33 мільйони гривень закордонних грошей Юліан Комков отримав на модернізацію дев’ятиповерхівки

Юліан Комков

Панельна дев’ятиповерхівка на вулиці Соборності в Чернігові (колишня Доценка), 24. Вісім під’їздів. 287 квартир. У 2016 році мешканці створили ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) «Власник-24». Керівником вибрали 41-річного Юліана Комкова.

— Війна рано чи пізно закінчиться, тим часом важливо не допустити руйнування, запустіння. ОСББ замовило проєкт повної модернізації, зокрема утеплення будинку, — каже Юліан Комков. — Вартість робіт — 47 мільйонів гривень. Де їх взяти? Власники квартир стільки не здадуть. Звернулися у Фонд енергоефективності. Це державна установа, що підтримує багатоквартирні будинки з ОСББ, — пояснює голова «Власника-24». — Наважилися ще побарахтатися, — сміється. — Вирішили залучити інвестиції від міжнародних донорів. Отримали грант на 33 мільйони гривень.

Різницю, 14 мільйонів, повинні заплатити мешканці. 341 гривню 62 копійки з квадратного метра впродовж року. Трикімнатній квартирі обійдеться це задоволення трохи більше ніж у 22 тисячі гривень. За вікна, батареї, терморегулятори батарей. Доплата — це 30 відсотків від суми. Ми — перший будинок у Чернігові, в якому буде побатарейний облік тепла.

у 47 мільйонів гривень закладено:

Зовнішнє утеплення на 8,5 мільйона.
Реконструкція системи опалення.
Заміна теплоізоляції труб гарячої води.
З нуля теплоізоляція горища.
Поквартирні лічильники, прилади опалення (батареї). Терморегулятори до них. Батареї міняємо в кожній квартирі.
Заміна вікон та балконів.

Уже виконали робіт на п’ять мільйонів 300 тисяч гривень.

— Грант — це не кредит. Повертати не треба. Координує, перевіряє хід робіт Фонд енергоефективності.

Якщо зробимо все за проєктом, економія щодо оплати за опалення буде до 50 відсотків. Зараз це 1600 гривень з квартири на місяць. При тій же вартості за гігакалорію вийде вполовину дешевше. Будинок простояв 45 років. Отримає «другий шанс», ще на 50 років в теплі, в добрі. Тому ми цим і займаємося. Щоб умови проживання стали комфортніші, а оплата — менша, — каже Юліан Комков. — Термін виконання робіт за проєктом спливає 30 червня цього року.

70 відсотків власників квартир більш-менш відповідальні. Інші тягнуть назад. Роботи йдуть повільно. Через брак коштів. І кадрів. Треба залучати власні кошти (це ті 30 відсотків, що вносять власники квартир). ОСББ повинно знайти підрядника, який виконає роботу за власний кошт. Потім експертиза, чи якісно попрацювали. І тільки тоді гроші донора зайдуть на рахунок ОСББ. А ми вже оплатимо підряднику.

Проєкт на 47 мільйонів — не перший для «Власника-24». За три роки перед російським вторгненням ОСББ отримало шість мільйонів гривень кредиту: спочатку мільйон, потім два, потім три. Навчилися освоювати кошти, звітувати за них перед банками-кредиторами, державними установами. Витратили на модернізацію дев’ятиповерхівки. Власники квартир доплачували по 3,80 з квадратного метра. Найбільший внесок був сім гривень з квадратного метра.

— Утеплили тоді 30 відсотків будинку. Якби створили ОСББ раніше, у 2015 році, й одразу почали кредитуватися, можливо, встигли б повністю утеплитися, — розмірковує Юліан Комков. — Лічильник тепла на дев’ятиповерхівку встановили ще раніше. Наступний крок — поставили ІТП (індивідуальний тепловий пункт).

Якщо нема регулювання температури, то сенс утеплення? У будинку буде спекотно, але не економно. Встановили систему балансування стояків. Замінили вікна і двері в усіх восьми під’їздах. Сміттєкамери. Замінили двері на горищі, на дах. Почали частково утеплення будинку. Купили 250 терморегуляторів на батареї в квартири. Тоді їх встановлення було за бажанням.

З жовтня 2016 до березня 2017 року банки пропонували ОСББ гроші за програмою «Теплі кредити». У 2017 році такий кредит на пільгових умовах взяли три чернігівські ОСББ. У 2019 — 20. Тоді був аншлаг. Грошей на всіх не вистачило.

— На той час місцева влада доєдналася до державної програми, — продовжує голова ОСББ. — І могла компенсувати 40 відсотків тіла кредиту. У нас вийшло так, що держава і міська рада компенсували 80 відсотків витрат на матеріали. А ще в перші три роки «теплих кредитів» до 10 відсотків могла компенсувати обласна рада.

