Заклад, якого в Чернігові соромляться, або Чи стане Музей авіації та космонавтики туристичним об’єктом

Мова про Музей авіації та космонавтики, який створили на базі колишнього Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків (ЧВВАУЛ) 49 років тому. Він діє, експозиція розміщена у будівлі ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. А ось до деяких експонатів – літаків просто неба – не підступитися...



Але доля його виявилася не такою вже й безхмарною. Поки існувало училище, унікальне в своєму роді на теренах всього колишнього Радянського Союзу, проблем не було, хоча розміщувався він на закритій території і тому доступ до нього був вкрай обмежений. А коли навчальний заклад розформували, а це було років з двадцять тому і ліквідаційна комісія з Харківської військово-повітряної частини «закривала» територію, літаки експозиції просто неба першими мали знищити. Тоді їх небайдужі і численні випускники училища відстояли, а документальну частину взяв під своє крило ліцей.

Тривало так доволі довго, аж поки не змінилося керівництво навчального закладу –полковника запасу Івана Остренка змінив на посту начальника ліцею полковник Микола Шпак. І відразу виникли проблеми. Постало питання оренди приміщень і тоді прозвучала цифра – 80 тисяч гривень щомісяця. Або вимітатись.



Музей створювали й існував він на громадських засадах завдяки ентузіазму багатьох зацікавлених людей, а особливо організатора та беззмінного керівника протягом аж 40 років нині покійного Дмитра Байнетова та його однодумців. І хоча в 2010 році громадська організація «Союз ветеранів-авіаторів ЧВВАУЛ» та її голова Володимир Кузьменков добилися внесення музею в реєстр громадських музеїв міста Чернігова (за номером 4), все ж неприємності не обминули.

І нова битва за збереження унікального зібрання. Ветерани-авіатори звернулися до обласної ради. 23 травня 2018 року постійна комісія з питань освіти, науки, культури та інформаційної сфери, розглянувши звернення, вирішила підтримати пропозицію громадської організації і створити комунальний заклад «Музей авіації і космонавтики Чернігівщини». Так музей опинився в системі обласних комунальних закладів, а точніше став функціонувати «під дахом» управління освіти та науки Чернігівської ОДА. В розпорядженні музею тепер три кімнати на першому поверсі ліцею і символічна орендна плата в 5 гривень. Перемога?



Аби ж бо так. До першої хмаринки на небі. Півроку тому на території колишнього льотного училища стрімко виріс паркан з написом «Територія вч А4444 Міністерства оборони України. Прохід заборонено!». Ця військова частина входить до складу Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України. Базується в Гончарівському і має на меті досліджувати і випробовувати ракетно-артилерійське озброєння. Навчальні та навчально-бойові винищувачі (УТИ МіГ-15, МіГ-17, МіГ-21 ПФ, МіГ-21У, Л-29, Л-39, МіГ-23 УБ, МіГ-23 М опинилися на закритій території і, як стверджують ветерани-авіатори, їм доступ до них теж закритий. Не пускають. Яка доля літаків, які і так достатньо покурочені і розукомплектовані, можна здогадуватися.



– Ми вже клопочемося про нове місце їх дислокації, – розповідає полковник запасу, гід музею Юрій Агейко. – Розмістити експонати літаків перед колишнім центральним КПП училища в зеленій зоні поряд з приватним сектором. І літак-пам’ятник поряд. Ближче до людей був би.
Нині ж доступ до нього обмежений. А музей унікальний, таких і в світі не дуже багато. Але ті, що існують, користуються шаленим попитом і масово відвідувані. Наприклад, найкращим музеєм у світі вважають Музей авіації і космонавтики «Крила над Скелястими горами» у Денвері (США). До трійки лідерів входять також Музей авіації у Мадриді (Іспанія) та Музей авіації штату Кароліна у місті Шарлотт (США). Державний музей авіації імені Олега Антонова Національного авіаційного університету (м. Київ) у цьому рейтингу посідає почесне 12 місце. В Україні є ще один музей подібного спрямування – Музей важкої бомбардувальної авіації (філія Національного військово-історичного музею України) у Полтаві, який вже виходить на міжнародний рівень.



А що Чернігів? Гірший? Так і буде наш музей на громадських засадах, виконуючи до пори до часу роль зберігача рідкісних експонатів, а не як туристичний об’єкт? Де ще можна побачити легендарні військові винищувачі «вживу»?

Побачивши на вивісці біля входу до музейної кімнати в ліцеї напис «Управління культури та туризму Чернігівської міської ради. Музей авіації і космонавтики Чернігівщини», поцікавився, а яким боком вони до цього музею? Виявляється, прос­то зареєстровані в цьому управлінні під №2 як музей при громадській організації «Союз ветеранів-авіаторів ЧВВАУЛ». І все.

– І взагалі, це не той напрямок, який нині потрібен, – непрямо, але впевнено зауважив начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук. – І, взагалі, з цими питаннями до ОДА, він там на балансі.

Ніякої зацікавленості не проявили і в Військово-історичному музеї – філії Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського. До речі, там є навіть спеціальний розділ – «Військова історія Чернігівщини». Хоча в розмові зі мною згадали, що колись давно мова заходила про розміщення літаків у них, на території перед колишнім Будинком (губернатора) офіцерів, там, де нині стоїть підбитий танк в боях за Донбас.



А скільки красивих слів було почуто останніми роками про Чернігів як Мекку туристичну! І показувати гостям міста можна було б не лише пам’ятки архітектури ХІІ – ХVІІІ століть, а й багатющу історію Чернігівщини, як своєрідної колиски космонавтики. В ЧВВАУЛі навчалися 13 майбутніх космонавтів, що є світовим рекордом! Альма-матер космонавтики. А скільки відомих і відмічених урядовими нагородами льотчиків-винищувачів тут починали свій шлях у небо! Тисячі, училище закінчили понад 8 тисяч льотчиків, багато хто дослужився і до генеральського звання (60 осіб), до посади главкома Повітряних Сил.

Історія багата, дуже багата. А от долучитися до неї, познайомитися з нею, тим паче широкому загалу, – проблема. Щойно Юрій Агейко відчинив двері до музею, як відразу там опинилися ліцеїсти. Їм так цікаво! Другокурсник віце-сержант Богдан Легецький, родом з Носівки, одразу забрався до кабіни «еЛки» і взявся за штурвал.

– А взагалі-то я помітив, що технікою більше цікавляться дівчата, – каже Юрій Агейко. – Особливо 7-8-класниці. Під час екскурсії до нашого музею у них виникає більше запитань, ніж у хлопців...

Ветерани-авіатори мріють зробити музей державним, щоб експонати збереглися на віки. І щоб його охороняв закон. В окремому, власному приміщенні. І щоб виконував свою головну роль – знайомив жителів Чернігова і туристів із славною сторінкою своєї історії.

Віталій Адруг, «Деснянка» №5 (792) від 30 січня 2019

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (5)