Як стерегтися змій. Як лікувати укуси

До районних лікарень, розташованих у лісових районах — Корюківському, Щорському, Козелецькому, Ріпкинському, Городнянському, звертаються люди, покусані гадюками.
— Якщо раніше траплявся один випадок за два-три роки, то за цьогорічні весну-літо ми пролікували трьох чоловік, — говорить завідувач відділення інтенсивної терапії Городнянської районної лікарні Андрій Мужанов.

«А воно так — жиг! І засичало...»

Гадюка вкусила Ніну Солодку із Моложави Городнянськсто району, коли жінка збирала чорниці. 65-річну жінку врятували городнянські медики.
— Гадюка вкусила мене між пальців у суглоб. Отут укус був і тут, червонясті плямки лишилися, — показує руку Ніна Іванівна. — Лишився слід, хоча пройшло вже три тижні.
До мене приїхали знайомі з Городні, Волкови. Пішли ми в ліс. Понабирали ягід, мо', літрів по шість. Бачу — бугор чистий. На бугрі лежать дві голлючки соснові. Поряд ягідник низенький. Ягоди біля тих голлючок такие буйниє, аж лежать на землі. Я підійшла. Припідняла гілочку, думаю, шморгону. А воно так — жиг!.. Я подумала спочатку, чи оса, чи бджола. Наче нічого не видно, нічого не гуде. А потім чую — як засичить!.. Я глянула, аж гадюка. Руда така, в смужечку, полізла між голлюк, в листя.

Тоді я вже й злякалася. Чула, що отруту відразу треба висмоктувать. Із ляку у мене руки колотяться, я гризла-гризла місце укусу, не візьму. Воно в суглоб пішло.
Після укусу тіло защиміло, наче аж загорілось. Горить огньом. Я кричу: «Мене гадюка вкусила». Ніна Волкова кинулась до мене, каже: «Терміново в лікарню!».
Мені мотузкою туго перев'язали руку перед ліктьовим згином. Мотузку зняли з відра, відро для ягід на поясі на мотузці висіло. Понесли в машину до Волкових. Поки до лікарні довезли, у мене отакая рука стала, напухла. А за перев'язку набряк не поширився.

«Спасибі Богу і врачу Мужанову»

— Троє суток пролежала в реанімації, сім літрів крапельниць прийняла, — продовжує розповідь Ніна Іванівна. — Мене, спасибі, врач Мужанов спас.
Опухоль дійшла до ліктя. Дьоргає мене, всі сустави болять. Температура нормальна, але тиск підвищений. Кололи мене і в задніцу, і в руки, і у вени. Одну руку взяли ніби в гіпс. Клали на неї грілку з холодною водою. А другу руку — під крапельницею тримала. Як Ісус ото розіп'ятий, була.
Кров у мене і в обід, і зранку, і ввечері з пальця брали.
Мене підтримували Волкови з Городні, їсти приносили, ліки купували. Син до мене щодня мопедом приїжджав, хвилювався.
На третю добу опухоль стала відходить від плеча, почала свербіти рука, мені стало легше. А то ж було, що й коси не розчешу, й платка не зав'яжу.
Спасибі Богу і врачу Мужанову. Скільки буду жить, його не забуду. Бо вже думала — конец мені.

Не ступай змії на хвіст!

