36 років вірності Іржавцю: Історія тренера, який виховує чемпіонів України з настільного тенісу

Сергій Виноградов

Сергій Виноградов – це ім’я, яке в Ічнянській громаді стало синонімом вірності своїй професії, наполегливості та великих спортивних досягнень. Його професійний шлях – це яскравий приклад відданості своїй справі. У світі великого спорту, де домінують спортивні команди з міст-мільйонників, досягнення спортсменів з невеликого села Іржавець на Ічнянщині здаються дивом.
Завдяки невтомній праці Сергія Виноградова та злагодженій роботі шкільного колективу, Іржавець став справжнім центром настільного тенісу, який знає вся Україна. Сергій Михайлович свідомо відмовився від переваг великого міста та привабливих пропозицій, аби присвятити своє життя розвитку спорту в рідному селі. Його досягнення – це поєднання багаторічного досвіду, власної методики та непохитної віри у максимальні цілі.

Початок шляху

У 1989 році випускник факультету фізвиховання Чернігівського педінституту Сергій Виноградов разом зі своєю дружиною, педагогинею початкової освіти, приїхав працювати в Іржавець. З того часу минуло 36 років, і Сергій Михайлович жодного разу не змінив місця роботи. Його педагогічна кар’єра почалася з посади керівника з початкової військової підготовки (ПВП). Окрім ПВП, молодий вчитель проводив уроки з фізичного виховання.
З 2012 року він зосередився на викладанні фізичного виховання, а паралельно почав вести секцію настільного тенісу в Ічнянській дитячо-юнацькій спортивній школі. Так почалася епоха великих спортивних досягнень в Іржавці.

Чемпіони з сільської школи: секрети успіху

Коли Сергій Михайлович тільки починав кар’єру тренера, він почув скептичне питання від керівництва:
«Будуть у вас чемпіони чи не будуть?»
Його відповідь була простою, але рішучою:
«Якщо будемо працювати, то будуть».

Час показав, наскільки він був правий. Сьогодні Іржавець може похвалитися трьома найкращими тенісистами України, а команду та тренера знають та поважають на всеукраїнському рівні.

Головні досягнення вихованців

На сьогодні вихованка Сергія Виноградова Кароліна Горова – спортсменка, яка входить до топ-12 найкращих тенісистів України. Вона є багаторазовою переможницею та призеркою всеукраїнських турнірів та чемпіонатів. Завдяки її лідерству вперше за 35 років команда Чернігівської області виборола бронзову медаль Чемпіонату України. Брати Максименки Ярослав і Олександр у складі команди Умань-Іржавець стали Чемпіонами України серед хлопців. Команда Іржавця двічі поспіль перемагала на обласній гімназіаді, обігравши команди Чернігова, Ніжина, Прилук. Унікальне досягнення цього року – перемога на гімназіаді України, де 11-річні вихованки Сергія Михайловича змагалися зі спортсменами у віці 16-17 років!

Прекрасний результат показала команда Іржавця і на чемпіонаті Чернігівської області сезону 2025-2026 року серед юніорів та юніорок 2007 р. н. та молодші, що відбувся 27 вересня у Чернігові.
Горова Кароліна (2014 р. н.) стала абсолютною чемпіонкою області серед юніорок, виборовши золоті нагороди в індивідуальних та парних змаганнях.
Туряниця Карина (2013 р. н.) завоювала дві нагороди: бронзову в індивідуальних змаганнях та золоту в парних. Пара Горова – Туряниця не програли жодного сету.

Рецепт чемпіонства

На запитання: «Як вдається виховувати таких зірок загальноукраїнського рівня у невеликому селі?» Тренер розкриває кілька своїх ключових секретів:
Ставити максимальні цілі
Сергій Михайлович завжди ставить складні завдання. Коли він каже: «Ми хочемо бути чемпіонами України», це не пусті слова, а мета, заради якої й ведеться наполеглива щоденна робота.
Наполеглива праця
Тренування відбуваються два рази на день – вранці та ввечері. Це величезний обсяг роботи, який вимагає повної відданості й від спортсменів, і від тренера.
Досвід і напрацювання
Багаторічна тренерська практика дозволила напрацювати власні ефективні методики.
Підтримка спонсорів
Без фінансової допомоги досягнення такого рівня було б неможливим. Основним спонсором команди наразі є СТОВ «Іржавецьке» (керівник Карапиш Сергій Григорович), хоча є у команди й інші спонсори. Спонсорська підтримка є життєво важливою для участі у численних турнірах та лігах.

