Кіт і Пес

«Повертатися – куди, до кого? І з чим? Скінчилося місто Донецьк»

2019-09-11 15:33:11
4273 2
Із березня 2019 року в Кіптівській амбулаторії (Кіптівська громада, Козелеччина) працює сімейним лікарем 57-річний Костянтин Коломієць. З Донецька. Переселенець. Приїхав на Чернігівщину у 2014.

— Спочатку до знайомих у Берлози Козелецького району, — розказує. — З дружиною, дочкою. Місяць жив. Потім винаймали житло у Чернігові. Донька у педуніверситеті навчалася. Жили в обласному центрі майже 5 років. На укрнеті (новинний сайт) прочитав, що Володимир Кучма (голова Кіптівської об’єднаної територіальної громади) шукає лікаря. Я сімейний лікар. Маю фах і педіатра. Працював також на «швидкій».


Сімейний лікар Кіптівської амбулаторії Костянтин Коломієць

1. — Донька не продовжила лікарську справу.

— Вона у туристичній агенції. Чим я можу надихнути? Бачила, як ми жили, працювали. Життя один раз дається. Ти працюєш, а грошей немає. Як це зветься? Трудитися за копійки. І не в тих умовах.

Ремонту амбулаторії не було 30 чи 40 років. У ремонт вклалися добре. (На комплекс амбулаторія плюс житло пішло приблизно мільйон 700 тисяч гривень, — Авт.)

Наше житло у самій будівлі амбулаторії. Кухня і дві кімнати, передпокій. Газу нема. Готуємо мультиваркою. Туалет, вода — усе в домі. Вода зі свердловини. Правда, якість води пригнічує. Працював багато де, уперше такі проблеми. Від води чорніють руки (багато заліза). На фільтрувальну станцію потрібні гроші. Після нового року обіцяли це зробити. Після нового року самі будемо оплачувати комунальні послуги. Зараз ми нічого не платимо. Є центр (первинної медико-санітарної допомоги) у Козельці. Він формує бюджет.

2. — Практика на «швидкій» знадобилася у Кіптях?

— Не маючи обладнання, я можу поставити крапельницю, зробити внутрішньовенні, внутрішньом’язові уколи. Усе.

Є наказ міністрів, який передбачає оснащення сільських амбулаторій. Амбулаторія включена у державну програму. У Кіптях були посли 7 держав, коли створювався центр надання адмінпослуг. Тоді пообіцяли, включили, документи є.

Де апарат УЗД? Лабораторія? Отоофтальмоскоп? Щоб подивитися вухо, очне дно. Нема. Ми працюємо на рівні 18 сторіччя. У кращому випадку, 19, бо є кардіограф. Обладнання повинне було прийти у грудні 2018 року. Скоро буде грудень 2019. Де поділося устаткування на мільйон 200 тисяч? Хто ним користується і чи узагалі воно є.

— Де ж шукати ваш мільйон?

— Та не мій мільйон. Голова шукає. Питання висить.

* * *

— Амбулаторію реконструювали, зважаючи на те планування, що було, — говорить голова Кіптівської ОТГ Володимир Кучма. — Погоджуюся, що треба оснастка. І думаю, що ми її все одно, чи з Гройсманом (був прем’єром на час розмови. — Авт.), чи без нього, — усе одно все необхідне придбаємо. Ми не можемо купити надсучасну техніку. Хочемо УЗД, кардіограф сучасний, швидкісну лабораторію.

3. — Скучаєте за Донецьком?

— звертаюся до Костянтина Коломійця.

— Ні, не скучаю. Нема того вже, за чим було б журитися. Нема міста. Було, та все вийшло.

— І ви поставили крапку. Навіть на спогадах.

— Ну як поставити крапку на спогадах? Ніяк. На поверненні. Повертатися — куди, до кого? І з чим. Все, скінчилося місто, нема його. Забудьте.

— У селі подобається?

— Нема великого вибору, по-перше. По-друге, у селі я достатньо пропрацював. Для мене тут нема нічого особливого.

Я багато де працював. На Донеччині у Пісках славнозвісних (селище Ясинуватського району Донецької області). На Спартаку славнозвісному (село. На заході від села — злітна смуга Донецького аеропорту). Їх уже нема. Я там працював лікарем педіатром і лікарем сімейним. Усе це поряд з Донецьком.

4. — Однакові проблеми зі здоров'ям у людей на Донеччині і тут?

— Незважаючи на бідність, людей похилого віку, за 90 років, тут більше. Там довгожителі рідкість.

5. — Переїзд. Це важко.
HOPIN_такси
— Я дуже часто переїжджав. Працював у Запорізькій області до початку усіх подій. У мене була мрія — працювати на морі. Лікував там рік. Була пропозиція: село шукає сімейного лікаря і купить житло. Поїхав. Село Нова Петрівка. Ми маємо уяву про Азовське море як не дуже прозоре. А там, за Бердянськом, якість води по чистоті, як і в Чорному. Жив у амбулаторії, у палаті. Сім’я поряд, від Донецька не дуже далеко, 180 кілометрів. Виділили цільові кошти на придбання житла для лікаря. А тут листопад 2013 року. Заблоковані усі рахунки, бо почався Майдан. А потім 2014 рік. Хати там дорогі, від 14 тисяч доларів. І до 30-35, до 50 тисяч доларів. Сам не купив.

