Біля Золотинки мрець зник з труни, яку викинули на дорогу з вінком

У селі Золотинка Чернігівського району переповідають одне одно­му страшилку. Їхав хтось до Чернігова на базар. І вже, як виїздити на київську трасу (село знаходиться осторонь. — Авт.), побачили дивну картину. Начебто з напрямку столиці їхала машина і зупини­лася на повороті до Золотинки. З неї витягли труну. З труни виліз чоловік, пересів в іншу машину, що під'їхала.

Копи селяни з Чернігова поверталися до­дому, домовина валялася метрів за 150 від по­вороту, на правому узбіччі дороги, що веде до села. Там же лежали подушечка, хрест і вінок. Люди боялися до них підходити, тому що обабіч дороги до самого села стоять таблички «Обе­режно! Міни!». Ще й спалена автівка нагадує про бойові дії на цій території. Золотинка не так далеко від Ягідного. Місцеві пам'ятають, як 53-річний Іван Помилуйко 1 квітня 2022 року після визволення села поїхав до матері в Золотинку, дорогою підірвався на міні і загинув.

Труна лежала десь зо два тижні, доки хтось не повідомив у поліцію.

— Приїхав у село, люди розказують: «Віталію, там гроб». Коли повернувся, його вже не було, — пригадує Віталій Миненко з Ягідного, котрий возить продукти в Золотинку.

— Був вихідний, 25 чи 26 березня, точно вже не пам'ятаю. Увечері мені подзвонив керівник нашого комунального підприємства, що треба поїхати до повороту на Золотинку. Там поліція працює. От і поїхав, — глушить вантажівку, якою вивозять рештки розбитих бу­динків з Ягідного, 55-річнии Михайло Слісар з Іванівки, що непо­далік Чернігова.



На фото Михайло Слісар

Покійника ніде не було. На білій оббивці всередині труни — плями від сукровиці. Хоча і відкрита, сморід трупний, жахливий доносився. Значить, труп у домовині точ­но був. Кришка труни зламана, певно, ії не відкручували, а зри­вали, тому і зламали.

Хрест з табличкою, але без напису. І вінок без напису. Також подушка валялася. Це дуже здивувало.

— Михайле Михайловичу. Золотинкою ходять чутки, що з труни встав чоловік і сів у машину, що під’їхала.

— Ні, там точно смердючий труп був. Труна місяць стояла на повітрі і не висмерділася. Жива б людина в закритій труні того смороду не винесла. А куди покійник подівся, невідомо.

Можливо, теж десь викинули, а, може, прикопали. Хоча це не по-християнськи.

— Ви, певно, поповекали від того смо­роду?

— Я не гидливий. І на похоронах не раз бував. І навіть при ексгумації довелося. Ми­хайла Ніколаєнка в Іванівці відкопували. Його зарізали.

Водій машини, коли вигружали труну, як побачив кров і відчув запах, відразу відбіг і «ве...». Припускаю, що в цій історії є щось містичне. Чого не довезти до місця поховання і там не перекласти тіло в інший гроб, якщо цей чимось не сподобався?

Труну поліція віддала на зберігання в Іванівську громаду, адже місцевість, де вона лежала, — в її межах. І тепер домовина стоїть на території комунального підприємства під парканом у дворі, за місцевим Центром на­дання адмінпоспуг. Накрита листком мета­лу. Підняла лист, усередині — дощечки від кришки, хрест, вінок без стрічок. Домовина не з дешевих, по боках — ручки. Від неї потягло мертвечиною. Ледь не знудило.



На фото Іван Лазаренко

— Я не підходив і не збираюся. Не пере­ношу такого, — стоїть на віддалі 56-річний Іван Лазаренко, водій пожежної команди Іванівської терито­ріальної громади.

— Звідки і куди труп везли, хто його знає. У Ягідному — блокпост і в Кіптях, а поворот на трасі до Золотинки між ними. Кудою завезли, невідомо.

Бувають різні розіграші. Може, хтось у карти про­грав, а борг не віддав, і його так провчили? Війна триває, можливо, диверсант так про­брався? Чи, дійсно, навіщось труп витягли? Як варіант — для сатанинських ритуалів. Можна напридумувати чого завгодно.





— На місце виїжджала слідчо-оперативно група. Нині ведеться перевірка. — повідомила 31-річна Наталія Слабеняк, речниця Го­ловного управління Національної поліції в області.

Валентина Остерська

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (5)