Інженер мимоволі розсміявся – на стільки по-дурному все це виглядало. Це був нонсенс, такого не могло статися ні за яких умов! А з його нерозумними створіннями траплялося, причому доволі часто і на всіх континентах планети.

Ящур добре пам’ятав ті звіти на Раді Великих, котрі люб’язно надавали сіяння, та іще зі своїми поясненнями: дивіться – ми, неодноразово, попереджали, що ці дикуни не підлягають подальшому розвитку, що  відбулася якась помилка під час генної інженерії, цих гуманоїдів категорично не можна допускати до високих знань! Сьогодні ядерною зброєю володіють їх уряди, зовсім непередбачливі, до речі, а завтра рівень прогресу дійде до того, що ці перевісні дикуни почнуть створювати пристрої великої рушійної сили прямо у себе в хижах.  І що тоді? Хто може передбачити, що саме гуманоїд, який здійснює древні ритуали і поклоняється кам’яним статуям, надумає зробити з цією бомбою? Хто знає? Ніхто. Ящур був вимушений це визнати, як би це не було гірко, особливо для нього.

Ні одна істота зі здоровим глуздом у дослідженій галактиці не в змозі точно прорахувати, що збреде у голову людині, яка тільки-но закінчила дикі танці навколо дерев’яного бовдура. І що навіє  йому хитрий жрець після гарячого виціловування рук.  Або яку нелогічну маячню він візьме за пряму інструкцію до керівництва. Або ж  яка міфічна істота накаже йому підірвати термоядерну бомбу в центрі багатомільйонного міста…Подібного роду випадки стали звичними для людей. Цим вже нікого не здивуєш.

Крім того, гуманоїди повсюдно навернулися до обморочувальних препаратів. Саме це потужній інтелект вченого ніяк не бажав сприймати. Знаходячись за службовими обов’язками на Землі, інкогніто, звичайно ж, ящур не раз був свідком того, як люди добровільно вводили себе в стан тварин. Незв’язне мовлення, плазування, блювання…По-звірячому невиправдана нічим агресія до собі подібних… Генетика надзвичайно пригнічувала така недостойна
поведінка створених ним істот, він нагородив їх розумом і зняв з дерев, якими майбутні великі жваво вистрибували, слід відмітити. А люди знищували цей безцінний дар усіма можливими засобами, та ще й платили за задоволення повалятися у багнюці, подібно земній льосі, значну кількість обмінних знаків.

Зате така твариноподібна поведінка надмірно радувала сіянь. Астар чудово пам’ятав усі засідання Ради, присвячені проблемам землі, на яких світлячки завжди намагалися виступити відразу ж після ящура. Коли він, годину або навіть дві розпинався перед високими представниками, доводячи очевидний прогрес і прибічність ідеалам розуму в гуманоїдного населення, сіяння очікували. І в ту мить, коли думка високих представників починала схилятися на його бік, світлі брали слово і наглядно демонстрували усім присутнім відзняті епізоди «дуже розумної поведінки» його підопічних. Чого варті бездоказові переконання вченого супроти показаних сіяннями примітивних групових ритуалів за участю вищого керівництва цієї раси?…Небагато вартували в очах Ради його мізерні докази на противагу з кадрами військових дій і жорстоких страт себе подібних.

Причому, найбільш негативним, на думку Ради, була навіть не тваринна агресія чи пристрасне захоплення препаратами, які позбавляли здорового глузду. Це можна було хоч як-то роз’яснити. Найгіршим було те, що раса не бажала демонструвати поступовий відхід від своєї первісної природи.

Світлі постійно акцентували на цьому факті увагу шанованого Старійшини: мовляв, тварини вони, були дикими приматами, такими і лишаються, тільки рівень інтелектуального розвитку трішки підріс. Зачекайте трішки, і назавтра знову залізуть на дерева, тримаючи в одній руці банан, а в іншій – термоядерну бомбу. І тоді – кінець. Рудники на досить тривалий час доведеться законсервувати. Підвищений рівень радіації не дозволить продовжувати розробки…

Жадоба!!! Вони завжди тиснули на жадобу. Це почуття, не притаманне сіянням, чудово було знайоме  для решти членів Ради. Якщо сіяння прагнули лише влади і нічого окрім неї, то представники інших цивілізацій грішили більш приземленими формами бажань. А на Землі було золото, багато золота. Якби ця така бажана корисна копалина не була присутня в надрах планети, Рада набагато краще б піддавалася на докази генетика. Але Великий Творець розпорядився іначе. На біду людей, цей тлінний метал був присутній у засіках їх рідної домівки, і – в доволі пристойній кількості, у порівнянні з іншими небесними тілами.

Жовтий метал доволі високо цінувався у всіх межах дослідженого всесвіту. І галактичні бізнесмени, безперечно, не могли допустити, щоб такий клондайк зазнав радіаційного забруднення. Або ще гірше – повне знищення планети. А що до долі робітників, то вона їх мало хвилювала: знищать одних, заселять іншими – які проблеми? Вимагають світлі зачистки? Значить є на то вагомі причини. Чому б і не піти назустріч?

Тим більше що сіяння створили собі імідж безкорисливих борців за порядок і гармонію у всесвіті. Мовляв, нам самим нічого не потрібно, про ваше благо опікуємося.

Міжгалактичні купці чудово розуміли, що світлих зовсім не цікавлять ресурси, раби, коштовності і т. і. Безсмертним до цих  маленьких радощів було цілком байдуже, і фабриканти не відчували з їхнього боку конкурентної  каверзи або хитро замаскованої гри.

