Концерты

Ольга Бєлоконь іде на відпочинок за 850 кілометрів від моря кожні два місяці

2021-09-28 15:28:52
2706 3
Більшість людей відпочивати їдуть на море. Знайти тих, хто його не любить, мабуть, складно. Ще б пак - морське повітря у поєднанні з солоною хвилею і заправлене енергією лагідного сонця для здоров’я саме те, що треба.



Ця розповідь про 38-річну Ольгу Олександрівну Бєлоконь, у якої все навпаки.

Вона живе у Великодолинському що у Одеській області. А відпочивати їде у інший куточок України, а точніше в Масалаївку, що на Сосниччині, подолавши 850 кілометрів. І їде вона сюди у власний будинок, який купила не так давно. Долати велику відстань трохи незручно, адже свого автомобіля нема і добирається до улюблених країв, як при-йдеться. Іноді баблакаром. А якщо нема підходящого авто в потрібному напрямку, то їде поїздом до Києва, а тоді автобусом до свого «раю» - саме так каже жінка. А те, що вона закохалась у ці місця, очевидно. Там, на Одещині, на неї не давлять чотири стіни квартири, адже проживає у власному будинку і на землі, що біля нього, трудиться, не покладаючи рук. А вирощує вона на своїй ділянці незвичне для нашої місцевості. Це квіти-васильки. Є на ділянці теплиця, де ростуть хризантеми і ці квіти теж є частиною її бізнесу. Насіння васильків купує щороку і висіває їх у грунт у вересні. Накриває агроволокном і весною чекає сходів. А тоді зрізає букети і продає їх оптом. Площа під квітами займає 7 соток. Ще садить білу ромашку. В травні-червні реалізовує барвисті букети васильків. В основному вони синього кольору, та деяку частину становлять білі і рожеві. Найменше рожевих - вони швидко вигорають під південним сонцем і реалізовувати їх треба швидко.

Ольга Олександрівна працює медсестрою у «Будинку дитини» і робота ця важка, адже в неї паліативна група до 6 років, де лежачі діти-ін-валіди, від яких через патології відмовились батьки. Діти самі не їдять, годувати їх потрібно через зонд. Воно й не дивно, що такі хворі діти виснажують з середини. Та і дома город, де працює, закатавши рукава. До моря рукою подати, всього 15 хвилин - їдь і відпочивай. Тільки ось море Ольгу Олександрівну не вабить. Її мама вдруге вийшла заміж за чоловіка, який був родом з Кудрівки. Вперше приїхали сюди погостювати 16 років тому. Природа сподобалась дуже. Великі соснові ліси, чиста річка - це те, чого там нема. Згодом мама розлучилась, та Ольга тут мала друзів і почала приїздити сюди сама. В них і зупинялась. Тільки ось хотілось свого куточка. І зародилась думка купити в улюблених краях будиночок. Варіанти були різні. Дивились оселю в Якличах. Та одного разу потрапила до Масалаївки у справах - купувала мед. Заїхала в село і просто зачарувалась - тиха, лагідна Убідь, ніби огортала село. В селі сосновий ліс, білий пісок, квітучі луки з медовими травами і два березові гаї. Підійшла до стареньких жінок, які чекали машину з хлібом, спитала, чи є в селі будинки, які продаються. Люди порадили хату, яка стояла пусткою. Господиня батьківської оселі жила в Шостці. Про продаж хати навіть і не думала - село маленьке, вимираюче, нема в ньому навіть магазина. Та хто захоче тут жити? І дуже здивувалась, коли Ольга подзвонила до неї і поцікавилась будинком на дві кімнати.

- Якщо ви маєте таке бажання, то я продам. Та особисто я собі такої хати не бу-пила б, - сказала жінка.

- Мене все влаштовує, - відповіла Ольга. - І я хочу купити цей будиночок. І купила.

Радість була ще й яка! Дарма, що навколо тільки декілька жилих дворів, а решта пусті. Та поряд був і сосновий ліс, а за ним і березовий гай. Ця частина села розташована на підвищенні. Город йде на схил, а за ним луки і річка і саме ця краса зачарувала найбільше. З двору видно все, як на долоні. І не передати вечірніх пейзажів з туманами, де пасуться коні. За річкою видно ліси і видніються крайні хати Новоселля. Познайомилась з сусідами. Дружні стосунки зав'язались відразу. Сусіди самі зраділи, що їхній куток ожив.

Вперше приїхала в куплену хату в січні цього року і залишилась на два тижні.

- Подзвонила сусідам, ті витопили грубу і я приїхала вже у теплу хату, - розповідає Ольга.

Душа просто літала. Навіть великі морози і чималі сніги нинішньої зими були такими радісними, що й не передати.

