Військові не потребують окопних свічок, в'язаних шкарпеток і випічки з консервацією

Паски, крашанки, домашня їжа, окопні свічки, плетені шкарпетки – чи потрібно все це передавати військовим на фронт? Що бійцям потрібно прямо зараз, що – найближчим часом, а що не втратить актуальності? Про це говорили в ефірі Українського радіо “Чернігівська хвиля”.



Позиція волонтерки

“Тисячі раз пояснюємо, і все одно. Я паски возити не буду. Волонтери втомилися комусь щось доводити”, – з таким підписом Ірина Стасюк (жила колись у Чернігові, нині військова волонтерка з Рівного) перепостила допис іншої волонтерки з закликом не везти пасок на фронт, не робити окопних свічок та не плести теплих шкарпеток, бо останнього зараз вдосталь.

"Минулорічний досвід показав, що люди чують лише те, що вони хочуть чути. По-різному сприймають коментарі волонтерів, коли ти кажеш, що не будеш це везти, бо то займає місце, а воно не є потрібне там, на фронті. Були такі ситуації неодноразово, то цей репост – це вже крик душі, бо ось розпочнеться сезон, всі масово оте все будуть готувати і чомусь вони думають, що засохлі паски – це прекрасна штука, яку треба відправити на фронт, бо воно ж пропаде", – розповіла Ірина Стасюк у коментарі Суспільному.

За її словами, перш ніж везти допомогу, треба спитати, чи дійсно ці речі чи продукти потрібні.

"Саме так і працюють волонтери. Бо будь-яка важлива допомога, в залежності від пори року і конкретного підрозділу, може бути сьогодні актуальною, а завтра ні. В більшості випадків у волонтерів є контактний перелік підрозділів і військовослужбовців, з якими вони постійно на зв'язку, з деякими не перший рік".

В основному є конкретний запит на конкретні речі, – каже Ірина Стасюк. Серед запитів, які вони отримували від бійців останнім часом, це аптечки, лопати, змінний одяг.

Український військовий Олексій Коновалець написав у кінці березня такий пост:

"Вже за декілька тижнів Україна буде святкувати Великдень. Що це значить? А це значить, що на фронт поїдуть сотні, тисячі коробок з Пасочками, яйцями, варениками, ковбасами і солодощами. Я Вас дуже прошу не витрачайте свій час і гроші даремно!
У 2022 році, на Великдень, ми базувались під Запоріжжям. Я дуже добре запам'ятав скільки посилок НП, волонтерами чи просто знайомими ми тоді отримали - близько 30 величезних ящиків. Ми їх роздавали іншим підрозділам, віддавали біженцям, роздавали проїжджаючи через блок пост. Але кожен раз коли ми когось пригощали - нас пригощали у відповідь)) Бо виявлялось, що у всіх, тих пасочок, нереальна кількість, і ніхто не знав куди їх дівати. А посилки все везли і везли... І виходило, що наші 30 ящиків ніяк не зменшувались!
А де зберігати таку кількість продуктів: вареники, крашанки, ковбаси, коли холодильник, якщо і є - то один. Через 2-3 дні ці ящики перетворились у велику проблему. Все почало швидко псуватись.
До чого все це я? Дорогі волонтери, наші рідні - якщо ви передаєте їжу ЗСУ, то впевніться, що вона дійсно потрібна. Ми не голодуємо. Так, нам хочеться смачненького і домашнього, але не в такій кількості. Запитайте у військових, може ті гроші, які ви витратите на готування смаколиків - буде ефективніше передати на підрозділ чи просто задонатити "Повернись Живим", Притулі, Госпітальєрам чи інш. Бо "викидати на смітник" ваші старання, час і гроші дуже не хочеться, а фізично з'їсти - це не можливо!
ПС Фото вареничків через тиждень зберігання без холодильника".



Що не потрібно передавати на фронт

За словами Ірини, зараз стало тепліше, і актуальність окопних свічок майже відійшла. Є позиції, де ввечері ще холодно, тому там свічками ще гріються. Але не всім підрозділам одночасно вони зараз потрібні. Така ж ситуація й зі шкарпетками.

"Ми не кажемо, що взагалі не треба плести шкарпетки, передавати їх. Вони можуть згодитися на наступний осінньо-зимовий сезон. На жаль, війна триває. Але треба розуміти, що на зараз є інші потреби", – каже Ірина Стасюк.

"Ми не возимо консервацію у скляних банках, або якщо і возимо, то це лінія явно не нульова. Більшість випадків – це бляшанки: те що не б'ється, не псується. Якщо везуть свіжоспечені пиріжки, то треба розуміти, що їх довезуть сьогодні-завтра. Якщо вони передаються поштою, то це три-чотири дні, й поки хлопці звільняться, приїдуть заберуть, пиріжки можуть зіпсуватись. Це стосується і пасок. І яйця взагалі ні, щоб не було ніяких захворювань. Якщо ви це везете особисто, то можна взяти десяток і з'їсти там на місці, але якщо 100-200 штук, ми не ризикуємо.

