Кіт і Пес

Правда про Валерія Куліча

2019-07-10 16:03:24
2541 1
ПОЗИЦІЯ  Валерій Куліч — досить відомий чернігівцям.






Про нього говорять, що зумів керувати обладміністрацією та залишитися при цьому людиною. Спокійно пішов з посади, написавши заяву за власним бажанням за рік до виборів президента. За крісло не тримався.
Куліч іде на вибори самовисуванцем, його підтримує Владислав Атрошенко, що робить Валерія Петровича головним претендентом по 205-му округу.
Це інтерв'ю - про особисте. Про родину, захоплення та рідне місто.


До вишу вступив потай від батьків. На навчання заробляв сам

Валерій Куліч 45 років живе та працює у Чернігові. Тут народилися його батькі та діти. До п'ятого класу навчався у чернігівській школі №28, а потім – у школі №11. Захоплювався швидкісним підводним плаванням. Щодня двічі ходив до басейну ДТСААФ. Перше тренування на 6.45 ранку. Добирався першим тролейбусом-«четвіркою» разом із робітниками «Хімволокна».

Став кандидатом у майстри спорту. Щоправда, четверту шкільну чверть проводив на зборах та всеукраїнських змаганнях, тому відмінником не був. Але вступив до льотного училища в рідному Чернігові.

Вдячний долі, що навчався в «льотці», — говорить Валерій. — Бо формування характеру і ставлення до життя почалося саме там. Це й самостійність, і відчуття дружнього плеча, коллективу.
Наш курс був останнім випуском училища. І курсанти розлетілися по всьому Союзу. Наприклад, Мурат Гелижов із Туркменістану — це третій льотчик в історії своєї країни. Але будувати військову кар'єру в період розпаду Радянського Союзу не мало сенсу й перспективи. Я закінчував інститут економіки і управління, який тоді тільки-но організувався (нині він входить до складу Чернігівського технологічного університету). Отримав червоний диплом та економічну освіту. А, оскільки хлопець я був самостійний, то батьки до часу не знали про те, що змінив вуз.

Навчався на вечірньому відділенні. Платно. Кошти ми з приятелями заробляли самі. Паралельно разом із друзями організували страхову компанію. І перший запис у моїй трудовій: віцепрезидент страхової компанії. Грошей ми там не заробили, але отримали величезний досвід.

Чотири доньки і всі від однієї дружини




Анна, Дарина, Софійка, а у грудні минулого року з'явилась ще у Марійка. Нині найменшій донечці Валерія Куліча трошки більше півроку.

Чотири доньки і всі від однієї дружини, — жартує Валерій Петрович. — Одружився у 21, рівно через рік після знайомства з Катериною.

А трапилося це зустрічі випускників. Я запросив Катю ходити зі мною на плавання до басейну. Тоді вона навчалася в педагогічному вузі.

Матуся в родині — справжній психолог. Знає, як налагодити стосунки між дітьми, дати пораду.

Старша донька Аня — випускниця Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. Дарина теж уже обрала майбутню професію. Софійка ще школярка.

Три старші доньки — професійні гімнастки, займалися на базі Чернігівської школи №19. Були виступи й на міжнародних змаганнях. І успіхи. Звісно, батьки завжди були поруч і раділи за своїх дівчаток.

Сім'я – це дуже важливо, — переконаний Валерій Петрович. – Адже де в нашому житті шукати тепло, як не в родині?.


— Зараз модно відправляти дітей жити та навчатися за кордон.

Радий, що мої діти самостійні і визначаються самі. Можу сказати, що себе бачать на батьківщині. Старша донька працює в Києві. Середня в цьому році закінчила школу, здає ЗНО, визначається з ВУЗом і професією. Що стосується мене, то я їх однозначно бачу в Україні. Я, як батько, дуже сподіваюся, що будуть поруч.

Та для декого виїзд закордон — це вимушений крок, аби заробити на квартиру, машину, весілля.

— Кожна молода людина, що закінчує школу або виш, має велике бажання відразу стати самостійним і отримувати багато грошей. Але ніколи не треба сподіватися на примарні перспективи. Адже трохи більше грошей прямо зараз — це не є щастя і запорука успіху. Молодь, яка збирається емігрувати, повинна розуміти, що за кордоном ми завжди будемо чужими. До Чернігова вже повернулися багато з тих, хто поїхав до Польщі разом з першою хвилею. У багатьох розчарування. Адже працювати по 14 - 16 годин на чужині... та немає в цьому нічого приємного.

Потрібно розуміти, що в Україні все доведеться починати з нуля. У той час, як однолітки вже просунуться по кар'єрних сходах, зароблять репутацію. Тому набагато розумніше будувати своє життя планомірно, прагнути до системних заробітків і знань.

