Чернігівщина провела в останню путь чотирьох захисників

17-го липня в Чернігівській області пройшли поховання чотирьох військовослужбовців, які загинули у Донецькій та Запорізькій областях. Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП, сторінки громад та друзів і родичів полеглих на війні захисників. 



Старший солдат Коток Володимир Петрович народився 20 липня 1979 року у селі Краснопілля Коропської громади. Тут закінчив місцеву школу, був одним з кращих учнів. Понад усе мріяв про професію педагога - ретельно готувався, пройшов підготовчі курси при Ніжинському педагогічному університеті.

Проходив строкову військову службу, потім працював в «Газбудсервіс», далі - на будівництві в Коропі, де і проживав. У січні цього року долучився до лав ЗСУ. Україну захищав у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді номера обслуги протитанкового взводу. Загинув 11 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Вдома у нього лишилися мати, старші брат та сестра і 22-річний син, який нині боронить Батьківщину на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на малій батьківщині.



Солдат Харченко Вадим Григорович народився 30 вересня 1986 року у селі Тарасівка Коропської громади. Був наймолодшою дитиною у родині, мав двох старший братів. Рідні та знайомі згадують його енергійним, товариським та працьовитим, готовим завжди прийти на допомогу. Певний час працював у Києві, та у перший день повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. На службу потрапив спочатку до складу одного з підрозділів ТрО Києва, потім - до військової частини А7295 на посаду водія мінометного розрахунку.

Загинув 13 липня 2023 року під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини. Попрощалися з воїном у рідному селі, поховали на місцевому кладовищі. У воїна залишились батьки та двоє старших братів, які нині також обороняють Україну у лавах ЗСУ.





Солдат Матюха Олександр Володимирович народився 21 липня 1980 року в м. Корюківка. Навчався в місцевій ЗОШ №3, після закінчення 11 класів вступив до Сосницького ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю "слюсар з ремонту легкових автомобілів". Проходив строкову службу, після якої працював в ПП "СЛАВ ПРО ВУД" заточувальником деревообробного інструменту.

У травні минулого року добровільно долучився до лав ЗСУ, потрапивши до одного з підрозділів військової частини А0407 на посаду оператора, трохи згодом - командира бойової машини одного з підрозділів військової частини А4007. Загинув 11 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Вдома на нього чекали мати, дружина та донька. Попрощалися з воїном та поховали його на Корюківщині у селі Гуринівка.





Солдат Юрченко Дмитро Сергійович народився 28 листопада 1994 року в с. Димерка на Чернігівщині. Закінчив місцеву середню школу, після чого вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України, який закінчив 2020 році.

Після початку ворожого вторгнення у лютому 2022 року одразу прийшов до місцевого територіального центру комплектування, аби долучитися до оборонців України. Спочатку боронив Чернігівщину від російських окупантів у складі роти охорони 2 відділу Чернігівського РТЦК та СП, потім вирушив на захист східних та південних кордонів України у складі одного з підрозділів військової частини А4722 на посаді оператора розрахунку ПТРК.

Загинув 14 липня 2023 під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Попрощалися з воїном у селі Димерка, поховали у селі Кіпті Чернігівського району.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)