Досвід минулого року показав, що ми всі гаразд допомагати, але варто уточнювати, що можна забрати, а що ні. Щоб люди не ображалися: те, що вони не хочуть викинути, передавати на збройні сили – це не гарно виглядає і перед хлопцями, і перед волонтерами".

Харчові продукти

"Хлопці просять каву й цигарки. Буває, просять і солоденьке: цукерки, батончики. Звісно, якщо стоїть питання, чи завантажувати машину їжею, чи тим, що може зберегти їм життя, то тут питання навіть не стоїть. Якщо ж хлопці, буває, їдуть самі, ми їм кладемо і бурячок, і капусточку, пиріжки, котлетки — вони все це беруть з задоволенням. Але, якщо завантажуємо машину, яка їде туди, то складаємо такі більш нагальні речі: ковдри, мавіки, генератори, літачки, лопати, кийки. Це розхідний матеріал, який зношується дуже швидко", – пояснює волонтерка Яна Смоляр.
Окрім того, за її словами, бійці, які потребують допомоги волонтерів, перебувають не лише на фронті.

"Ми зараз опікуємось бійцями, які перебувають на лікуванні в Чернігівському психоневрологічному диспансері після контузії. Бюджет там не дуже, а хлопцям треба відновлювати сили. То ж вони раді смачненькому. Так само на Великдень наші дівчата збираються пекти паски й відвозити".

Щоб продукти доходили до адресатів свіжими, волонтери з різних міст України контактують один з одним. Так, наприклад, зараз чернігівські військові перебувають на лікуванні в Одесі, то їх замовлення по їжі, на прохання чернігівських волонтерів, виконали волонтери з Одеси.

Якщо ж говорити про забезпечення харчами саме у війську, то, за словами офіцера відділу цивільно-військового співробітництва капітана Сергія Великодного, воно останнім часом покращилось, і зараз на достойному рівні.

"Банани були, ананаси, йогурти – звісно, все залежить від сезону і пори року".

З цим погоджуються і волонтери. Однак, за дев’ять років війни ситуації були різні. Наприклад, рік тому, коли під Черніговом треба було готувати хлопців, вареники, залиті салом, які ліпили й передавали дівчата з заходу України, стали справжньою знахідкою. Така їжа довго не псувалась і, розігрівши, нею можна було швидко й ситно нагодувати бійців.

Так само волонтерки з Чернігова возили навіть олів'є під Бахмут. Щоправда, везли усі інгредієнти окремо і це було в холодну пору року. Тож найчастіше, що просять військові на фронт, це їжа швидкого приготування.

Медикаменти

"Зараз разом з домашньою їжею хлопцям треба передавати й пігулки, що усувають проблеми з кишковими захворюваннями. Просять лоперамід, активоване вугілля, біле вугілля. Це, якщо взимку ми возили протизастудні засоби, то для літнього періоду завжди актуальні ліки проти кишкових інфекцій", – каже Яна Смоляр.

Сергій Великодний каже, що Збройні сили забезпечують частини аптечками.

"Але, на жаль, війна це не навчання. При відході з позицій багато чого губиться, ламається… І чи зберегти життя військовослужбовцю, чи зберегти аптечку – тут вибір очевидний. Хоча держава і покриває такі потреби, але не в тій кількості, в якій потрібно, тому дев’ять років ми просимо про допомогу волонтерів. І дякуємо їм за таку допомогу".

Актуальні найближчим часом потреби військових

За словами волонтерів, зараз військові просять евакуаційні стропи або м'які ноші для евакуації поранених.

Шкарпетки, білизна, гумові капці, футболки – на фронті все це “одноразове”, і тому актуальність таких речей не втрачається.

"Зараз буде весна, а значить комарі, і теплішатиме, тому будуть замовлення на москітні сітки, спреї, присипки дитячі, вологі серветки, спрей для ніг, крем від сонця, обвітрювання і тому подібне".

Що потрібно завжди?

"З останнього, що поїхало до бійців – це гума на авто. Техніка, авто (швидкі, маневрові), тепловізори – це потрібне завжди. Постійно шукаємо і збираємо кошти на таке", – каже волонтерка Альона Акуленко.

Придбати таку дороговартісну техніку допомагають закордонні партнери, каже волонтерка Олеся Ковнер. А от українці загалом та чернігівці зокрема зараз уже не такі активні, як на початку вторгнення.

Волонтери це пояснюють тим, що ми всі втомилися, і це пов'язано з ростом цін: все подорожчало, а доходи у людей не зросли.

"А ще завжди бійці з радістю чекають на листи, малюнки від дітей. Це для них як оберіг. Окрім того, дівчата-волонтерки завжди стараються підкласти у шкарпетки, чи інші речі, які передають, хлопцям на передову, якість записочки з побажаннями. За відгуками бійців, це дуже підіймає настрій!".

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (22)