Я впевнений, в найближчі роки все збалансується. Бізнес буде змушений підвищити зарплати, і перспективні і амбітні молоді люди залишатимуться і розвивати рідне місто.



Спорт – це назавжди

Валерій Куліч очолює обласне відділення Національного олімпійського комітету України. 2019 рік — це рік підготовки до літніх Олімпіади-2020.
HOPIN_такси
— Чернігівські спортсмени можуть потрапити на Олімпійські ігри, — упевнений Валерій Куліч. — Ліцензія вже є у нашої стрільчині Олени Костевич. Та ми маємо ще низку талановитих спортсменів. Це і боксери — жінки й чоловіки, й легкоатлети, зокрема наша зірочка Оля Бібік, і важкоатлети тощо.

Облаштовуються лижний стадіон, лижна траса. Обов'язково облаштуємо олімпійський центр підготовки зимових видів спорту й біатлону. А нині завершуємо реконструкцію стадіону «Юність».

Також Валерій Куліч займається громадською діяльністю. Регулярно допомагає волонтерським організаціям, підтримує учасників АТО та ветеранів Другої світової. Неодноразово він долучався до заходів активістів. На наших Голубих озерах свого часу, відкриваючи сезон, з друзями допомагав чистити дно від сміття, котре залишили відпочивальники.

Серед особистих захоплень Валерія Куліча — дайвінг.

Зі шкільних років займався підводним плаванням. Так у моєму житті з'явився дайвинг. Неважливо, на якій ти глибині: 52 або 10 метрів. У будь-якому випадку це, безумовно, екстрим, коли на глибині 30 - 40 метрів неподалік з'являється рифова акула. Ти ніби й розумієш, що вона неагресивна, знаєш, як себе вести, але здивуванню немає меж.

До речі, з нашими чернігівськими дайверами пірнали на Блакитних озерах, в річці Снов. І не обов'язково їхати до Єгипту. Класних місць для дайвінгу вистачає і на Чернігівщині.

— Неодноразово ви пірнали в ополонку на Водохреща.

— Все почалося з любові до лазні. Восени і взимку раз на тиждень відвідую обов'язково. Отож спершу після лазні обтирався снігом, потім пірнав в ополонку. А потім просто на Водохреще спробував без лазні пірнути. Так і пішло. Це певний стрес для організму. І найяскравіші відчуття, коли є великий контраст. Однозначно рекомендую всім спробувати!

«Багато в чому допомагає військова освіта»

Ранок Валерія Куліча починається о шостій. Далі пробіжка, плавання чи прогулянка. О восьмій вже на роботі. Все чітко, організовано і за планом. Мабуть, в тому й секрет успіху.

— Напевно, багато в чому допомагає військову освіту. Льотне училище крім усього іншого, прищепило високу ступінь самоорганізації. Вдячний долі, що опинився в цьому навчальному закладі і зустрів своїх педагогів. Так що звичка організовувати свій день, складати розклад чітко, у мене звідти. Вона вже в крові.

То ж Валерій Петрович не звик перекладати відповідальність на інших. Та переконаний, що хороший результат — це командний результат.

— Я — оптиміст по життю. Ми в силах зробити своє місто таким, яким захочемо. І тут один рецепт — просто брати і робити! По іншому бути не може. Останній презентований проект — реконструкція міського саду. Його реалізація дозволить створити багато робочих місць, залучити туристів і подарує комфортний міський простір чернігівцям. Такий об'єкт дозволить затримати людей в місті не на пару годин, а на два-три дні. Це окремий випадок, але взагалі мені в цілому подобається, як зараз розвивається наше місто і той напрямок, який задав міський голова Владислав Атрошенко. Так що я впевнений - у Чернігова гарне майбутнє, туристичне в тому числі!

У нас місто. Вал, Міський сад, Золотий пляж, центральні алеї. Гуляти по Чернігову — одне задоволення.


Позитивні зміни відзначають і місцеві, і гості міста. Коли цей процес тільки починався, у людей було багато думок. Багато хто не розумів, навіщо робити красу, якщо всеодно поламають, зіпсують. Але ж ключовий момент в тому, що все взаємопов'язано. Коли городяни побачили красу і чистоту навколо, вони самі почали переживати і піклуватися про Чернігів. Всім просто сподобалося жити в чистому і доглянутому місті. Це наш спільний простір, тому всі за нього відповідаємо.

— Чи є у вас в Чернігові «місця сили»?

Ще у школі займався в археологічному гуртку. Разом з товаришами шукали скарби Полуботка. Ось це була мотивація!

Мені дуже близька П'ятницька церква. Я там вінчався. Ще люблю наші Антонієві печери. Вони унікальні. Сам був там багато разів. Обов'язково запрошую туди гостей з інших міст.

