Реформа освіти. Переваги та недоліки вузькопрофільної освіти

Можливість конкурувати, – так директорка чернігівської школи № 1 Ольга Шелест каже про переваги випускників навчальних закладів із спеціалізацією. Перша школа отримала статус «із поглибленим вивченням іноземних мов» понад 50 років тому. Реформа освіти, яку почали впроваджувати у Чернігові передбачає наявність у старшій школі кількох профілів. В рамках циклу про освітню реформу Суспільне розбиралося, що таке вузька спеціалізація та чим вона корисна для учнів.



Перша школа – одна з перших спеціалізованих шкіл в Чернігові, яка отримала статус «із поглибленим вивченням англійської». Раніше, окрім додаткових годин іноземної, тут двічі на тиждень викладали англійською ще й спеціальні предмети.

«Це було країнознавство – предмет, на якому англійською вивчалися і географія, і історія, і економіка, і багато інших аспектів саме англомовних країн. Це література Англії, література США, технічний переклад», – розповіла Ольга Шелест.

Другий рік поспіль як такого профілю школа не має, діти навчаються за типовими для усіх шкіл планами. Напрямок з поглибленого вивчення іноземних мов все одно тримають – замість 2 годин англійської на тиждень, старшокласники мають 5 годин англійської мови та 3 години другої іноземної.

11-класниця Анастасія Сокол каже – рівень вивчення мов у школі високий. Вона планує пов’язати свою майбутню професію з іноземними мовами.

Однокласник Анастасії – Владислав Моргун захоплюється програмуванням та математикою, планує вчитися на факультеті кібербезпеки. Каже школу, спеціалізовану на іноземних мовах, обрав свідомо.

«Математики не стільки, скільки б я хотів, тож я замінюю ці години заняттями з приватними вчителями. Але я не шкодую, що вибрав саме цю школу. Якщо я планую переїхати до іншої країни, то звісно мені буде потрібна ця мова», – сказав хлопець.

Школа № 12 має статус спеціалізованої з точних наук. Тут старшокласники мають по 9 годин математики та по 6 годин фізики на тиждень.

«Ми відстежуємо долю випускників, які закінчили школу №12. У нас як мінімум 26 кандидатів наук, серед них три доктори науки закінчили цю школу за її 35 років існування», – розповів директор школи Василь Гопаченко.

Георгій Олех – цього року завершує навчання у 15 ліцеї. Навчається у профільному хіміко-біологічному класі. Хлопець хоче стати або хіміком, або лікарем.

«Наші діти, які закінчують хіміко-біологічний або хімічний профіль, десь 60% ідуть у медичні виші», – розповіла в. о. директора ліцею №15 Антоніна Харченко.

За її словами, ліцей наразі має кілька профільних класів в тому числі фізико-математичний та інформатико-технологічний. Профілі учні обирають починаючи з 10 класу.

«У нас викладачі вишів ведуть так звані «курси за вибором». Сьогодні середа, приходить Людмила Анатоліївна Арновська, старший викладач технологічного університету, вона веде курс за вибором, який називається «Прикладна математика». Потоцька Світлана Олександрівна викладає такий предмет «Спецкурс «Біохімія»», – пояснила Антоніна Харченко.

Директорка центру професійного розвитку педпрацівників Яніна Тимошенко каже, що освітня реформа спирається на європейський досвід і націлена на те, щоб майбутній абітурієнт замість обов’язкових 15 предметів у старших класах вивчав саме ті, які йому потрібні. Але це – перспектива. Оскільки відповідної законодавчої бази наразі немає.

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)