Оголошення

Володимир Мамедов: «Пишаюся родиною, в якій тільки двоюрідних братів - 52!»

2018-01-17 14:18:24
3038 1
Одна з неповторних, багатогранних постатей Ніжина - Володимир Мамедов.

Родичі і колеги кажуть про нього так: палкий патріот України, успішний бізнесмен і благодійник, вдумливий депутат і громадський діяч, люблячий батько і дідусь, надійний друг і товариш. Його життя - це жива історія та яскравий приклад безкорисливого служіння місту, громаді, війську, футболу і, загалом, розвитку спорту.




Кохання творить дива

Дехто, читаючи, іронічно посміхнеться та скаже: як це українець? Коли Мамедов... Звідки йому взятися у Ніжині?

Справді, звідки? І це цікава історія життя, яка розпочалася у 30-ті роки минулого століття.

Батько Володимира, Хейбар Гаджимамедович - представник талишів, одного з народів Південного Кавказу, народився у місті Лерік, яке розташоване на висоті 1800 метрів у Талиських горах на кордоні з Іраном. Його виховували в дусі кращих кавказьких традицій - свободи, надійності, порядності, доброзичливості, щедрості та оптимізму. І коли настав час армійської служби, Хейбара у 1938 році направили за тисячі кілометрів (практика радянських традицій) до іншої республіки - України, до незнайомого Ніжина. У суворі будні нелегкої служби, під час відпочинку в місті симпатичний парубок познайомився з місцевою красунею Ганною Северин і...закохався. Ніжна любов привела молодят під весільну музику на сімейний рушничок щастя. На жаль, тривало воно недовго - розпочалася друга світова війна.

Героїчно пройшовши з перших днів смер-тельно-палаючими фронтовими дорогами, сміливий талиш під час боїв у Кенігсберзі 1945 року, рятуючи командира, зазнав важкої рани, що призвела до ампутації ноги. А до Перемоги залишалися лічені тижні... Можна лише уявити, з якими пекучими, гіркими почуттями воїн повертався інвалідом до своєї коханої дружини. Але велика любов, народження діточок, а головне - синочка Володимира, швидко повернули Хейбара до життя, наповнивши його новим змістом. А коли чоловікові випала нагода зробити протез, він сів за кермо автомобіля і став працювати водієм...



Черпаючи наснагу від батька та матері

Однак у ті повоєнні часи сім'я, як і держава, жила бідненько, цінуючи кожну копійчину. Та й звідки братися тим заможнім статкам, коли інвалідська пенсія 12 карбованців та город за старенькою хатою. Тож зрозуміло, що Володимиру випало напівголодне нелегке дитинство. Незважаючи на життєві негаразди, несусвітню бідність, юнак із тих далеких років, черпаючи наснагу від батька та матері, виніс віру, оптимізм і переконання, що щастя та благополуччя потрібно досягати своїми руками. Тому, здобувши восьмирічну освіту в Ніжинській десятирічці №4, пішов працювати і одночасно навчатися у вечірній школі. Освоював робітничі професії слюсаря, токаря у Ніжинській експедиції глибокого буріння. А отримавши атестат, за порадою матусі, вчительки української мови та літератури, вступив до Ніжинського педінституту. З притаманним йому, молодечим завзяттям опановував незнайомі вищу математику й фізику, педагогіку і психологію... Швидко промайнули студентські роки, насичені наукою та громадською роботою, які стали вподальшому фундаментом успішного 15-річного педагогічного стажу на різних посадах... Але особливо знаковим періодом свого життя Володимир вважає армійську службу як трепетну пам’ять про мужність батька-фронтовика.

Ніжинський десант на Байконур



Зазначу, що слабаків у десантні війська ніколи не брали. А ніжинський сміливець, захопившись парашутним спортом та мотогонками, був одним з найкращих серед спортсменів полку, стрибнувши майже півсотні разів з літака. Зрозуміло, що військове керівництво було зацікавлене залишити в частині талановитого підкорювача неба і врешті-решт переконало його стати справжнім офіцером. Після деяких вагань Мамедов погодився... і подальшим місцем його служби став всесвіт-ньовідомий, але досить засекречений Байконур. Навіть додому заборонялося писати, де він перебуває. «Наразі у відрядженні» - інформував батьків синок, адже на його очах злітали в небо космічні кораблі, а найбільш пам’ятним став фантастичний політ «Союза» та американського «Аполлона». Служба проходила успішно, вже на погонах засяяли капітанські зірочки, але тягнуло до рідного Ніжина, де повітря, сади, діброви і городи квітували й пахнули інакше...