6. — Виїхати з Донецька вирішили особисто?

— Залишатися там ніхто і не збирався. Бо я працював трошечки у Росії. З 2007 по 2011 рік. Я знав, що до нас прийшло і як це буде виглядати. ! в тому, що вони принесуть, нічого розумного нема. Працював у Краснодарському краї.

— Там українців багато.

— Тільки нікому не кажіть, — сміється. — Там у мене родичі. Запросили, бо доплати за сімейного лікаря. Три роки працював, бо дозвіл на тимчасове проживання на три роки. Коли дитиною бував на Кубані, російською там не розмовляли. Дорослим приїхав — переважно російська. Кажуть, ми росіяни. А москалів називають москалями.

7. — 2014 рік. Ви упакували валізи.

— Та які валізи. Жінка з дочкою взяли сумки з документами. Потім повернулися, забрали машину, деякі речі і поїхали. Меблі і майже все залишилося. Я особисто був там востаннє у жовтні 2014 року. Квартира не зруйнована, все стоїть. Сусіди живуть, усі, крім нас. Щоб повернутися нам? Не треба себе обманювати.

8. — Де так гарно вивчили українську мову?

— А які проблеми? Я з 2 класу на Донбасі учив українську. Спілкувався російською. У кого є проблеми мовні? У всіх соціальні. Якщо людина не здатна вивчити
мову, то вибачте. Це говорить про рівень. Я вам розкажу історію. Був на весіллі у товариша. До усіх цих подій. У Санкт-Петербурзі. Були родичі з Латвії. Питав і про мову. Вони сміялися. Кажуть, це проблема для людей, які не хочуть у нас жити. Росіяни вивчили латиську мову, бо рівень життя у Латвії високий.

9. — Що допомагає переживати труднощі? Анекдоти? Пісні?

— Я ніколи й не засмучувався. Хоча було всяке.

Люблю такий анекдот.

Теща помирає. Зятю каже:

— Оце я умру. Ви мене не ховайте. Спаліть на подвір’ї, як Індіру Ганді.

— Ні, мамо. У жодному разі.

— А чому?

— Ага. Якщо вітер, то ви знову у хаті.


Засмоктує щоденна робота. Вона виснажує. Іноді хочеться прийти, лягти на диван і все.

— Може, завести город, курей? Ніколи буде лежати.

— Іще курей не вистачало. Це буде останньою краплею. А помідорчики вирощуємо. Бачили, як заходили? Ідеш, зірвеш, сокорух ще не закінчився.

10. — Як зберегти здоров'я завдяки харчуванню?

— Їжте каші, і буде вам щастя.

— Не переїдати...

— А хто у нас переїдає? Хто може, нехай. Чому ні, якщо хочеться їсти. І є така змога. Це спокуса — поїсти. Якщо нема інших радощів у житті, залишається їжа.

— Переїдання провокує і серцеві, і онкологічні хвороби.

— Ніхто про це не замислюється. Зараз, що гроші дозволяють, той те і їсть. І наші рекомендації по їжі не мають сенсу. Якщо ти з’їв, і в тебе заболіло, гіркота у роті, нудить, не їж більше цього. Навіть це не діє на людей. Я буду робити те, що бажається, а воно болить, то наче не в мене.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №36 (1738), 5 вересня 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (2)
Сергей2019-09-11 16:53:58 ответить

Великолепные ответы у мужика. Дай Бог ему здоровья!

Anonim2019-09-16 20:33:50 ответить

Такие переселенцы - это находка. Местные жители должны ценить и поддерживать.

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
Атрошенко розповів у скільки Чернігову обійшлося святкування Дня міста 2019-09-22 12:44:13 Національні рекорди Чернігова. Наймасовіший дитячий танцювальний флешм... 2019-09-22 12:37:30 5 військових оркестрів та народний ансамбль мажореток взяли участь у п... 2019-09-22 12:35:35 Перевірка «на міцність» таксистів-амбасадорів Чернігова 2019-09-22 12:31:49 День вигнання нацистських загарбників із Чернігова. Як вшанували пам’я... 2019-09-22 12:16:36 У Прилуках розпочався дводенний Воздвиженський ярмарок 2019-09-22 12:14:49 Президент України привітав чернігівців з Днем міста 2019-09-22 12:02:28 Національні рекорди Чернігова. Наймасовіша гра Битки пасхальними яйцям... 2019-09-22 11:15:07 Містична екскурсія Чернігівським Валом. Частина 2 2019-09-22 11:08:06 Перший випуск Чернігівської школи швейної майстерності 2019-09-22 11:04:22