Освіта в горах, історик замість фізика, дитсадок в садибі — як вчаться українці

У гірському селі на Львівщині карантину бояться ще й тому, що з інтернетом, потрібним для онлайн-уроків, біда. У школі на Чернігівщині історик викладає фізику, а бухгалтерка фізкультуру, бо бракує вчителів. На Черкащині і Полтавщині школи закривають, але діти не скаржаться: 6-ти людей в класі — це якісніше навчання.



У проекті "Місцеві" до місцевих виборів Суспільне розповідає про те, які питання турбують українців, і як їх можна розв’язувати не чекаючи великих політичних рішень. Суспільне вже розповіли про медицину, інфраструктуру, екологію, ЖКГ, безпеку, цього тижня — наша добірка про освіту.

Чи готові школи до дистанційних уроків

Одинадцятикласник зі Львова Любомир Кіндрат окрім шкільних уроків, має ще кілька дистанційних — з дому. Їх практикують від початку навчального року. Користуються спеціальною програмою. Любов Жук щодня їздить з двома синами Іваном і Петром з гірського села до школи — туди й назад. Це понад 10 кілометрів. Відстань родину не лякає, головне що школа працює. Через поганий зв’язок для її синів онлайн-навчання фактично неможливе. І хоча вчительки, які навесні не мали навичок дистанційної освіти, у вересні пройшли курси з онлайн-викладання, — цього замало.

Директор школи в с.Головецько, де загалом вчиться 180 дітей, пояснює, що не всі родини забезпечені гаджетами. У навчальному закладі проаналізували — якщо більше половини дітей ще могли отримувати певну інформацію телефоном, то комп’ютерів у багатьох батьків у селах немає.

Про те, чим навчання в міському ліцеї відрізняється від школи в селі, а також чи призвичаїлися вчителі та учні до дистанційної освіти — матеріал Суспільне. Львів.



Історик замість фізика, бухгалтер замість фізрука — як вчителі мусять викладати предмети не за фахом

Рано вранці сідає за підручник з фізики вчитель історії та правознавства Микола Дюбенок. Тільки так наука йому дається. Зараз пояснює дев’ятикласникам тему «Індукції магнітного поля». Два роки тому він почав викладати в школі фізику. Бо більше цього робити нікому. 15 років тому з тієї ж причини освоїв хімію, а цьогоріч взяв собі новий предмет — географію.

Молоді фахівці, які щойно отримали педагогічну освіту, не хочуть повертатися у села працювати. Щоб вирішити кадрову проблему, громади можуть скористатися правом на державно-регіональне замовлення. Програма працює другий рік. І означає, що громада може укласти угоду з абітурієнтом, якому держава оплатить навчання. І гарантовано отримає вчителя до сільської школи, який зобов’язується 3 роки там викладати. Як це працює — показує Суспільне.Чернігів.



Не(комплект). Чому закривають школи і хто від цього "виграє"

На Полтавщині сільські школи закривають. Натомість створюють опорні заклади — в них вчаться діти з кількох сіл. Здебільшого вони у сусідніх містах та селищах. Це питання не тільки транспорту — дітей у інші населенні пункти має відвозити шкільний автобус, але й втрати роботи для деяких вчителів — не всі готові їздити на роботу. Закривають насамперед через те, що шкіл багато, а учнів у них мало. Поки, за даними Полтавського областного департаменту освіти у регіоні вже закрили чотири заклади, а до кінця року не працюватимуть ще вісім. Натомість функціонуватимуть 73 опорних.

На Черкащині — кожна третя школа малокомплектна. Це значить у ній навчається менше 50 дітей, а в деяких — менше десяти. Тоді як грошей на утримання таких закладів витрачають більше, аніж на решту шкіл разом. Так стверджує заступниця начальниці департаменту освіти у Черкаській області Оксана Сімушина.

У 2016-му в Україні почали створювати опорні школи — туди приїздять діти з різних населених пунктів. Малокомплектні школи або закривають, або знижують ступінь. Так у школі в Тимошівці тепер уроки тільки для дітей з першого по четвертий клас. Раніше туди ходили Ігор і Яна Власенки. Тепер брат з сестрою їздять до опорної школи в селі Кам’янці. Це 15 хв автобусом, але для села незвично. Спершу родина переживала — як воно вчитися в іншому населеному пункті? Чи виграли від реформи діти та чи стала освіта якіснішою — історія Суспільне. Черкаси.



Дитсадок в старій садибі. Що робити з браком місць?

У селі Куликівка на Буковині дошкільнята та учні навчаються в одному приміщенні — під це підлаштували садибу, якій 200 років. Ще частину дітей батьки возять у сусідні села. Як розповідає Світалана Гриб — жителька Куликівки, роблять це по черзі. Хто не має власної машини, змушений винаймати.

На власний садочок громада чекає 30 років. У селі будують приміщення, де планували розмістити і школу, і дошкільний заклад. Роботи зупили у 2012 році. Нині учні навчаються у приміщенні старої садиби без спортзалу, бібліотеки та їдальні. Після уроків там займаються з п’ятирічними дошкільнятами. Тоді як в іншій буковинській громаді — Великокучурівській, знайшли грантові кошти для садочка, куди ходять діти з трьох сил. Сюжет — Суспільне.Буковина



Мрія астронома й удар по музосвіті

Що станеться, якщо Земля зіткнеться з Місяцем? Таку інтерактивну симуляцію всесвіту можна провести під час уроку у сільській школі в Лозовій на Тернопільщині. Створення обсерваторії ініціював вчитель Лозівської школи Михайло Шемеля. Чоловік 40 років викладав астрономію, 5 років тому вирішив, що телескопам в його школі — бути. Суспільне.Тернопіль — про те, як освітянам у невеликому селі вдалося знайти мільйон гривень і створити єдину в Україні шкільну обсерваторію.



Іван Дімітровта ще 38 таких же учнів з вересня не ходять до музичної школи, що в Степані Сарненського району. В процесі децентралізації школа перейшла на баланс громади, куди не увійшло село Івана. Тож і громада за не тутешніх дітей платити не хоче, і в селах неспроможні покрити вартість навчання.

1400 гривень у місяць за уроки музики — непідйомна ціна і для більшості мешканців сусідніх сіл. В районі ще 2 музичні школи — у Сарнах, що за 30 кілометрів від Малинська, і Клесові, що за 50. Фахівець з питань децентралізації Василь Курилас наполягає, що проблема б мала вирішитися, якби громади ухвалили договори і співфінансували школи. Але у випадку муззакладу в Степані цього не сталося. Які ще є варіанти — запитала команда Суспільне.Рівне.



UA: Чернігів

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)