Настільний теніс, попри зовнішню простоту, є надзвичайно дорогим видом спорту. Наприклад, накладки для ракеток, які служать лише три місяці, коштують 3 000-3 500 гривень. Крім того, участь у змаганнях потребує залучення значних коштів, оскільки витрати на змагання (тобто проживання, харчування та проїзд) є дуже високими.

«Без спонсорської допомоги – з інвентарем, взуттям та одягом – секція просто не змогла б функціонувати, адже наші спортсмени постійно беруть участь у змаганнях», – пояснює тренер.
Завдяки такій комбінації відданості спорту, важкої праці, віри в максимальний результат та спонсорській допомозі іржавецький настільний теніс сьогодні відомий на всю Україну, доводячи, що чемпіонів можна виховати будь-де, аби була пристрасть і мета.

Мета цього сезону

Цього сезону мета іржавецької команди амбітна: стати чемпіонами України у вищій лізі.
«Хочемо стати чемпіонами України. І все буде зроблено для того, щоб ми стали чемпіонами», – ділиться своїми планами Сергій Виноградов.
У команди гарні шанси стати чемпіонами, адже до її складу, окрім іржавецьких тенісисток, увійде Діана Дідух – донька легендарного параолімпійського чемпіона Віктора Дідуха зі Львова. І це не просто переїзд перспективної тенісистки – це величезна повага до роботи, що робиться в цьому, як кажуть, «маленькому селі». Це додатково підвищує вже досить високий рейтинг клубу та його шанси на перемогу.

Вибір виду спорту для сільської команди

Чому саме настільний теніс, а не інші види спорту, вибрав тренер Сергій Виноградов, адже він – спортсмен-універсал, який сам виборов безліч медалей у різних видах спорту, включаючи боротьбу та футбол?
Вибір настільного тенісу був прагматичним – це дало змогу зібрати повноцінні вікові групи, необхідні для змагань.
«Я дуже люблю футбол, але розумів, що в селі футболом займатися немає можливості. Тому що дітей одного віку дуже мало. А в настільному тенісі 5-6 дітей одного року народження достатньо для формування команди», – каже пан Сергій.

Власні методики

Головний доробок тренера – власні напрацювання та постійне вдосконалення методик тренування, адже тільки завдяки цьому можна змагатися з командами з великих міст, де умови кращі. Дуже важливо навчатися у найкращих: на початку кар’єри Сергій Михайлович запросив тренера збірної України для проведення навчально-тренувальних зборів, на яких сам стажувався, переймаючи передові методики. Пан Сергій регулярно їздить на курси та вивчає нові підходи, щоб його вихованці могли конкурувати з міськими клубами.

А головне – це психологічний стан спортсменів і філософія перемоги. Іржавецькі спортсмени знають:
«Як не буде поразок, то не буде ніколи перемоги».
Тренер вчить дітей не боятись програвати, а використовувати кожен програш як урок.

Перлинка Іржавця: абсолютна чемпіонка Кароліна Горова

Найяскравіша зірка іржавецького тенісу – Горова Кароліна (2014 р. н.). Її історія – приклад того, як талант і важка праця дають неймовірні результати.
Кароліна прийшла в секцію, коли їй не було й шести років, слідом за своїм старшим братом Назаром, який був першим чемпіоном області у команді Сергія Виноградова.

Досягнення Кароліни вражають.
Абсолютна чемпіонка області: вона виграла Чемпіонат області у віковій категорії 2004 р. н., обігравши спортсменів, старших за неї на 10 років!
Топ-3 України: на сьогодні вона входить до трійки найкращих тенісисток України у своїй віковій групі.

Призерка Топ-12: цього року в Луцьку вона стала призеркою національного турніру «Топ-12 України», змагаючись з 12-ма найкращими тенісистками країни.
«Це дуже велика кропітка праця, – каже тренер, пояснюючи успіхи своєї вихованки. – Перемоги – це результат щоденної, важкої праці, яку юна спортсменка готова терпіти заради великих перемог».
Крім Кароліни, у команді з’явився ще один яскравий талант – Каріна Туряниця, яка попри невеликий стаж (менше двох років) вже стала призеркою Чемпіонату області, займаючи другий номер у команді.

Формула успіху: успішний спортсмен – відмінник у навчанні

Але як такий шалений ритм витримують діти? Тренування двічі на день, а ще уроки, домашні завдання… Здавалося б, таке навантаження має призводити до прогалин у навчанні.
Проте, тренер має іншу статистику:
«Наша чемпіонка Кароліна Горова – відмінниця. Ще одна наша зірочка Каріна Туряниця також відмінниця. Успішні спортсмени – вони зазвичай і відмінники в навчанні! – розповідає тренер. – І це не випадковість. Багаторічний досвід роботи з юними тенісистами показує чітку закономірність: успішні спортсмени завжди чудово навчаються».

