Жителька Прилук розповіла, як покинула місто і у селі започаткувала екологічний бізнес

2024-07-09 19:52:08
683 0
Життя - це завжди подорож. Цікава і непередбачувана. Це безкінечний вир подій і сюрпризів, цікавих ідей та споді­вань, невдач та перемог, нових облич, неочікуваних рішень...



Ніхто ніколи не знає, куди ця подорож приведе тебе, в яке місце, до яких лю­дей і справ. І як ти будеш почуватися при такому новому повороті власної долі...

Прилучанка Лариса Борщ та її чоловік Андрій у 2021 році вирішили кардинально змінити своє життя - переїхати в якесь недалечке приміське село, започаткувати там свій, хоч невеличкий, бізнес, розпочати все з «чистого» листка.
Лариса розповідає про те, що це було надважливішим рішенням, бо вони тоді ще не могли передбачити його наслідки і не знали, як все станеться, як буде.

Зате продумати, накреслити якісь головні лінії своєї майбутньої підприємницької справи могли:

- Безліч людей мріє про те, щоб жити та працювати в селі, насолоджуючись свіжим повітрям, природою та спокоєм. Але чи можна це зробити не тільки для душі, а й для гаманця? Ми шукали перспективні ідеї для бізнесу в селі, які сподобаються людям, дадуть змогу заробляти гроші, і ми, при цьому, не втратимо якість життя...

Їх хвилювали не тільки переваги, а й особливості бізнесу в селі, втілення в жит­тя новітніх цікавих ідей, які б принесли їм успіх та були підтримані односельцями та клієнтами. І які б стали вдалим вибором для підприємців їх рівня і бюджету.

На перший погляд, бізнес в селі - це не вигідно, ділиться думками Лариса. Однак, якщо використати хорошу бізнес-ідею, то кожного з підприємців може очікувати при­буток. Головне, на її думку, не зупинятися, не боятися ризику, працювати наполегливо і чесно.

Так, власна справа для тих, хто проживає не в місті, має масу переваг. По-перше, це невелика конкуренція. Кожен, хто був хоч раз у селі, міг помітити, що знайти при­стойний магазин, аптеку та інші звичні для міста речі практично неможливо. А якщо і вдається це зробити, то якість надаваних послуг пригнічує.

Родина, при обговоренні своєї майбут­ньої бізнесової справи, відкинула створен­ня розважального закладу, невеличкого ресторанчику у селі, де мало молоді, як і продуктового чи з одягом магазину. В уся­кому разі, поки. Вони, на своє переконання, обрали щось перспективніше і цікавіше.

Родина у Канівщині вирішила зайнятися виробни­цтвом натуральних продуктів харчування, бо були впевнені, що це може зіграти, і якщо цим почати займатися, то де, як не в селі? Адже тут практично не їздять машини, багато простору для вирощування на землі та для випасу худоби. Не маєш власної землі, можеш орендувати пристойну тери­торію за відносно невелику ціну.

А якщо відштовхуватися від екологічної специфіки сільської місцевості, найпоши­ренішими видами заробітку можна вважати вирощування тварин.

Вони шукали щось доречніше і незви­чайне для Канівщини, те, чого ще ніхто не робив, що могло б принести користь людям і прибуток, і знайшли...

Визначилися з видами діяльності, засну­вали приватне підприємство «Платфор­ма», оформили всі відповідні документи, отримали дозволи і почали працювати.

Для початку відкрили пекарню, в якій випікають піцу, бургери, багети, паніні, сендвічі. Розвозять їх по магазинах сіл і Прилук, як і всю іншу виготовлену ними продукцію (гривня з кожного виду реалізо­ваної продукції, як запевняють підприємці, йде для ЗСУ).

Потім з'явилася власна артезіанська свердловина, облаштування та обслу­говування якої вимагає грамотного ви­рішення цілої низки технічних моментів.

Вони беруть з цього глибокого природного колодязя воду, яка по праву вважається екологічно-чистою і придатною для пит­них цілей. Розливають її по пляшках. Для садочків і шкіл навколишніх сіл цю воду надають безкоштовно.

Працює цех напівфабрикатів, в якому вручну виготовляються голубці, пельмені, вареники, кажуть, скоро черга дійде і до котлет.

Цех напівфабрикатів облаштований за всіма відповідними санітарними нормами, оскільки такі бізнеси досить вразливі до перевірок на дотримання норм і правил при виготовленні продукції.

Не варто економити на якості, впевнена Лариса, посилаючись на те, що споживач під час війни менш вимогливий. Завжди по­трібно прагнути до того, щоб рівень бізнесу був достатньо високий.

Ще один вид діяльності «Платформи» - вирощування тварин для коптильні. Вони відгодовують на натуральних кормах свиней та курей, м'ясо яких іде для виго­товлення смачних копчених делікатесів - баликів, почеревин, крилець.

Зі збутом проблем не буває, адже багато магазинів та міських ресторанів із задово­ленням куплять смачні вироби з екологічно чистого м'яса.