Так що з точки зору залучення туристів — концепція відмінна. Нею можна залучити і зацікавити.

Нам треба повчитися у європейців мистецтву презентації. До нашого туристичного потенціалу потрібно просто правильно привертати увагу. До речі, цікавих історій і легенд багато не тільки в Чернігові, а й в Новгород-Сіверському, Батурині, Качанівці і так далі ...


Звичайно, я буду підтримувати розвиток туризму. Чудово, коли на всеукраїнських порталах з'являється інформація з серії «ТОП-5 міст для відвідування на вікенд», і там обов'язково є Чернігів. Це говорить про те, що проводиться відповідна робота. І ми не будемо зупинятися. Тим більше, що зараз закінчується реконструкція площі. Буде змінюватися Вал.


Для розвитку туризму потрібно відновити й аеропорт.

— Аеропорт у Півцях треба розглядати як комплексний. Він може виконувати відразу кілька призначень: і військове, і комерційне, і туристичне. Я на посаді голови облдержадміністрації активно займався цим питанням, вів переговори з головкомом військово-повітряних сил. Нам вдалося відновити грунтову смугу, яка зараз працює. Багато хто, напевно, бачили парашутистів над містом. Це тренування, які здійснюються завдяки роботі аеропорту в Півцях. Також там розташовується Державно-науковий випробувальний центр.
— Це серйозні проекти державного рівня, які останніми роками реалізовували лише міста-мільйонники та Вінниця, грубо кажучи. Чому не Чернігів?

Тому, що у Чернігова не було представника, який на рівні Парламенту та уряду боротиметься за такі проекти. Потрібен народний депутат, якому болить Чернігів, який знає, як працює держава та працюватиме для інтересів міста. Завжди у нас в пріоритеті були великі міста, останнім часом ще Вінниця, Чернівці, Житомир. Їх представники змогли привернути увагу держави до проблем цих міст, тому і такий результат. Я досконало знаю проблематику міста, а також знаю, як впливати на урядові рішення. Можливо, це звучить не дуже скромно, але не бачу серед претендентів від чернігівських округів більш підготовленого для цієї роботи кандидата.

Якщо станете народним депутатом, поїдете з Чернігова?



— Я завжди працював так, щоб не було соромно дивитися людям в очі. У мене ніколи не було охорони, я не ховався від людей. І не буду. Все життя прожив у Чернігові і нікуди не збираюся.

А відстоювання інтересів Чернігова у високій політиці полягає у вирішенні найгостріших завдань. Сьогодні ми бачимо потужні зміни: дороги, двори, реконструкція парків, скверів і так далі. Але насправді основна проблематика знаходиться під землею — наші застарілі комунікації. Щоб їх замінити, необхідно більше 30 мільярдів гривень. І це потрібно робити! Потрібно оновити громадський транспорт - це ще більше мільярда гривень. Утеплити наші приміщення та втілити енергозберігаючі технології, щоб зменшити розміри платіжок... Таких питань багато. Ось в цьому питанні без державних грошей нам не впоратися. А для того, щоб їх отримати, нам не обходімо сильне представництво в парламенті. Тільки так ми зможемо відстоювати інтереси міста. На жаль, реформи децентралізації недостатньо. Адже зараз бюджет міста приблизно на половину залежить від субвенцій держави. Це головне завдання, яке потрібно відстоювати в парламенті. І не просто відстоювати, а вигризати зубами. Звичайно, розвиток Чернігова - мій головний пріоритет. І з Чернігова я ніколи не поїду. Для мене це рідне місто, а не пункт в біографії.




Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

другие новости
Атрошенко розповів у скільки Чернігову обійшлося святкування Дня міста 2019-09-22 12:44:13 Національні рекорди Чернігова. Наймасовіший дитячий танцювальний флешм... 2019-09-22 12:37:30 5 військових оркестрів та народний ансамбль мажореток взяли участь у п... 2019-09-22 12:35:35 Перевірка «на міцність» таксистів-амбасадорів Чернігова 2019-09-22 12:31:49 День вигнання нацистських загарбників із Чернігова. Як вшанували пам’я... 2019-09-22 12:16:36 У Прилуках розпочався дводенний Воздвиженський ярмарок 2019-09-22 12:14:49 Президент України привітав чернігівців з Днем міста 2019-09-22 12:02:28 Національні рекорди Чернігова. Наймасовіша гра Битки пасхальними яйцям... 2019-09-22 11:15:07 Містична екскурсія Чернігівським Валом. Частина 2 2019-09-22 11:08:06 Перший випуск Чернігівської школи швейної майстерності 2019-09-22 11:04:22