Від педагога - до підриємця-депутата



Знову з головою поринув у педагогічну роботу. Але роки перебудови, а далі розвал Союзу, купони і талони призвели до зубожіння населення, а освітянська зарплата не дозволяла повноцінно утримувати сім’ю на світанку незалежності. Постало питання: як виживати? Один із шляхів - розпочати власний бізнес. І чим тепер пишається директор Мамедов? Це - створенням на початку 90-х, під час шаленої інфляції та дефіциту, приватного підприємства «Глорія», яке за чверть століття вдумливий керівник перетворив у багатопрофільну процвітаючу фірму. Він дав роботу понад сотні людей!

Загалом, кожна людина - це цілий незміряний космос думок, прагнень, мрій. Але Володимир Мамедов ще й наповнений доброю енергетикою громадсько-благодійних справ, що викликає повагу ніжинців. Невипадково, вони вчетверте поспіль обирають його депутатом міської ради, де він уже два скликання -голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку міста, підприємницької діяльності, дерегуляції, фінансів та бюджету.

Справжній патріот Ніжина і волонтер України

Як зазначає Ніжинський міський голова Анатолій Лінник:

- Мамедов, це людина - щира, відкрита, доброзичлива, небайдужа й активна, допомагає багато в чому, підтримає будь-яку добру ініціативу. Я вдячний йому за позицію особистого, не флюгерно-партійного, бачення перспектив розвитку міста, вміння працювати та виважено, толерантно розмовляти з людьми. Він - справжній патріот Ніжина з поетично-оптимістичним баченням життя та благодійними звершеннями.

А вони і справді вражають своїм благородством.

- Я приділяю багато уваги демократично-революційним подіям, - стверджує пан Володимир, - бо мені болить від того, що діється в Україні. Допомагав учасникам Майданів продуктами й коштами. А після того, як розпочалися бойові дії на Сході, закуповував військове обмундирування - бронежилети, каски, взуття, зброю для наших захисників. Торік неодноразово надсилав гостинці для учасників АТО - власно випечені пиріжки з маком, паски, які з насолодою куштували воїни. А головне: ми маємо пам’ятати тих, хто віддав життя за Україну.

Тож невипадково Мамедова визнано одним із переможців обласного конкурсу «Благодійник року» імені меценатів Тарновських, відзначено медалями військового відомства, нагороджено відзнаками православної церкви, а головне він пишається званням «Волонтера України».

Закоханий у футбол


Наш герой вже майже десять років - незмінний голова федерації футболу Ніжина, яку створили з його ініціативи. За цей час федерація стала однією з кращих в області, започаткувала урочисті вшанування переможців футбольних сезонів. А родзинкою передно-ворічного спортивного свята стала презентація книги Володимира Мамедова та Людмили Єрмової «Закохані у футбол», в якій описана історія становлення і розвитку народної гри в місті. І як зауважує міський голова:

- Ми не зупинимося на досягнутому і більш плідно працюватимемо для розвитку ніжинського та українського футболу.

Зазначу, що тільки торік бюджетом міста виділено на розвиток футболу понад два мільйони гривень.



Як справжній нащадок талиського народу, Володимир Мамедов не забуває малої батьківщини своїх батьків, привчаючи до цього й трьох донечок та онуків. А буваючи щорічно на Кавказі, де його шанують і приймають як найдорожчого земляка, він наголошує:

- Я пишаюся родиною, в якій тільки двоюрідних братів - 52!

70 - свято мудрості й досягнень

У ці зимові дні Володимир Мамедов відзначає своє сімдесятиріччя - свято мудрості, стійкості, численних досягнень, нагород та гарячих вітань. Але ювіляр керується власним гаслом життя: «Залишити для нащадків пам’ять того, що ми зробили як патріоти України».

- З роси й води, на многії благії літа! - щиро бажає «Деснянка» неповторному ніжинцеві Володимиру Мамедову.

Сергій Гайдук, "Деснянка" №3 (688) від 18 січня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
Чернігівські перевізники видали накази, щоб учасники бойових дій їздил... 2025-02-07 14:23:32 Аби в 2025 році не втратити медичну підтримку варто звернутися до сіме... 2025-02-07 14:15:05 Олександр Ломако звітує: шлях Чернігова від руйнувань до відновлення т... 2025-02-07 14:11:57 У Понорницькій громаді чекають на переселенців 30 пустих будинків 2025-02-07 14:03:46 На Центральному ринку Чернігова здешевшало м’ясо 2025-02-07 13:40:32 Інструктор Євгеній Левківський: «У 158-й наче прокинувся у раю» 2025-02-07 13:14:42 Станіслав Булденко - єдиний із Чернігівської області отримав річну сти... 2025-02-07 12:43:13 Вчителі Чернігівщини тепер з доплатами від уряду 2025-02-07 12:28:19 На Корюківщині виявили 27-річного мисливця, який незаконно вбив молоду... 2025-02-07 11:59:03 7-річного Матвійка, який потонув 7 січня поки що не знайшли 2025-02-06 14:20:05