Створюючи цех-коптильню, ділиться пані Лариса, вони добре усвідомлювали, що це відповідальний і особливий вид діяльності. І що вони готові нести відпові­дальність за якість продуктів, оскільки це те, що не тільки стане запорукою успіху, а й буде мати прямий вплив на життя та здоров'я споживачів їхньої продукції.

Причому, займатися відгодовуванням домашніх тварин - доволі клопітка справа. Одне з головних в ній - дотримуватися сані­тарних норм і стежити за здоров'ям тварин. Але вони справилися, все вийшло.

Нещодавно збудували і величезну тепли­цю, в якій планують вирощувати для себе і на продаж свіжу зелень і овочі.

А для власного молодого саду Лариса виписала саджанці хурми, ківі, горіхів. В минулому році влітку вона зібрала в ньому непогані урожаї чорниці, лохини, ожини і здавала ягоди по магазинах. Свіжі та за­морожені ягоди - теж цікава справа. Ними можна займатися влітку і взимку.

Чоловік викопав у дворі ставок, тепер розводить в ньому рибу, це теж перспек­тивно.

Мріють вони почати вирощувати рослину стевею для хворих на діабет.

Кожний клаптик землі, кожна нова справа мають приносити користь для їх «Плат­форми». Це вже, мабуть, і є те бізнесове мислення, яке притаманне ініціативним і досвідченим, що мріють про постійне вті­лення нових задумів та про успіх.

Так що планів - багато. Вони намагають­ся розвиватися, йти далі.

Ми сидимо з Ларисою в їх затишному красивому будинку, розмовляємо, п'ємо каву.
Запитую у Лариси, чи здійснилися її надії, чи не пожалкувала вона про те, що вони купили тут, в Канівщині, дім, переїхали, розпочали таку непросту справу.

Говорить, що ні, що вона щаслива. Що люди в Канівщині чудові, ввічливі, що село красиве, зелене. Свіже повітря, грибів ба­гато. А земля тут гарна - чорнозем. І земля завжди віддячить тому, хто хоче віддано на ній працювати.

Зізнається, що, маючи педагогічну осві­ту, ніколи не думала, що буде займатися бізнесом і що отримає задоволення від цього. Але ж наважилася, розпочала, і все, начебто, вийшло. Жартує: тепер ось вона — бізнес-леді.

Лариса вже звикла до села, відчуває його власною домівкою. Син Кирило зі своєю дружиною Настею мешкають в Прилуках, але частенько навідуються в Канівщину, яку теж встигли полюбити.

Неочікувано дізнаюся, що Лариса чудово малює - її картини прикрашають стіни бу­динку. Особистість творча, із задоволенням прикрашає домівку своїми різноманітними оригінальними витворами.

Займається квітникарством. Власноруч обплітає горщики для квітів декоративним шпагатом, і вони відразу змінюються, ста­ють оригінальними.

Жінка раптом згадала, як багато років тому брала участь у «Фестивалі борщу», який проводився на центральній площі Прилук за участю авторитетного між­народного журі. Вона варила борщ за старовинним бабусиним рецептом, пода­вала його в горщиках з хліба, і зайняла перше місце!





Були в її житті і гіркі сторінки - вона пережила раптову смерть своєї дев’ятнадцятирічної доньки Дарини. Здавалося, що не виживе, не переживе цю тяжку втрату, але змогла. Бо доля
іншого їй не дала. Пережити горе до­помогли і робота, і бізнесові турботи.



Зранку вона сідає у своє маленьке червоне авто, схоже на Божу корівку, і їде у справах. Бізнес - це така справа, що ним потрібно займатися щомить, кожного дня. Бізнесові та будівельні проблеми (сьогодні вони ще упорядко­вують свої виробничі цехи і територію навколо них), логістика, комунікація з клієнтами, з поставниками...

Вона ділова, енергійна, сильна - вона може все. Її поважають в селі, з нею залюбки працюють ті, кому вона по­стачає свою якісну продукцію.
А ще вона - красива, молода жінка. Приязна, відкрита, ніжна.

Ось така вона, бізнес-леді з Канівщи­ни. Нехай їй щастить!

Джерело: газета “Прилуччина та Прилучаночка”, Лілія Черненко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
«3 в 1» від ОРАНТИ – комплексний захист для водіїв 2024-07-16 11:13:38 84 працівники дитячого санаторію «Пролісок» стануть на біржу 2024-07-15 20:10:32 Чернігівські синоптики розповіли, коли закінчиться спека 2024-07-15 20:02:40 Оновлення даних: що чекає військовозобов’язаних після 16 липня? 2024-07-15 19:45:40 Воїн, який залишився без ніг, мріє стати військовим психологом. Його п... 2024-07-15 19:32:59 У Чернігові попрощалися з двома військовими 2024-07-15 19:18:38 Кишкова паличка на чернігівських пляжах: чим небезпечна та як не захво... 2024-07-15 19:06:38 У Чернігові генератори знову в дефіциті 2024-07-15 18:58:29 У «Чернігівському колегіумі» (колишній пед) 5000 студентів Було 1700 2024-07-15 18:49:16 «Рідний дім» продає будівлю за два мільйони 250 тисяч гривень 2024-07-15 14:35:17