На Чернігівщині попрощалися з п'ятьма захисниками

На Чернігівщині 23 жовтня попрощалися з трьома захисниками: у Прилуках — з Владиславом Мармильовим, у Чернігові — з Тарасом Мехейчиком та Андрієм Яковищенком. Окрім того, у Михайло-Коцюбинській громаді 21 жовтня в останню путь провели захисника Віктора Калиту. А 17 жовтня у Височанській громаді попрощалися з 24-річним бійцем Богданом Ворчаком.

Про це повідомили на сторінках громад у Facebook та чернігівський історик Сергій Лаєвський.



Владислав Мармильов 

Владислав Мармильов народився 15 червня 2001 року у Прилуках. Закінчив школу № 14. Після школи вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу. Працював у Прилуках в супермаркеті "Траш" старшим менеджером.
Захоплювався автомобілями. Через місяць з початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов служити. Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку. Загинув Владислав Мармильов з позивним "Мармелад" 19 квітня 2024 року, поблизу села Очеретине на Донеччині. Поховали воїна у Прилуках. У нього залишилися дружина, чотирирічна донька, мама, бабуся та двоюрідні сестри.



Тарас Мехейчик

Тарас Мехейчик народився 8 жовтня 1986 року у Чернігові в багатодітній родині, де зростали четверо дітей. Навчався у школах №12 та №29. Після школи здобував фах у технікумі, де опановував професію оператора металообробних станків. Згодом вступив до вищого навчального закладу на спеціальність геодезиста. Потім Тарас створив сім’ю, у подружжя народився син. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії мав щире бажання стати на захист України. Неодноразово звертався до військкомату, і попри труднощі, не відмовився від свого рішення. Узимку 2023 року, під час набору до Гвардії наступу, він подав документи й 11 лютого став бійцем окремого мінометного взводу 405-го окремого стрілецького батальйону. Службу проходив на Луганщині, у Сватівському напрямку, згодом — під Куп’янськом, Торецьком і Покровськом. Відзначався відвагою, відповідальністю та людяністю, був навіть нагороджений Золотим хрестом. Загинув Тарас Михейчик з позивним "Лютий" 12 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. Поховали воїна у Чернігові.


Андрій Яковищенко

Андрій Яковищенко народився 4 січня 1987 року у Чернігові. Навчався у школі №34. "Багато часу проводив у селі, де жили його дідусь та бабуся. Дуже любив природу, риболовлю. Піклувався про тварин. Всіх бездомних собак та котів приносив додому", — згадують про Андрія рідні за інформацією Сергія Лаєвського. Після закінчення школи навчався в радіоприладному училищі, де здобув професію "монтажник радіоприладів". Потім проходив строкову службу — служив у президентських військах та в полку зв'язку Сил спеціальних операцій. Після служби армії працював на Чорнобильській АЕС. Потім був будівельником. У березні 2025 року чоловіка мобілізували. Служив снайпером відділення снайперів роти вогневої підтримки батальйону територіальної оборони в/ч А 7031. 3 жовтня 2025 року Андрій Яковищенко зазнав тяжкого поранення під час виконання бойового завдання на Сумщині. Помер воїн 17 жовтня 2025 року. Поховали у Чернігові.



Віктор Калита

Віктор Калита народився у 1976 році в селищі Ревунів Круг. Помер боєць під час проходження військової служби. Поховали воїна у рідному селі.



Богдан Ворчак

Богдан Ворчак народився 16 листопада 2000 року у селі Нові Млини колишнього Борзнянського району (нині Височанська громада). З 2007 по 2018 рік навчався у Новомлинівській школі. 1 березня 2020 року долучився до лав ЗСУ. Служив за контрактом у місті Житомирі в 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді. Під час повномасштабного вторгнення воював у Харківській області. Богдан неодноразово був поранений. Після довготривалої реабілітації його перевели до сил ППО. Загинув 13 жовтня 2025 року. У воїна залишилися син, дружина, батьки, сестри. Поховали Богдана Ворчака у рідному селі.

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)