Батареї з лічильниками тепла



Людмила Конох

Новенькі батареї вже два місяці у квартирі 65-річної Людмили Конох. На кожній — посередині зверху лічильник. На трубі стоїть термоголівка, можна «прикрутити» температуру води.

— Зараз повернута на «трієчку». Це приблизно 20 градусів, — пояснює Юліан КОМКОВ. — У системі вбудований термометр з датчиком. Він підтримує температуру, яку встановив власник. А ось так — одразу пішло тепло, — накручує термоголівку. — Нагріється до вказаної температури і зупиниться.

— Були чавунні батареї, — каже власниця. — Поки ще різниці не відчула. Зима тепла, індивідуальні лічильники поки не працюють. Плачу по загальному лічильнику. Це буде щось схоже на індивідуальні лічильники електро­енергії чи води. Глянув покази на батареї і розумієш, скільки треба платити.

— З цими лічильниками знайомляться і тепловики, — продовжує Юліан Віталійович. — Запустити лічильники зараз не можемо. За законом потрібно, щоб встановила половина власників, 50 відсотків будинку. У під’їздах стоятимуть концентратори. Їх будуть обслуговувати підрядники в зимовий період. Робитимуть щомісячні розрахунки. Індивідуальних і загальнобудинкового лічильника. Передаватимуть показники розподілу по всіх квартирах в «Облтеплокомуненерго». На кожну квартиру буде прописана кількість витрачених гігакалорій.

Тоді розподіл почнеться поквартирний, побатарейний. В Європі давно почали встановлювати такі лічильники. В Україні до 50 будинків так облаштовані.

* * *

Юліан Комков веде в підвал, де встановлена система ІТП.

— У неї три датчики: на вхідну температуру ІТП. На виході. Порівнює параметри графіків, — описує систему роботи. — За цими показниками регулює, скільки тепла подати в будинок. Якщо будинок перетоплений, автоматично закриває заслонку. Два насоси працюють по черзі. Менший знос. Кожен по 12 годин. Є аварійний. Якщо з двома, тьху-тьху, щось сталося, запускається. Таким чином у будинку нема «гарячих» і «холодних» квартир, тепло розподіляється рівномірно.

У під’їздах замінили домофони. Екран домофона зчитує обличчя власників квартир.

У кого утеплені стіни, температура в квартирі на три градуси вища

48-річний Володимир Скорина, голова ОСББ «Барвінок-2», зараз служить у 119-й бригаді ТРО. На лиманському напрямку. Впевнений, що утеп­лювати багатоквартирний будинок потрібно обов’язково і без варіантів. Скорина живе на дев’ятому поверсі. Дім на один під’їзд. З цегли, 1992 року побудови. Утеплений повністю.



Володимир Скорина

— Моя квартира була чорна від грибка, — каже Володимир Петрович. — А температура — до 18 градусів. У 2016 створили ОСББ і скористалися державною програмою. Замінили вікна в під’їзді, двері в загальних приміщеннях. Бажано утеплити і дах. Ні дах, ні технічний поверх ми утеплити не встигли.

Встановили ІТП (індивідуаль­ний тепловий пункт). На будинку є датчик температури. Залежно від погодних умов регулюється прогін гарячої води по трубах. Це економить гроші. Кожен рік приходять працівники ТЕЦ з перевіркою. Не вірять, що в нас тепло.

Грибок у квартирі зник у першу зиму після зовнішнього утеплення стін. До модернізації в квартирах на дев’ятому поверсі було 28 градусів, на першому — 12-15. Зараз на всіх поверхах 20-22. На кожному поверсі по стояку встановлені балансувальні клапани (відповідають за те, щоб гаряча вода (теплоносій) розподілялася рівномірно).

До ОСББ «Барвінок-2» входять також два сусідніх будинки. Один бік утеплений, інший ні. Не вистачило кредитних коштів.

— Працювала в Італії, а коли повернулася, мою квартиру вже утеплили, — радіє 69-річна Наталія Буштрук, пенсіонерка. — За опалення двокімнатної квартири плачу 1200 гривень на місяць. У нас температура вища на кілька градусів, ніж у квартирах, де утеплення немає.

На початку 2022 року в ОСББ «Барвінок-2» проводили загальні збори. Вирішили продовжити утеплення.

— Частина мешканців зібрали гроші й утеплили свої квартири самостійно. Але таких небагато. Однозначно, першим, що будемо робити після перемоги, — продовжувати утеплення будинку, — впевнений Володимир Скорина.

— Частину грошей ОСББ вкрала бухгалтерка. Тривають суди.

— Ті гроші мешканці здавали за користування ліфтами, освітлення в під’їзді. Сума близько 200 тисяч гривень. Це третя частина коштів на утеплення.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (2)