Річ у тім, що професійний спорт не лише розвиває фізично, але й систематизує мислення, мобілізує внутрішні резерви, дисциплінує та вчить правильно планувати час. Діти починають цінувати час і використовувати його максимально ефективно.
Спорт – це найкращий інструмент для виховання всебічно розвиненої особистості. Дисципліна, що гартується у спортивному залі, переноситься на шкільну парту, перетворюючи талановитих спортсменів на успішних та високорозвинених дітей.
Для них робота – це не тягар, а шлях до перемог, як у спорті, так і в житті.

Настільний теніс: битва характерів

Настільний теніс – це не просто гра, це гладіаторський вид спорту, як його називає тренер. Він вимагає не лише швидкості, реакції та швидкого переміщення, але й колосального терпіння та сильного характеру.
Сергій Михайлович не бере до секції всіх підряд – він проводить ретельний відбір дітей.
«Навчити грати можна всіх. Але не всі можуть бути справжніми спортсменами», – пояснює він.
Бути спортсменом у його розумінні – це беззаперечно виконувати команди тренера. Це здатність витримувати величезні психологічні навантаження, адже на корт виходиш сам на сам із суперником. Здобудеш ти перемогу чи поразку – це повністю твоя відповідальність.
Багато хто ламається, навіть чемпіони України кидали цей вид спорту через психологічну напругу.

Цікаво, що Сергій Михайлович в основному працює з дівчатами.
«Дівчата краще витримують величезне навантаження, мають витриваліший характер», – відверто каже він.
Хлопцям, за його спостереженнями, складніше витримувати високі фізичні та психологічні вимоги тенісу.

Європейські мрії та фінансові реалії

Незважаючи на обмежені ресурси та роботу лише з однією групою, тренер виростив справжній діамант – Кароліну Горову. Він бачить у ній свою наступницю, але має щодо неї значно амбітніші плани: відправити грати до закордонного клубу (німецького або французького).
«Моє завдання, щоб Кароліна поїхала грати за якийсь хороший європейський клуб», – каже він.

Однак, мрія наразі розбивається об фінансові реалії. Поїздки за кордон – це надзвичайно дорого, сума, необхідна на поїздку на змагання, є непідйомною для родини дівчини та спортивної школи, яка вже й так ледве зводить кінці з кінцями.
А якщо не виступати на світових турнірах, не прийде до спортсмена світова слава.

Від випускників до чемпіонів: бренд, що не губиться

Школа Іржавця – це не просто навчальний заклад, а справжня кузня талантів, що готує дітей до великого спорту та життя.
Тренер Сергій Виноградов веде своїх вихованців до 11 класу і навіть після випуску зі школи, до 21 року, вони можуть вважатися вихованцями дитячо-юнацької спортивної школи.
Його вихованці продовжують грати за університети та училища, де вони здобувають освіту, здобуваючи перемоги на всеукраїнському рівні.
Це підтверджує, що знання та навички, отримані в Іржавці, мають високу цінність. Завдяки таким успіхам, Іржавець став справжнім брендом на спортивній мапі України.

Секрет активності: спортзал – завжди зі світлом!

Сергій Виноградов не лише тренер-новатор, а й учитель-новатор. В Іржавецькій школі стереотип про «дітей-гаджетоманів» не працює.
Головний секрет учителя фізвиховання – залучення всіх дітей на уроках фізкультури. У його школі практично ніхто не відсиджується на лавці:
Немає «хворих»: усі працюють, навіть якщо хтось належить до спецгрупи.

Власноруч обладнаний тренажерний зал забезпечує постійну роботу для тих, хто не може виконувати основні вправи.
Діти знають, що фізична культура потрібна їм, а не вчителю.
Такий підхід – постійна робота, дисципліна, залучення всіх і виховання характеру – це і є унікальна методика Сергія Михайловича. Вона дозволяє сільським дітям змагатися на рівних із міськими та доводити, що найбільший талант – це здатність працювати.

Успіхи та перемоги школи

Крім настільного тенісу, школа, завдяки наполегливості свого вчителя фізвиховання, демонструє успіхи й в інших видах спорту.
У рамках турніру «Пліч-о-пліч» команда волейболістів, яку Сергій Михайлович тренує завдяки власному ентузіазму (бо в школі немає секції волейболу), стала переможцем громади та посіла четверте місце в районному етапі, змагаючись з командами з Прилук та Ніжина.