Ну, напосівся Світлий Владика на цих розмовляючих приматів, і що? Їм що до того? За великим рахунком – нічого! Ось якби мова зайшла про їх особисті помістя, фабрики, міжгалактичні розсадники – тоді так, галас би стояв неймовірний, літнього Старійшину, напевне, схопила б пропасниця.. А так, доля якихось там генномодифікованих робітників із золотих копалень їх мало хвилювала.

А світлі, між тим, продовжували нагнітати: ось, мовляв, погляньте на високорозвинутих протеже інженера Астара. Б’ють  один одного довгими дерев’яними палицями. А це означає що, панове? Ці істоти, які домагаються звання високих, так розважаються після перегляду гри з шкіряним м’ячем . Такі ось у розумної та логічної раси забави. А не пройде й двох проміжків часу, як ці розмовляючі примати почнуть один в одного, після гри з шкіряним м’ячем , атомні боєголовки кидати. І тоді… Тоді…

Ми закликаємо вас  до цілковитої логічності та раціональності.

Ба! А їх особливо і закликати не потрібно. Вони і так самі себе закликали і до логічності, і до раціональності, і до цілковитої бухгалтерії, що саме важливе. Фінансові консультанти делегацій Ради Великих давно вже порахували можливі збитки, в разі, не доведи Великий Творець, знищення планети.

Хоча, те, що вдалося не допустити прийняття резолюцію про зачистку, теж можна вважати чудовим результатом, адже це означає, що на бік ящура і

його нерозумних підопічних став шановний Старійшина, у зворотньому разі (зі стовідсотковою вірогідністю) Рада пішла б  на налигачі у сіянь.

          Наївні дурні! Коли ж ви, нарешті, скинете палко любиму людством мавпячу шкіру і займете те місце, котре по праву належить вам? Коли ж почнете чинити у « вищому ступені логічно і раціонально»? Скільки ще будете ходити краєм прірви? Сіяння, безперечно, частково були праві, інженер це визнавав.

          Досягнувши такого рівня розвитку, при якому гуманоїди змогли  підкорити собі енергію атома і вирватися у космос, продовжуючи поклонятися дерев’яним бовванам та іншим людським портретам було вершиною примітивізму та недоумковості. Земні жреці, звойовані недугом все тієї ж жадоби, заклали до їх незміцнілого розуму свої перевісні міфи. Замість того, щоб сприймати їх як частину історичної культури, його нерозумні підлеглі активно застосовували підступні вчення жреців  у своєму повсякденному житті.

          Не обійшлося тут і без безпосередньої участі сіянь. Якби не їх пагубний вплив на свідомість людей, боротися із цим мракобіссям стало б набагато простіше. До земних гуманоїдів не раз відправляли мудрих вчителів, які несли з собою істинні знання, нерозумним створінням генетика намагалася втлумачити, що є лише один Великий Творець – Істинний, і нікого іншого немає і бути не може. Що Він наказує усім своїм дітям слухати голос розуму і йти шляхом розвитку,  що їм необхідно відмовитися від біснуватих танців та примітивних ритуалів, перестати цілувати руки собі подібних та кланятися  дерев’яним та кам’яним ідолам. Що все це – шлях до загибелі.

          Наставники на особистому прикладі демонстрували незміцнілим творінням, як потрібно жити і розвиватися. Вимагали від них служити лише вселенській істині, перестати уподібнюватися нерозумним тваринам, не труїти розум п’янкими сумішами, не сподоблятися скотині.

          Та все марно, люди не хотіли їх слухати. Багатьох наставників вони вбили, деяких вдалося евакуювати.

          Зате земні гуманоїди із великим задоволенням проймалися лукавими вченнями жреців, котрі самі знаходилися під постійним навіюванням сіянь. Це так, на це дійсно нічого заперечити  сіянням. Дурні не розуміли, що своїми незваженими діями і мерзотними вчинками наближають власну погибель, так як світлі не дрімали, і всі людські вчинки документувалися і зберігалися із притаманною лише расі сіянь педантичністю, а потім демонструвалися у Раді на загальний огляд. Особливо ефективні вони були після красномовних виступів творця цієї цивілізації, ящура. І викликали фурор, нічого таїтися.

         Із цього всього випливало, що необхідно було вживати заходів, причому невідкладних. По-перше необхідно скликати раду впроваджених на планету ящурів. Відповідні повноваження у генетика були, так що з цим проблем не повинно виникнути. Інженер вимагатиме звіт про виконану роботу і про нинішній стан справ, а далі буде видно. Необхідно буде розробити чіткий план подальших дій.

          Із павутини напружених роздумів ящура вихопила стеля, яка раптово змінила колір. Від неочікуваності генетик навіть здригнувся. Верх пасажирського відсіку із мишачо-сірого став яскраво-червоним. Це оповіщало міжзіркових мандрівників про те, що пункт призначення уже близько. «Прилетіли, - пронеслося у голові Астара, - ну і чудово».

          Починався дуже відповідальна і важлива ділянка роботи генетика. Можливо, найважливіша у його житті та кар’єрі. Програти у цьому двобої він не мав права, так що – вперед, дамо бій Світлішому та його кавалерам.

 

комментарии (0)

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие записи автора
Вселенське рівняння. Кваліфікаційний відбір 2021-05-14 08:09:05 Вселенське рівняння. Частина 8 2021-05-14 08:06:14 Вселенское уравнение. Часть 8 2021-05-14 08:04:38 Галичина проти фашизму 2021-05-09 14:21:21 Купуймо землю - рятуймо Україну! 2021-05-04 22:55:30 Вселенське рівняння - бойове налаштування 2021-04-22 08:50:23 Вселенское уравнение. Часть 7 2021-04-22 08:46:14 Колапс. Світ маленької людини 2021-04-15 08:04:43 Перемога, крок четвертий. Коноплі 2021-04-06 08:10:25 Вселенське рівняння. Яблуко пізнання добра і зла 2021-03-31 08:48:33