Сад скоріше для душі, а не як бізнес

На яблуках сьогодні бізнесу не побудуєш. Занадто низька ціна - 2,5 гривні за кілограм пропонують виробникам закупівельники.



Сьогодні багато людей пробує себе у якомусь бізнесі. Нехай маленькому, але своєму. Звісно, у планах - мати прибутки, а дехто і взагалі мріє розбагатіти. Комусь вдається реалізувати свою мрію і «роз­крутити» власний бізнес, а хтось - «про­горає». Це вже як кому пощастить. Тих, хто виробляє, а не «купи-продай», не так вже і багато, але вони у нас є. Коли з прибутками, а коли і зі збитками. А особливо це стосується аграрного бізнесу, який залежить від багатьох чинників. Тут треба мати не тільки підприємливу жилку. Багато об'єктивних факторів, які можуть перекреслити працю протягом всього року. Це і несприятлива погода, яка «з'їсть» урожай, і вартість пального, сьогодні вона висока, і ціни на вирощену продукцію, а вони низькі. А ще і війна.

Валентин Миколайович Баранець із Атюші в аграрному бізнесі 30 років. Сьо­годні він - сімейний. Раніше спеціалізува­лися здебільшого на вирощуванні карто­плі та зернових. А у цьому році жодного гектара картоплі не посадили. Минулого року, каже, мали сто тонн картоплі, то продали її по 1,8 - 2,5 гривні. Затратили на вирощування більше, ніж отримали. Прибутків - нуль. Отож у цьому році і не садили. А орендовані землі засівають тим, що дає можливість хоч якось вижити, - ві­йна принесла нові виклики аграріям.

Але сьогодні мова піде не про карто­плю чи зернові. Мова - про яблука. Чи можна на них, не будемо говорити про розбагатіти, а хоча б дещо заробити. Не­щодавно ми були в Атюші. І оминути сад Валентина Миколайовича ніяк не могли. Урожай - позаздрити можна. Сад - біля самого обійстя. І не такий собі на десяток- два яблунь, як у більшості з нас. Великий сад. Займає площу два гектари. Років сім-вісім тому Валентин Миколайович вирішив його посадити. Розповідає, що сини тоді навчалися, отож планував, що після за­кінчення вузів повернуться в село і будуть займатися садом. Хлопці повернулися, живуть поряд, але сад їх не цікавить. Вони також, як і батько, займаються аграрним бізнесом, але не садівництвом.

- Можливо тому, що садівництво сьо­годні не рентабельне, то їм і не цікаво, - каже Валентин Миколайович.

На двох гектарах землі висадив дві з половиною тисячі саджанців яблук. Тіль­ки зимові сорти: Джонахульд, Флорина, Ескольда та закарпатське яблуко сорту Луна. Чому закарпатське? Бо виписував його «Новою поштою» із Закарпаття.

- Фахівці з угорської фірми, де брав саджанці, телефоном диктували техно­логію садівництва. Коли і що робити, аби сад давав гарні врожаї. Я відсилав відео зі свого саду, вони давали поради: і як боротися з хворобами, і з шкідниками. Про­вів під кожне деревце крапельний полив. Отож сад мій на зрошуванні. На закладку саду, полив, огорожу затратив великі гро­ші, які мені так і не окупилися, - розповідає Валентин Миколайович. - Садівництво - копітка справа. Це дуже важкий труд. У грудні як зайшов у сад, а пізньою осінню тільки вийшов. Це якщо дотримуватися технології. Біля картоплі менше мороки, ніж у саду. Узимку починаю обрізати. Ро­блю все сам. Сини, коли нічим зайнятися, дещо допомагають. У цьому році тільки об­різав та обробив від квіткоїда. Треба було нормування врожаю провести, повирізати гілки, де багато зав'язі. Але нічого не робив, бо ставку на сад не роблю. Бачите, навіть міжряддя не проорав.
У цьому році сад Валентина Микола­йовича порадував добрим урожаєм. Краса неймовірна. Гілки настільки обсипані чер­вонобокими яблуками, що до самої землі похилилися, а деякі і пообламувалися. Чому ж фермер, як-то кажуть, опустив руки, чому не бачить ніяких перспектив у виро­щуванні таких смачних зимових вітамінів?

- Бо ціни на яблука немає. Сьогодні зимові яблука можна здати оптом по дві з половиною гривні за кілограм. Хіба це ціна? Затрати вийдуть більші ніж доходи. Садівництвом займатися зовсім не вигідно. Минулого року на яблуко також не було ціни. Зібрав урожай у контейнери, помістив у погріб, а навесні виніс і викинув.

- А цьогоріч що робитимете з врожаєм? Не залишати ж на дереві.
- Навіть не знаю, що з ним і робити. Думаю, зберемо, покладемо у погріб. По­дивлюся, що з ціною до нового року буде. Цей сад ніколи не давав мені прибутків. Що заробляв, то і вкладав у сад. А останні роки і поготів.

- А можливо, вигідніше яблука пере­робляти, не думали про це?
- Це треба прораховувати. Якщо займа­тися переробкою, треба не два, а мінімум шість гектарів саду мати. Треба техніку купувати для обробітку саду, треба облад­нання для виробництва. Усе це дуже великі кошти, яких немає. І невідомо, який вийде на виході результат, чи буде якась вигода, чи навпаки. У мене є чим займатися. Сьогодні проблем у агробізнесі з головою, отож сад для мене для душі. Пройтися, помилуватися, від проблем відволіктися, думки важкі прогнати, про війну на деякий час забути...

- Ось у вас гілки від яблук гнуться, а я все чекаю - вродить чи ні. І ніколи такого врожаю не було. Які секрети для садівника любителя, щоб вродило так, як у вас?
- Треба почитати спеціальну літературу. Сформувати дерево. Не шкодувати робити обрізку. І звісно ж, вчасний обробіток фун­гіцидами. Щоб яблуко було товарним про­тягом сезону, його треба обробити шість разів. І від шкідників, і від хвороб.

Розмова з Валентином Миколайовичем у нас була короткою, поспішав у поле - комбайн чекав. Хотіли зробити фото біля червонощоких яблук, які низенько цьогоріч кланяються господарю, та відмовився. Каже, людина він не публічна, не любить реклами. А тому обійшлися світлинами із саду. Щедрий врожай. На радість. Але і головний біль - куди його діти? Беруть у товаровиробника яблуко за безцінь, а на базарі ми купуємо втричі, чи навіть більше, дорожче. Уже сьогодні базарні яблука обійдуться покупцеві у десять гривень, а що буде взимку? У виграші, як завжди, перекупники, а не виробники.

Джерело: “Нові горизонти”, Людмила Ковальчук

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.