19-річний і троє підлітків, які жорстоко побили трьох чоловік у Городні, пиячать по місту і навіть не вибачились

«Прокурорами Чернігівської окружної прокуратури скерова­но до суду обвинувальний акт що­до 4 юнаків за фактом завдання умисних середньої тяжкості тілес­них ушкоджень за попередньою змовою групою осіб, хуліганства, вчиненого групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 Криміналь­ного кодексу України)» — цього повідомлення, днями оприлюдне­ного пресслужбою прокуратури, у Город ні чекали понад два місяці — від 5 березня. Того вечора четве­ро молодиків (19-річний і троє не­повнолітніх — двоє 2009-го і один 2008 року народження) жорстоко побили трьох чоловіків — більш ніж удвічі старших (і ті, й інші — місце­ві). Побили ні за що — просто стар­ші проходили поряд.

Колеги (інженери Городнянської філії Північного лісового офі­су) Григорій Бугрим і Михайло Федіна йшли алеєю біля річки Чибриж повз лавочку, на якій сиділи підозрювані. Хлопці почали до них чіплятися, а потім накинулися з кулаками. Григорій прийшов до тями в річці. Скільки пролежав у крижа­ній воді, не пам'ятає. Вважає ди­вом, що залишився живим. У ньо­го — черепно-мозкова травма, пе­релом носа, численні гематоми. Рятували в нейрохірургії Обласної лікарні. Дісталося і Михайлові Федіні.
Водій машини екстреної допо­моги Василь Воскобойник після побиття майже місяць провів на лі­карняному ліжку в Городні. Увече­рі 5 березня він був на вулиці біля свого будинку. Компанія проходи­ла мимо. Каже: усіх було не менш ніж семеро. Серед них — дві дівчи­ни. Кинули чимось по паркану. Чо­ловік зробив зауваження, і на нього зразу навалилися з усіх боків. Від­бивався як міг, але, стверджує, не встигав розкидати нападників, як вони піднімалися і кидалися знову. Тому припускає: скоріш за все, мо­лодики були під дією якогось дур­ману, що додавав їм сил. Тільки-но починав підводитися — збивали з ніг Били по голові (зазнав струсу головного мозку), по нирках (чоло­вік іще раніше переніс операції на нирках, після якої дали третю групу, інвалідності).

Потім старший із нападників почав видавлювати йому очі. Було дуже боляче. Текла кров. А одна з дівчат холоднокровно знімала це на телефон.

— Якби не встав, вони б мене добили, — зітхає чоловік.



На фото Василь Воскобойник, скріншот з сюжету "Суспільне Чернігів"

Розмовляємо 8 травня — у день його народження: виповни­лося 50. Щойно повернувся з Чер­нігова.

— Був на комісії. Продовжили групу інвалідності.

— А взагалі як зі здоров'ям? — запитую.
— Неважно. І нирки болять, і очі. Зір упав.

Після цієї події лихоманило все місто. Люди боялися виходити ввечері на вулицю, поки не стало відомо, що особи нападників вста­новлені і проти них відкрито кримі­нальне провадження.

— Але потім їх відпустили (19-річному як запобіжний за­хід був обраний нічний домашній арешт. — Авт.). Два з лишком мі­сяці ходять містом, п'ють пиво. І все їм як з гуски вода. Надія на суд — що він у всьому розбереться і винні отримають по заслугах. Ми втрьох найняли адвоката. Він уже працює.

— Ваші кривдники чи їхні батьки приходили — вибачити­ся, запропонувати допомогу?
— Ніхто не прийшов жодного разу. І навіть не зателефонував.
Найбільше покарання, яке за­грожує підозрюваним, — позбав­лення волі на строк до 4 років.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)