Яна Нікитенко створює різнокольорові квіти, наче тільки-но зрізані з клумби... з мила

Різнокольорові тюльпани, наче тільки-но зрізані з клумби, такі ніжні-ніжні, ще й з ароматом весни... Сердечка, у яких тепло жіночих рук. Троянди, які ніколи не в'януть... Ці та інші вироби, красиві, цікаві, вишукані, створює майстриня із Понорниці Яна Нікитенко. Для неї рукоділля - це і насолода для душі, і ліки від усіх тривог.

Спочатку це було знайомство з робо­тами понорницької майстрині. Онлайн, звичайно: на її сторінці у соцмережі. За­чарували її вишукані букети із атласних стрічок: гарні, досконалі, вишукані. А потім заінтригували незвичайні святкові компо­зиції пані Яни - оригінальні світильники: метелики та сердечка, що випромінюють світло. А згодом стрічка зарясніла новими виробами з мила, які теж важко оминути увагою. Такі собі оригінальні подарунки. І цінні вони тим, що зроблені власноруч. Зроблені, видно, з душею...

І ось наше знайомство з майстринею. У телефонну слухавку чую голосочок-дзвіночок. Приємна у розмові. Цікава. З творчим вогником у душі і великим бажанням від­кривати для себе щось нове.

Знайомтеся і ви. Пані Яна родом із ма­леньких Осьмаків: там живе її дитинство. Життєвий сценарій писався, як і в більшості з нас: початкова школа у рідному селі, по­тім навчалася у Вербівській школі. Про що мріяла в дитинстві? Мрій у творчої дівчин­ки було чимало, та вона марила сценою. Там, де була присутня пісня, там завжди і Яна: у школі, у рідному будинку культури, інституті. Та професійну стежину в житті Яна обрала іншу. Закінчила юридичний факультет Технологічного університету, отримала диплом за спеціальністю соці­альна робота, а потім були ще два роки заочного навчання в Чернігівському інсти­туті післядипломної педагогічної освіти ім. Костянтина Ушинського - вивчилася на практичного психолога. Працювала у Вербівській школі за спеціальністю і педа- гогом-організатором. Та заклад свого часу потрапив під хвилю оптимізації, саме у той час, коли молода матуся була у декрет­ній відпустці. Удома Яна засиджуватися не хотіла. Закінчення декретної відпустки чекати не стала. Нині вона працює в По- норницькому ліцеї асистентом учителя початкових класів. Школа - то її робота, а ми сьогодні - про захоплення Яни, котре приносить, як зізнається майстриня, насо­лоду для душі.

З чого ж усе починалося? З бажання.

- Коли була у декретній відпустці, увесь свій час і любов приділяла дитині, нині Олексійку вже чотири рочки. І в цей період не могла себе показати, самовиразитися, але моя творча натура хотіла в чомусь себе проявляти, - розповідає Яна про праг­нення себе відшукати, реалізувати творчий потенціал. - В інтернеті не раз зустрічала букети із атласних стрічок. Зацікавилася. Думаю, а чому б і мені не спробувати. Бу­кети з атласу - цікаво й гарно. Та й атласна стрічка - своєрідний символ України, бо ж її дівчата вплітали і в коси, і у вінок, і у звичайний, і у весільний. І кожен колір стрічки мав своє значення.
Нова справа взяла Яну в полон напри­кінці минулого року.

- Сподобалося. Хоча заняття і займає багато часу, але це віддушина для мене, можливість відволіктися від тієї ситуації, що нині в країні, від поганих думок, навіть рятує від поганого самопочуття. Береш до рук стрічку - і забуваєш про все, - зізна­ється Яна про свій кайф від створення атласної краси.

- А чи пам'ятає свій перший авторський букет?
- Звичайно ж. Моя перша квітка - тро­янда бордового кольору. А потім - ще одна, ще... Вийшов букетик із перлинками.

- І яка ж доля вашої першої роботи?
- Виставила свій букет в інтернет з надією, що він комусь сподобається. І він сподобався. Його у мене придбала коропчанка.

А далі були нові квіти, букети і . об­печені пальці.

- Початок справи був важким: боялася, аби і не зіпсувати матеріал, переживала, аби і робота вийшла гарною. Не обійшлося і без обпечених пальців, - з посмішкою зга­дує майстриня свої перші квіти. - Кінчики стрічки припалювала звичайною свічкою. Перша квітка - обпечені пальці. Але нічо­го. За декілька днів пальці відійшли. Зараз руку вже «набила».





- І багато замовлень маєте?
- Щоб дуже багато, сказати не можу, але є. Коли людина замовляє букет, хочу, аби вона розповіла все, чого бажає: і колір квітів, і їхню кількість. Чи це буде просто букет, чи це мають бути квіти у коробочці чи то-корзинці. Словом, усе, аби догодити клієнту і врахувати всі його побажання. Важливо, щоб у результаті моя робота людині сподобалася.

- Серед ваших робіт бачили ще й ори­гінальні світильники у формі букетиків із метеликів та сердець.
- Пробувала робити і таке. Заготовки для них можна купити і в інтернеті, але я всі деталі робила сама. Роздруковувала, ламінувала, вирізала, клеїла. Вмонтову­вала у букетик із метеликів чи сердець малесеньку гірляндочку. Умикаєш у розет­ку - і букетик світиться. Такий оригінальний нічничок. Але ті роботи у мене чомусь не пішли. Відмовилася від них.

Але бажання навчитися робити влас­норуч щось нове не зникало. Так, робота з атласними стрічками подобалася, але Яні цього було замало.

- У голові крутилися думки, а що ж та­кого цікавого можна ще зробити до якось свята. Побігала по інету. На очі потрапили роботи майстрині з мила. Вирішила і собі проекспериментувати. Спочатку це було просто мило у вигляді ялинки і сніжинки. Думаю, якщо нічого і не вийде, то будуть просто сувеніри своїм рідним, знайомим на Новий рік. Вийшло. Ще і замовлення з'явилися. Відверто кажучи, результатом своєї праці задоволена.

- А з чого ви робите красу з мила?
- Для того, щоб варити справжнє мило, треба бути більше хіміком. Я ж сама мило, як кажуть, не «хімічу». У мене все прості­ше: усі компоненти для мила замовляю в інтернет-магазинах, і формочки для нього також.
І ось скоро свято весни. І в Яни наро­джуються квіти весни - тюльпани. Весняні букетики з мила вже красуються на сторін­ці у фейсбуці і чекають свого поціновувача. Гарні ті букетики. Наче живі. Дуже шкода, що чорно-білий формат газети не може передати оту красу, створену майстринею. Але важливе інше - щире бажання Яни знайти себе, навчитися нового, творити і руками, і душею, і красу своїх виробів не­сти поміж людей.

Джерело: "Нові горизонти", Людмила ВЛАСКО Фото з особистої галереї Яни Нікитенко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)