Ось, нарешті, я в своєму будиночку, як і мріяла.

Побула і повернулась на Одещину - чекала робота. А тоді прийшла весна, а з нею і багато роботи біля квітів. Та справилася з усім і знову поїхала у Масалаївку наводити лад. Її працелюбством тільки захоплюватись. І це без перебільшень.

Одна, без чоловічих рук в будинку за декілька днів розібрала стару піч. Взяла до рук сокиру, верейку і приступила до діла. Щоб далеко не виносити цеглу, витягла біля печі віконну раму і викидала її за вікно, плануючи використати як будівельний матеріал. Тільки тут чекала дивна несподіванка. Коли пройшли щедрі дощі, то купа з цеглою перетворилась на купу глини, адже зроблена була з сирцю. Відкинула її від будинку подалі.

Купила дві машини обаполків. Кращі вибрала і побудувала високий паркан. Адже старий зовсім покривився і посипався. Розібрала непотрібні сараї, залишила тільки невеличку літню кухню і приміщення, де колись було сіно. Все вигрібла до найменшого камінчика і тепер ходить босою по м'якій траві. Найняла односельця, той підрізав всі дерева і декілька разів косив траву. Розібрала грубу в будинку і найняла майстра, який зробив нову. Купила холодильник, електроплиту з духовкою, диван, два крісла, килими, пральну машину-напі-вавтомат і телевізор, хоча сама не розуміє навіщо, адже його не дивиться. Посуд, багато інших речей перед поїздкою сюди пересилала посилкою, а тоді приїздила і забирала. Коли вдруге приїхала у свій «рай», поставила валізи, просто сіла на підлогу і насолоджувалася цією хвилиною - я тут! Зранку і до вечора щось робить і втоми не відчуває. По воду треба трохи пройти і наносити. Каже про себе: «Я ще той єнот-по-лоскун». Тому в планах пробити свердловину. «Зранку тут прокидаюсь і мені хочеться літати - такий стан. Втоми не відчуваю, навпаки, енергія б'є через край від того, що з двору видно сосни і неймовірні краєвиди», - каже Ольга.

Ранок розпочинає з кави або з чаю з бергамотом. Та п'є чаї із різнотрав'я, які назбирала сама - це ромашка, чебрець, звіробій, липа і багато іншого. По ягоди в ліс не ходила - в лісі, що поряд, їх нема. А ось гриби збирала. Та по лісу ходить просто так, прогулюється, вдихає хвойний аромат, який страшенно подобається. На Одещині є лісництво, де ростуть дуб, сосна, клен. Та це невеличка ділянка і вона завжди переповнена людьми. «Якщо туди поїхати, то зустрінеш всіх людей з містечка, смажать шашлики, ставлять намети і безлюдного куточка в тому місці не знайти. Те саме і на морі. Та і море не дуже люблю, - зізнається Ольга. - Мені оця недоторкана природа, яка створена Богом, дає спокій і насолоду. Раніше, коли гостювала у Кудрівці, ніколи не купалась в річці. І саме цього року зробила це вперше. Тепер до річки йду щоранку і щовечора. Це обов'язково».

У будинку старі меблі викинула, залишила лавку у веранді і два столи. Все це пофарбувала. Один стіл поставила у дворі і щоранку п'є там каву. А також на ньому завжди стоять великі букети польових квітів - до них у жінки особлива любов. Йде до луків і збирає будь-які рослини, що квітнуть, а тоді милується ними.

Вразили і тутешні люди. Коли познайомилась з ними, було відчуття, ніби попала в кіно - це тільки там вони добрі і відкриті. В житті інші. Та тут, коли тобі сусіди пропонували свою допомогу, розчулило і здивувало. Сусідка Валя принесла картоплі, овочів, інша сусідка Альона принесла свіжої риби. І всі кажуть: «Звертайся, якщо щось потрібно».

Якщо треба за продуктами до Сосниці, адже магазину нема взагалі, бере велосипед у сусідів. Та і не засмучується, якщо пішки несе пакет із харчами, по дорозі тільки милується і ноша не заважає. Одна жити не боїться. Вовків не чула, а ось зайця бачила. «В червні комари мене їли, та в липні доїли, - жартує Ольга Олександрівна. - були страшенні гематоми від укусів. Та це не засмутило. Та все ж є дещо, чого дуже боюсь - це гусениць. Біля хати пообрізувала дерева і ніколи не буде так, щоб гілки були близько біля вікон, щось гусінь не потрапила через відкрите вікно до будинку. Якщо побачу її, то мій переляканий крик почує все село. Якось на Одещині з сином і друзями ловила рибу. До сачка потрапила гадюка. Я взяла її за хвоста і викинула подалі. Страху не відчула. А ось чомусь гусінь панічно боюсь. Навіть син сміється з мене. Каже, що стосовно гадюк в мене чоловіча сміливість, а тут...»

