Грибники Чернігівщини розповіли, як шукають свої трофеї у небезпечних лісах

Ганна Губко з гливами

65-річна Ганна Губко назбирала глив на повалених деревах біля Андріївки.

— Під’їхали з чоловіком, налупили тих глив, — сміється жінка. — Грибів цієї осені багато: зеленки, рядівки.

69-річна Марія Клепацька з Андріївки продає рижики на «Привокзальному» ринку Чернігова по 150 гривень за кіло. Великі, руді.

— Рижик — другий гриб після білого. Відварити — і в розсіл з-під огірків чи помідорів. Смачно. Зеленки так само можна. Їх і закривають, і смажать, — підказує. — Хто чистить, а хто й так смажить.

Зеленки — по 100. Невеликі, біла ніжка, блідо-зелена шапочка. У рядівки шапка сіро-бура. Усі пластинчаті.

— Не боїтеся?

— Я в грибах виросла. Розрізню, де який, — заспокоює жінка.

Та я не про це…

— Чого боятися? — сміється. — Раз пішли з чоловіком — безпілотник лежить. Розбитий. Крила тільки. Кажу: «Не підходь».

Другий раз пішли — цілий лежить. Тільки розполовинений трохи. Хтозна, як він зреагує. Вдрали звідти. Потім його військові забрали. Я повідомила.

Грибників дуже багато в лісі. Одні пеньочки біліють.

— А окопів скільки! — долучається до розмови 59-річна Лариса Зоряник. Продає поряд зеленки по 100.

— Як з траси до Славутича повертати, там усе кацапськими окопами перерите. Й у ведильському лісі, і в мньовському. Вони ж у Славутичі були. Поворот до Рудні. І ото вздовж траси, зліва і справа… На повороті до Мньова скільки! Та всюди там… Видно, ночували, жили.

Консерви їхні валяються. Ящики з-під патронів. Перший раз жутко там ходити, потім звикаєш, обходиш. А коли ходиш на ті ж місця, уже наче безпечно.

Я люблю сама в ліс їздити, — пакує зеленки в пакети Лариса. — З Чернігова маршруткою. 80 гривень в один бік. Зразу після облоги, звісно, боялася. Поїхали вдвох. А там ще тоді наші хлопці були на перехресті. Спиталися їх. Кажуть: «Ідіть, там чисто». Це заспокоїло.

Білі продають по 400-500 гривень за кілограм.

55-річний Валерій Халімон, чернігівець, набрав у лісі під Ведильцями великих білих. І боровика знайшов.

— Бачте, у нього шапка малинова, — тицяє пальцем на шоколадно-кару блискучу шапочку боровика. — А в білого тускніша. Більше нічим не відрізняєцця. Боровик — різновид білого.

Продає по 400 гривень за кіло.

— Їжджу в ліс своєю машиною, Не боюся, там уже все розміновано.

— Ким? Упевнені?

— Ну, у 2023 році там двоє наших підірвалися но розтяжці. Два мужики з Ведильців. Живі, але ноги повідривало.

Але з того часу там усе вже витоптане, нормально, — киває рукою Валерій. Не страшно. І під Славутичем збирав. Уже гриби відходять, похолоднішало.

Джерело: сайт газети "Вість", Олена Гобанова

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)