Прилуцький «Білкозин» планує повернути втрачені позиції на вітчизняному ринку

Єдиний в Україні завод, що спеціалізується на виробництві їстівної колагенової оболонки для ковбас, сардельок та сосисок, після кількарічного простою знову запрацював. З початку літа прилуцький «Білкозин» впевнено нарощує темпи виробництва. Поки що цехи завантажені лише на четверту частину своїх виробничих потужностей. У планах нового керівництва підприємства – до кінця року «відвоювати» вітчизняний ринок у своїх основних конкурентів із Польщі, Чехії та Сербії.


220 тонн сировини за місяць


Завод відновив випуск колагенової оболонки для ковбасних виробів та упаковки для харчових продуктів. Сировиною для її виробництва слугує сітчастий шар шкіри великої рогатої худоби (спилок гомілки), його постачають зі шкіряних заводів.

– Основний компонент спилку – структурний білок колаген, який забезпечує механічну міцність оболонки і фізіологічну цінність для організму людини, – розповідає комерційний директор ТОВ «Прилуцький завод – «Білкозин» Олег Балабанцев. – Для виготовлення оболонки потрібно близько 45 днів.
На заводі працюють три цехи. У першому приймають та обробляють сировину. Зі шкіри видаляють зайвий жир. Далі – лужна обробка в спеціальних барабанах. Потім сировину закладають у зольник (місце, де вона «дозріває»).

Як зазначив Олег Балабанцев, нині в першому цеху переробляють близько 220 тонн спилку за місяць, хоча потужності виробництва дозволяють збільшити обсяги щонайменше в чотири рази.
– Проблема полягає в тому, що спилок – це дефіцит, – пояснює комерційний директор підприємства. – Ми закуповуємо його у Словаччині. До речі, словаки постачають сировину і для наших конкурентів: чеського «Кутизина», сербського «Натурина» та польського «Фабіоса».
Виробничий процес доволі складний. Після первинної обробки спилок потрапляє на груборізи, простіше кажучи, на велику м’ясорубку. Його подрібнюють до потрібних розмірів і в другому цеху отримують готову масу, яку відправляють «дозрівати» в холодильники. Далі підготовлену масу подають на преси, а потім – на формувальну машину. Також оболонка проходить через спеціальний канал, у якому температура сягає 60 градусів. Там продукт сушать. На цьому етапі використовують сухе повітря, яке спочатку виморожують, а потім знову нагрівають. Висушену оболонку подають на колесо. Це вже готова продукція, яку потрібно лише розфасувати. Наприклад, оболонку для ковбас намотують на спеціальні бобіни, по 500 метрів на кожну. Саме в такому вигляді вона і потрапляє до кінцевих споживачів – м’ясокомбінатів та ковбасних цехів.

«Білкозин» демпінгує

За словами Олега Балабанцева, нині пріоритетним для «Білкозина» є український ринок, який вони втратили два роки тому.
– Ми тільки другий місяць на ринку, – каже представник заводу. – Проте вже працюємо з харківським м’ясокомбінатом, невдовзі плануємо укласти договір із «Глобино». Великі національні компанії задоволені якістю нашої продукції, однак працювати з ними не так просто, оскільки існує поняття «товарного запасу», тобто певні договірні зобов’язання виробників перед постачальниками.
Плани у «Білкозина» амбітні. Тільки за останній місяць підприємство відправило майже 150 кілометрів зразків продукції до Мексики, Канади, Японії і навіть Польщі, яка має власне виробництво колагенової оболонки. За півроку «Білкозин» планує стати основним постачальником оболонки для українських м’ясопереробних підприємств і таким чином повернути втрачений ринок.
Для цього, на переконання комерційного директора заводу Олега Балабанцева, є всі умови.
– Вартість нашої продукції на 15 відсот-ків нижча, ніж у конкурентів, – зазначив представник «Білкозина». – Нині ми маємо демпінгувати, аби заволодіти ринком, і у нас є для цього економічні можливості. До того ж, ми ближче до вітчизняного виробника, логістика у нас краща і собівартість нижча.



В асортименті — 50 видів оболонки

Ідея створення в Україні такого підприємства виникла в далекому 1970 році. Керівництво республіки докоряло харчовикам, що вони й досі не виробляють колагенову оболонку. Тоді для випуску варених ковбас використовували поліетилен, для інших видів ковбас закуповували штучні колагенові оболонки в Чехословаччині та Німеччині. Проект заводу розробили спільно чеські та українські фахівці, а будівельні роботи було розпочато у березні 1977-го. Будівництво тривало майже три роки. А в грудні 1980 року завод здали в експлуатацію. На той час «Білкозин» був повністю укомплектований імпортним обладнанням із проектною потужністю
154 мільйони погонних метрів оболонки за рік.
Коли «Білкозин» зупинився, трагічною долею промислового гіганта переймалися чи не всі засоби масової інформації і, безперечно, його працівники. Ще за часів Леоніда Кучми прибуткове державне підприємство, яке було одним із основних наповнювачів міського бюджету Прилук, передали російській фінансовій групі, котра мала подібний завод у Ленінградській області. Тодішні власники довели українське підприємство до банкрутства і заборгували його працівникам понад чотири мільйони гривень. У лютому 2011 року завод зупинив виробництво. Не працювала котельня, цехи, залишилися без роботи люди.
Про нинішніх власників інформації небагато. Відомо лише, що вони з України. Новий директор заводу Олександр Чернолуцький показався перед об’єк¬ти¬вами журналістів лише під час урочистого відкриття підприємства наприкінці червня. Нові власники придбали майновий комплекс через процедуру аукціону. За короткий проміжок часу там встановили нове обладнання, провели технологічну та технічну експертизи.
Нині на комбінаті працює 520 прилучан. Згодом кількість працівників планують збільшити до шести сотень. Уже в жовтні тут мають вийти на повну виробничу потужність. В асортименті підприємства 50 видів оболонки восьми базових кольорів. Середня ціна кілометра готової колагенової оболонки – 1600 гривень.
Нині подібних заводів у світі лише 12, а в Україні він єдиний. Технології, за якими тут працюють, – унікальні. Та нині жодний навчальний заклад не готує спеціалістів такого фаху.

До речі

Колагенова оболонка – натуральний, додатково збагачений білком продукт, що містить амінокислоти, корисні для організму людини. Нині споживач надає перевагу продукту не в пластику, а в екологічно безпечній оболонці, яку можна з’їсти разом із сосискою чи сарделькою.




Тетяна Кузьменко упаковує оболонку

Віталій Назаренко, фото автора, тижневик «Деснянка» №2 (461) 12 вересня 2013

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)