Городу тут не садить, він давно заріс травою. Є на ділянці дві яблуні, алича, абрикос, зате розробила клумби і насадила квітів. Є папоротники, тюльпани, матіоли, чорнобривці і навіть посадила сосну. «Тут мій рай для душі, - каже жінка, -робота виснажує, діти хворі і безпорадні і коли вперше прийшла до дитячого будинку, а дитина назвала мене мамою, просто розплакалась. Ці дітки всіх називають мамами. Рідні відмовились від них, а дитина є дитина і інстинктивне почуття, що повинна бути мама, закладене Богом. Були випадки, що таких хворих дітей всинов-лювали за кордоном. З такими хворобами там бувають шанси, якщо не на одужання, то хоча б на покращення. А в нас.

А ще Ольга Олександрівна займається благочинністю. На Різдво з батюшками зібрали смаколи-ки і повезли їх до психлікарні, де перебувають хворі з 16 до 80 років. «І цей візит вразив - за тобою закриваються двері і через решітки до тебе тягнуться руки хворих. Ти даєш йому цукерку і бачиш, що він не розуміє, що він їсть - це страшно. Переосмислюєш життя повністю», - ділиться жінка. Збирає речі і пересилає їх тим, хто цього потребує. Вдома у Великодолинському Ольга Олександрівна проживає з сином. І коли їде сюди - душа не болить. Даніїл самостійний - вміє готувати, прибирає в будинку, справиться з пранням. На дискотеки не ходить, не палить і спиртного не вживає. Вдома є ще дві кішки і три коти. Та всі вони стерилізовані, і собака породи ши-тцу на ім'я Тюфа. Коли тут, сумує за всіма домочадцями. В тому році разів 5 була на морі. Та вистачає всього 5 хвилин насолодитися ним. «Таке відчуття, що не ти відпочиваєш на морі, а море на тобі». - жартує жінка. -Багато людей не для мене, я люблю спокій і тишу». Друзі дивуються, що вона через всю Україну їде в маленьке село і питають: - Що ти там забула?

- Що забула, те й знайшла, якщо не зрозуміли, то й не зрозумієте, - віджартовується жінка. - Я відкриваю грубу, сідаю в крісло, дивлюся, як горять і тріскають дрова, п'ю чай і для такої насолоди мені ніхто не потрібен.

У листопаді знову планує приїзд. Вже купила дошку, щоб послати підлогу де була піч. В планах покреїти шпалери і звісно, надихатись лісовим повітрям.

Мама проживає теж у Великодолин-ському окремо. Доньку підтримує і хоче приїхати. А ще в Ольги Олександрівни є на меті запросити куму сюди, щоб побачила її "рай".

Ольга Олександрівна доглянута, гарна, струнка, підтягнута, має сильну енергетику вольової жінки. Спілкуєшся з нею і дивуєшся, що є такі сильні жінки. Вона не боїться жити одна в будинку, не боїться ніякої роботи і запевняє, що приїде сюди жити назавжди, як піде на пенсію. І чомусь віриться, що так і буде.

Джерело: газета "Вісті Сосниччини" № 34 (10111) від 21 серпня 2021, Наталія Матвієнко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (3)
Anonim2021-09-30 13:37:56 ответить

МОЛОДЕЦЬ!

Андрей2021-10-01 12:10:02 ответить

Верно подмечено - БАБЛОкар

Anonim2021-10-05 00:24:42 ответить

Ольга Олександрівна доглянута, гарна, струнка, підтягнута, має сильну енергетику вольової жінки. Вона не боїться жити одна в будинку, не боїться ніякої роботи - подходит

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
У Ялівщині побудували «Білий дім» (фотофакт) 2021-10-17 12:21:39 Чернігівська письменниця Олена Печорна презентувала свою нову книгу 2021-10-17 12:02:20 465 нових нових випадків Covid-19 виявлено у Чернігівській області за ... 2021-10-16 17:04:26 Виктория Апанасенко стала 1-й вице-мисс конкурса Мисс Украина Вселенна... 2021-10-16 13:33:28 Вдарив ножем і прикидав листям: біля Прилук розкрили вбивство юнака, я... 2021-10-16 13:05:24 Квартиру известного сыщика Кислого ограбили в Киеве 2021-10-16 12:53:57 Интересные факты из жизни черниговцев в итальянской Латине 2021-10-16 12:36:36 Завтраки с овощами 2021-10-16 12:34:23 Овощи, которые можно забрать с грядки в дом 2021-10-16 12:25:59 Стираем кроссовки 2021-10-16 12:08:03