Суд у Чернігові заочно засудив двох російських військових до довічного ув’язнення за розстріл цивільних у Ягідному

Колегія суддів. Зліва направо: Лариса Хоменко, Тетяна Костюкова, Світлана Майборода

24 листопада суддя Чернігівського районного суду Тетяна Косюкова оголосила заочний вирок. Справу розглядала колегія у складі Тетяни Косюкової, Світлани Майбороди та Лариси Хоменко.

30-річний Куулар Доржу Валерійович та 34-річний Адигжи Демиру-Оолович Хомушко, військовослужбовці 55-ї окремої мотострілецької бригади військової частини 55115 41-ї армії Центрального військового округу РФ, отримали довічне позбавлення волі. Їх визнали винними у вбивстві чернігівців — 39-річного Романа Панайоті та 31-річного Романа Нежиборця під час окупації Ягідного на початку березня 2022 року.

Інтереси засуджених представляли захисниці від Центру безоплатної правової допомоги Ольга Кручек та Людмила Пирог.



Ольга Кручек



Людмила Пирог

«Побачили у Романа в руках телефон»

21 листопада у суді заслухали свідчення потерпілої — 39-річної Дар’ї Загатної, дружини вбитого Романа Панайоті. Дружина Романа Нежиборця, Антоніна, на засідання не прийшла, надіславши клопотання через стан здоров’я.

Дар’я розповіла, що вони з чоловіком виїхали з Чернігова до рідних у Ягідне через сильні обстріли. 4 березня почули шум за вікном — хтось намагався потрапити в будинок. Російські солдати азіатської зовнішності вибили вікна.

Дар’я Загатна розповідає подробиці, як росіяни забрали її чоловіка

«Пізніше ми дізналися, що це тувинці. Їх було більше чотирьох. Залізли в хату, говорили між собою своєю мовою. Російською — погано. Української взагалі не розуміли. Були в темно-синій формі. На касках і плечах я побачила шеврони з російським прапором», — розповіла Загатна у суді.

З її слів, російські військові наставили на подружжя автомати, змусили віддати телефони та паролі, а потім наказали «йти до шкільного підвалу, бо місто буде під великим обстрілом». Дар’я додала: «Вони не розуміли, що Ягідне — це село».

До сім’ї приєдналися Антоніна й Роман Нежиборці з сином та подруга Антоніни Марина з дитиною. Росіяни дозволили залишитися в будинку, пригрозивши розстрілом, якщо хтось вийде надвір.

Обидва Романи облаштували погріб, де всі переховувалися. Обстріли ставали дедалі інтенсивнішими.

6 березня вранці Роман Нежиборець подзвонив матері й попросив видалити всі пости та заблокувати його сторінку. У цей момент знову з’явилися тувинці. Вони побачили телефон у руках Романа й наказали обом чоловікам вийти. На питання, чи повернуться, нічого не відповіли.

— «Середнього зросту, десь метр сімдесят, спортивної тілобудови, темне волосся. У касках. Карі очі. Здалося, що не прості солдати», — описала Дар’я чоловіків на запитання адвокатки Ольги Кручек.

Кручек уточнила:

— «Якого кольору була зброя? Це допомагає встановити її походження. Світло-пісочні автомати часто використовують ті, хто воював у Сирії».

Дар’я відповіла:

— «Не пам’ятаю. Але були наколінники, налокітники — як у спецпризначенців. Коли вели наших хлопців, я тихенько вийшла за ними. Їх повели в бік школи, попід лісом. Це був останній раз, коли я бачила свого чоловіка».

У погребі, розповіла потерпіла, сім’ї просиділи добу. Потім прийшли російські й білоруські військові — Дар’я згадала білоруські прапори на шевронах — і наказали тікати, попередивши про майбутній обстріл. Під час втечі вони чули вибухи позаду.

Дар’ю та Антоніну тримали в підвалі школи разом з іншими. Її тричі допитував російський командир з позивним «Кльон», погрожуючи автоматом і називаючи її чоловіка «укропом».

Просила російських військових відвести її до тувинців:

— «Може, вони знають, де Роман?»

Росіяни відповіли відмовою: «Тувинці неадекватні», — і запропонували їй із Антоніною самостійно йти до них з білими пов’язками. Так і зробили.

— «Вони нас не зрозуміли. Наводили автомат і казали: “ухаді”», — згадує Дар’я.

Вона не пам’ятає точної дати, коли почула, що в погребі знайшли тіла двох чоловіків, схожих на Романа Нежиборця та Романа Панайоті. Дар’я не повірила й до кінця сподівалася, що її чоловік живий.

— «Обличчя тувинців, які забрали життя мого чоловіка і зламали моє життя, я запам’ятала назавжди. Впізнала їх на фото. Хочу для них найсуворішої міри покарання», — сказала Загатна в суді.

«Тіло чоловіка лежало в погребі, потім люди його прикопали на кладовищі. Мені не показали. Казали, що я не витримаю. Постріли були в обличчя», — продовжила вона. За даними прокуратури, Романа Нежиборця застрелили двома пострілами в грудну клітину біля серця та легені. Роман Панайоті отримав не менше 11 вогнепальних поранень живота, кінцівок та шиї.

Слідчий експеримент

В той же день, 21 листопада, на засіданні переглянули слідчий експеримент за участі Андрія Бригинця, жителя Ягі́дного. Він розповів, що бачив двох чоловіків біля двору сусідів — вони стояли на колінах, голови були нахилені, руки зв’язані скотчем. Поруч стояли російські військові.

Чоловіків повели до погребу. Бригинець почув автоматні черги.

— «Стріляли всередину погреба. Я зрозумів, що їх убили», — сказав він.

Обличчя стрільців чоловік запам’ятав добре — молоді, азіатської зовнішності, середнього зросту, близько 30 років.

Дебати та вирок

Прокурорка Дар’я Павлова під час дебатів просила суд призначити обвинуваченим Куулару Доржу та Адигжи Хомушко найвищу міру покарання — довічне позбавлення волі. Захист просив об’єктивно оцінити зібрані слідством докази.

— Враховуючи, що мій підзахисний відсутній на судовому процесі, не вдалося вислухати його позицію, — сказала захисниця Людмила Пирог. — Отримати пояснення від нього. Стороні захисту важко висловити позицію, яка була б єдиною з підзахисним. Враховуючи докази, що були надані стороною обвинувачення, прошу суд прийняти справедливе рішення.

— Можу засвідчити про те, що мій підзахисний викликався на кожне судове засідання, — додала адвокатка Ольга Кручек. — Як сказала колега, узгоджену позицію висловити важко. Усі права мого підзахисного були дотримані. З приводу, чи це саме та особа, яку обвинувачують. В ході судових засідань, у мене не знайшлося сумнівів. На слідчому експерименті приймав участь свідок, який бачив всіх учасників перед розстрілом. Прошу об’єктивно оглянути зібрані докази. Винести справедливий вирок.

Наразі невідомо, чи буде апеляція, оскаржити рішення суду захист може впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Для Куулара Доржу це вже другий вирок — раніше вже був заочно засуджений до 10 років за жорстоке поводження з цивільними в Ягідному.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець, фото авторки

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)