Річки Ічнянського національного природного парку: сучасний стан та перспективи

Ічнянський національний природний парк - це перлина Чернігівщини, що захоп­лює своїми мальовничими ландшафтами та біорізноманіттям. Головними арте­ріями парку є річки Удай, Іченька та Радківка, які відіграють ключову роль у фор­муванні унікальних екосистем природоохоронної території.

У сучасних умовах, зокрема внаслідок збройної агресії росії проти України, поверхневі води зазнають істотних змін, що передусім проявляється у погіршенні екологічного стану водотоків. За результатами останніх досліджень, ці водні артерії зазнають також змін, пов’язаних із глобальним потеплінням клімату та антропогенним впливом.

Про стан річок Ічнянсько­го національного природно­го парку розповів кандидат географічних наук, доцент кафедри екології', географії та природокористування Національного університе­ту «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, стар­ший науковий співробітник Ічнянського національного природного парку Олек­сандр Пархоменко.

Удай: від повноводної річки до мілководдя

Річка Удай - головна водна артерія парку, права притока річки Сули, що належить до басейну річки Дніпро. Вона бере свій початок із болота неподалік села Рожнівка Іч­нянської ТГ, протікаючи тери­торією Ічнянського національ­ного природного парку, що розташований у межах При­дніпровської низовини. Річка має звивисте русло та нале­жить до східноєвропейського типу живлення, переважно снігового.

На її гідрологічний ре­жим вплинуло й глобальне потепління клімату. У XIX ст. глибина річки Удай сягала 4, а ширина - до 6 метрів. На жаль, сьогодні ці морфомет- ричні показники змінилися. У період межені (період най­меншого рівня води) її шири­на становить 1 м, а в період водопілля (надходження та- лих снігових вод) може сяга­ти й до 6 м, відповідно й гли­бина - від 0,5 до 3 м. У 2022 та 2024 рр. зафіксовано ви­падки повного пересихання окремих ділянок Удаю. Така зміна гідрологічного режиму є тривожним сигналом для всієї екосистеми.

Іченька та Радківка

Лівими притоками Удаю є річки Іченька та Радківка. Річка Іченька бере початок за 5 км на схід від міста Ічня в урочищі Верхівня. її дов­жина у межах парку стано­вить 28 км. Неподалік села Грабів вона впадає у річку Удай. Іченька має 14 приток загальною довжиною 46,7 кі­лометра. Серед них: Рудка, Кищик, Куличка, Куликівка, Ро- манівка, Безіменна, Гнилиця.

Неподалік сіл Хаєнки та Грабів на Іченьці у 1979 році створено гідрологічний за­казник місцевого значення «Хаєнківський», що є цінним низинним болотом.

Поряд із селом Радьківка Прилуцького району у річку Удай впадає друга ліва при­тока - річка Радківка. Вона бере свій початок із джерел у селі Августівка. Протікає на території Прилуцького райо­ну у південно-західному на­прямку. її довжина становить 13 кілометрів.

Радківка має шість приток довжиною до 10 км. Серед них: Гранівка, Пелюхівка то­що. На протязі 3 км вона за ре гульована 6 ставками (Дзюбівський, Химчине, Фі- лоновський, Садовський, Бу- дівський, Центральний).
Вплив клімату на гідрологічний режим річок та озер Ічнянського національного природного парку
В Ічнянському національ­ному природному парку клімат помірно-континентальний, з м’якою зимою та теплим літом. Середня кількість опадів становить близько 543,8 мм на рік. Однак, за останні роки спостерігаються тривожні тенденції. Наприклад, у липні 2021 року, коли температу­ра повітря сягала +33,1 °С, рі­вень води в річці Іченька біля села Грабів знизився аж на 125 см! А у 2022 році русло Іченьки пересохло взагалі. Уявляєте? Річка на деякий час просто зникла!
Хоча у 2023 році випало більше опадів і рівень води стабілізувався. У 2024 році знову відбулося значне зни­ження рівня води, коли тем­пература у липні досягла +37,1 °С. Зростання темпе­ратури прискорює випаро­вування, і водойми міліють. Це помітно на фото з Дзю­бівського ставка.

На жаль, останнім часом кліматичні зміни стрімко впливають на екосистеми. Загальне потепління плане­ти призводить до зростання температур й до зменшення кількості опадів. Підвищення температури повітря приско­рює випаровування, що при­зводить до зниження рівня води та навіть пересихання водойм у спекотні періоди. Це викликає посушливість клімату, що має катастрофічні наслідки для водних рослин.

Антропогенний вплив: ставки та русла річок

Упродовж історичного пе­ріоду річки парку зазнали морфометричних змін, що пов’язано з антропогенним впливом, зокрема зарегульо- ваністю русел річок у вигляді спорудження ланцюга ставків на річках Іченька та Радківка.
Особливістю Іченьки є її значна зарегульованість ставками, такими як Зазим’я, Панський або Галаганівський, Бойчак, Заводський спир­тового заводу, Софіївський тощо. Ці ставки, загальною довжиною до 3 км, викорис­товуються для господарсь­ких потреб та рибальства, але водночас впливають на природний гідрологічний ре­жим річки. Зарегульованість русел річок (спорудження ці­лого ланцюга ставків на річ­ках парку) викликає водний дефіцит у ставках - змен­шення поверхневого стоку, уповільнення течії та змен­шення площі водного плеса.

Що робити?

За результатами дослід­жень необхідно застосову­вати комплекс заходів для збереження водних ресурсів Ічнянського національного природного парку:
• систематичний моніто­ринг якості води з відбором проб для виявлення потенцій­них зон ризику та запобігання накопиченню токсичних ме­талів у водних екосистемах;
• контроль за скидами стічних вод у населених пунк­
тах, особливо поблизу річок;
• впровадження екологічно безпечних методів господа­рювання;
• розробка заходів адапта­ції до зміни клімату для збе­реження водних об’єктів від пересихання.

Також для дослідження хімічного складу вод ІНПП на предмет забруднення хіміч­ними елементами відібрано зразки води з гідрологічних об’єктів (ставків) парку.









Джерело: Трудова СЛАВА, Підготувала Олена БЕРЕЗКІНА
Фотографії з архіву Олександра Пархоменка

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)