Розповідає завідувач відділення інтенсивної терапії Городнянської районної лікарні Андрій Мужанов:
— Ніна Солодка поступила у важкому стані. Напади ядухи, набряк обличчя. Набрякли кисть, передпліччя з переходом на плече. Шкіра гаряча, напружена, Синюшна.
Забезпечили нерухомість руки. На неї поклали холод. Ставили крапельниці.
За три доби пішло на одужання. Набряк спав. Болі зменшилися.
Існує інструкція, як лікувати після укусу гадюки. Першим ділом повинні ввести сироватку. Але її нема ні в нас, ні в Києві, ні по всій Україні. Випускаються сироватки специфічні, проти кожної отрути. «Антикобра», «антигюрза», «антигадюка». Якщо нема специфічних, можна ввести неспецифічну, але й тих немає.
Я не пам'ятаю жодного випадку, коли б людина померла від укусу гадюки. Крім анафілактичного шоку (надчутливість, алергічна реакція негайного типу).
Гадюки першими не нападають. Як правило, укус спровокований.
Провокація може бути випадковою. Ніхто не стоїть і не дражнить гадюку, щоб вона його укусила. Нагнувся, випадково наступив на хвіст або на вухо (лікар усміхається), або зіпсував настрій у любовній грі, от вона й кидається кусати.

Що робити, якщо вкусив повзучий гад?
Поради лікаря Андрія Мужанова

Можна:
1. Прикласти холод. Лід з морозилки. Холодну воду з колодязя у півторачку набрати і приложити до місця укусу.
2. Покласти ногу чи руку на підвищення — на матрац, на подушку. Душа сама цього просить. Поклав вище—менше болить.
3. Зробити іммобілізацію. Щоб рука чи нога з укусом стала нерухомою. На іммобілізацію піде будь-який матеріал. Дощечка, шинка, рейка, планочка, будь-що. Можна рушницю, можна сапу причепить, поки довезуть до лікарні.
4. Прийняти ліки проти алергії. Годиться діазолін, лора-тадін, фенкарол, будь-який протиалергійний засіб.
5. Відсмоктати отруту, випльовуюючи її. Це може робити або сам потерпілий, або хтось Інший. Якщо у роті нема ран.

Не можна:
1. Місце укусу припікати.
2. Розрізати.
3. Ставити на місце укусу для відсмоктування отрути банки або молоковідсмоктувачі. Бо це провокує некроз (омертвіння тканин), і місце укусу тоді гниє місяцями.

«Заговорюй, скільки хочеш»

— Може, протиотруйні заговори існують? Не ділились з вами пацієнти? — запитую Андрія Михайловича.
— У мене досвіду такого нема. Може, люди й заговорюють. Але від отрути, від набряку нікуди не дінешся. Заговорюй, скільки хочеш.

Катерина Вихор: «Найбільш отруйні — руді»

Через два тижні після випадку у Моложаві гадюка вкусила 34-річну Світлану Зацкову із Невклі, сусіднього із Моложавою села. Світлана Петрівна заганяла корову на обід. Була у шльопках. Змія хапонула жінку за ногу. Першу медичну допомогу Світлані Зацковій надала завідувачка Невклянського ФАПу Катерина Вихор.
— Гадюка вкусила Світлану в ділянку гомілковостопного суглобу, — розповідає Катерина Олександрівна. — У жінки відразу упав тиск. Губи тіпалися. Почала набрякати нога. Ми подзвонили в Городню, у «швидку».
Тут, у Невклі, надали невідкладну допомогу. Гормональну, протиалергійну та на підтримку серця.
Поки їхала «швидка», Світлану вже віз у Городню на своїй машині рідний брат із Безикового хутора. «Швидку» зустріли за Невклею, перевантажили хвору. У Городнянській лікарні її поклали у реанімацію.
У Невклянському ФАПі практично щороку мають справу з укусами гадюк. Помітили, що гадюки вилазять, як жарко. Гріються. Якщо випадково потривожиш — кусають. Чорну гадюку називають підколодною. Але найотруйніші змії — руді. Світлана Зацкова встигла розгледіти, що змія, яка н вкусила, була коричнева у ромбик.

Легендарні змії Чернігівщини

Років чотири-п'ять тому величезну змію, більш ніж два метри, бачили в Ушні Менського району.
Це міг бути крупний вуж. Міг бути полоз, який випадково чи не дуже випадково потрапив до Ушні із Менського зоопарку.
У1869 році дуже велику й товсту змію бачили на хуторі Ченчики біля Холмів Коропського району.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №30 (1368)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (12)