Про бабусь і дідусів

А чи знаєте ви, що 21 січня жителі Польщі відзначають День бабусі, а 22 січня - День дідуся? В ці дні онуки приходять у гості до своїх бабусь і дідусів, аби привітати їх. Таке свято збирає воєдино різні покоління однієї родини. І це прекрасно.
Мабуть, у кожного дорослого залишилися чудові спогади з дитинства про зустрічі з бабусями і дідусями. Все життя ми пам'ятатимемо прогулянки за ручку, цікаві казочки, гру в шахи, теплі слова, ласку і любов, яку вони нам дарували.
Напередодні 21 січня «Деснянка» запитувала у бабусь, дідусів і онуків, як найчастіше вони проводять час разом.

Вітя, с. Семенівка Менського району:
- У мене є бабуся Надя, бабуся Оля і дідусь Володя. На вихідних та на канікулах приходжу до них у гості, а, буває, що й вони до мене. Допомагаю їм виконувати деяку домашню роботу, наприклад, якось разом вибирали картоплю. Я дуже люблю своїх бабусь і дідуся!

Ірина, Чернігів:
- Маю бабусю Аріну та Марію, дідуся Івана. їжджу
до них у гості не так часто, як того б хотілося, але коли є можливість, завжди провідую їх, допомагаю. Інколи й вони до нас приїздять. Мій дідусь живе в Седневі. Коли я була маленькою, він часто водив мене на прогулянки, щоб я милувалася пейзажами, також розповідав про історичну цінність того місця, куди ходили. А бабуся, незважаючи на свій поганий зір, дуже гарно вишиває. У мене є чимало її вишитих подушок, рушничків. Мої бабусі й дідусь багато чому мене навчили.

Ірина, Чернігів:
- На жаль, нині в мене вже немає ні бабусі, ні дідуся. Мамин тато, дідусь Яків Андрійович, воював, бабуся Катерина потрапила в полон до німців під час Великої Вітчизняної. Я її навіть не знала. Інша бабуся - Галина Мойсеївна до мене ставилася дуже добре. В дитинстві я сідала на маленький стільчик, а вона розповідала казки. Особливо мені подобалася «Про Котика і Півника».

Віталій Олексійович,Чернігів:
- У мене є онуки Валерій та Сергій. Вони вже виросли, а коли були маленькі, то ми з ними проводили час по-різному. Було, що й на роботу мені доводилося їх із собою брати і казочки їм читав, і на футбол разом ходили. Також часто прогулювалися по площі, водив їх у Міський парк культури та відпочинку.

Лідія Василівна, Чернігів:
- Поки що не маю внуків, але б дуже хотіла. Я б їм читала книжки. У мене є вже доросла донька. Вона заміжня, тож надіюся, що невдовзі моє бажання здійсниться. Про День бабусь і дідусів чую вперше. Цікаве свято.

Катерина Петрівна з онуком Вадимом, Чернігів:
- Онук у мене вже дорослий! До третього класу ходить. Я часто допомагаю йому вчити уроки, зокрема українську мову, математику, читання. Тоді й оцінки він отримує хороші.
- Я теж дечому навчаю свою бабусю, наприклад, грати в «Монополію».

Марія Коробко, тижневик «Деснянка» №4 (480)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)