Патріотичне виховання: гра «Джура» та «парад-огляд»

Особливе місце в шкільному житті займає військово-патріотична робота.
Уже багато років у школі проводиться гра «Джура», до якої діти готуються кілька місяців, а результати вражають. У 2022/2023 навчальному році команда школи стала переможцем обласного етапу гри «Джура», випередивши всіх конкурентів.

Щороку в школі також проходить парад-огляд, де формуються загони «роїв», і учні демонструють стройову підготовку.
Це не просто змагання, а важливий елемент патріотичного виховання, який об’єднує всю школу.

Команда однодумців та підтримка громади

Сергій Михайлович каже, що йому пощастило з колективом.
Секрет успіху Іржавецької школи, на його думку, полягає не лише в наполегливій праці одного вчителя, а у злагодженій роботі команди однодумців.

Весь колектив – від директора до вчителів – працює над спільними цілями.
Важливою є також підтримка громади.

Життєвий вибір, про який вчитель не шкодує

Сергій Виноградов закоханий у свою професію.
«Якщо б мені запропонували вибирати професію, то я обов’язково вибрав би професію вчителя фізвиховання. Це робота, яка приносить мені колосальне задоволення», – відверто каже Сергій Михайлович.
Його щоденний графік – це постійна праця.

«Ранком пішов, вечором прийшов, і постійно робота, тільки робота, включно з вихідними, які часто присвячені змаганням», – каже вчитель.
Здавалося б, таке навантаження веде до вигорання.
Але Сергій Михайлович стверджує, що для нього та його вихованців є потужна протиотрута проти вигорання – перемоги.

«Результати – це допінг для мене, – підкреслює він. – Успіхи дітей, постійне планування, переїзди та нові перемоги дають неймовірні сили. Тиждень без роботи для мене – туга».
Тренер зізнається, що його захоплення фізкультурою зародилося з дитинства, хоча в його родині не було спортсменів чи вчителів фізичної культури.
«Я завжди хотів бути вчителем фізкультури. Це моя мрія», – стверджує він, демонструючи, що справжній талант – це не лише здібності, а й глибока любов до своєї справи.

Спортивна династія: нова надія

Хоча дорослі дочки Сергія Михайловича обрали інші шляхи (одна працює адвокатом, інша, хоч і закінчила педагогічний, пішла з професії) – спортивна іскра спалахнула в наступному поколінні.
Його 7-річна внучка активно займається художньою гімнастикою і вже демонструє вражаючі результати.

Нещодавно вона стала бронзовим призером Всеукраїнського турніру з художньої гімнастики.
Для Сергія Михайловича це не просто перемога, це, можливо, продовження його великої спортивної місії.
Усвідомлення того, що його родина, незважаючи на постійну зайнятість, розуміє і підтримує його роботу, дає йому сили.
«Коли в сім’ї розуміють, що для людини її справа дуже важлива, це дуже допомагає. Вони знають, як я працюю. Вони мені допомагають, вони мене підтримують», – підсумовує пан Сергій.

Мрії, надії, перемоги

На спортивному горизонті тренера чітко маячить перша і найближча мета:
«Найближча мрія, все-таки, виграти, стати чемпіонами України в цьому році, тобто в сезоні 2025–2026».
Ця заява – не просто амбіція, а план дій, що потребує повної концентрації та злагодженої роботи.

Проте, справжня вершина, до якої прагне тренер, знаходиться за межами країни.
«Хочеться, щоб наша Кароліна та інші мої вихованці в Європі себе показали, – каже він. – Це моя мрія – бути тренером переможців».
Це прагнення – квінтесенція його професійного шляху: не власні титули, а успіх учнів.

«Хочу, щоб все-таки моя внучка стала чемпіоном України з художньої гімнастики. Це також моя найзаповітніша мрія», – додає пан Сергій.
Наостанок, Сергій Виноградов звернувся до своїх колег – тренерів і вчителів:
«Напередодні Дня вчителя я хочу побажати своїм колегам – вчителям і тренерам – терпіння, здоров’я, вдячних учнів, успішної роботи, здійснення всіх їхніх мрій та надій. А ще всім нам миру та Перемоги! Бажаю всім колегам триматися, не здаватися. Наш шлях важливий, бо ми виховуємо наше майбутнє!»

Джерело: газета "Трудова слава", Олена Березкіна

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)