Наш край

«Гідність - це щось невидиме, але таке важливе для кожного". Твори школярів про Революцію Гідності

2020-11-22 11:01:36
869 23
Під час подій на Майдані їм було від 7 до 10 років. Сьогодні вони - учні 9-х, 10-х та 11-х класів. Рекомендовані Міністерством освіти України підручники з Історії України за 11-ий клас, де є повноцінний розділ про Євромайдан, вийшли друком лише у 2019-му. Революцію Гідності вони вивчають наприкінці навчального року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 7 років від початку Майдану: Чернігівці відзначили День Гідності та Свободи

Отож, що знають та як пояснюють події Революції гідності українські старшокласники? На прохання Суспільного учні з кількох шкіл написали твори про своє бачення Революції гідності. Суспільне друкує уривки з цих творів без зміни стилю. У деяких випадках тексти скорочено, але у спосіб, який не змінює ключової думки.


Революція гідності. Київ, 20 лютого 2014 року

Юрій Нігда, 10 клас, Чернівецька гімназія №5

Від Революції гідності минуло сім років. Чи щось змінилось з того моменту ? Можливо. Чи хтось це помітив? Скоріше за все, так. Минуло сім років з тих пір, як людям остогидило миритись з надмірною владою Януковича та перетворенням України на одну з колоній Росії. І варто зазначити, що саме на Майдані народилася нова нація – українська, народ якої готовий стояти до кінця, байдуже переможного чи програшного. Для цих людей надія помирає останньою, вони готові віддавати свої життя за достойне майбутнє своєї сім'ї, своїх дітей, своєї рідної землі.

Для них свобода – це не тоді, коли ти сам по собі та ні від кого не залежиш. Свобода для нас є набагато вищою, а саме, коли ти знаєш та впевнений, що твої нащадки будуть жити вільно в Україні, яка розвивається, і коли хтось зазіхне на цей ласий шматочок у Східній Європі, ти будеш впевнений, що знайдуться ті, хто стане на захист. Євромайдан уже стає історією, відходить на другий план на тлі російської військової агресії. Існує небезпека, що ця подія втратить свою значимість, як це вже було з багатьма періодами історії України. Тому дуже важливо зберегти та передати нащадкам правду про події та перемоги того часу.


Шкільний твір

Каріна Миколюк, 10 клас, Чернівецька гімназія №5

Тоді всім було дуже лячно, але розуміючи, що їх принижують, люди з різних куточків світу приїздили до Києва на Майдан, щоб об'єднатися в одне ціле. Розуміючи, що спершу приниження, а далі що? У них заберуть свободу, яку їхні предки виборювали стражданням, кров'ю, війною. І ми в незалежній Україні, будемо, як пташки в клітках, і нами будуть маніпулювати, як маріонетками.

Ні, цього ніхто не хотів і не збирався терпіти. Жертвуючи життям, люди з гордістю розлучалися з ним, розуміючи, що хоча б намагалися врятувати свою гідність, тим самим, зможуть видерти з пазурів свою таку омріяну свободу. Але ця подія показала, що Воля для людей – це не просто слово, тому вона не залишила байдужим нікого. Щоб підтримати ідеологію Дня гідності до України 2014 року прибули президенти з інших держав, цим самим показуючи, що вони вважають її такою ж сильною, розвинутою і здатною на великі звершення. Тож гідність і свобода – це майже одне й те саме. Одне не може без іншого. Якщо б ми тоді втратили гідність, за деякий час втратили б й свободу. Ми повинні завжди пам'ятати і шанувати пам'ять Героїв у цей день. Гідність – це щось невидиме, але таке важливе для кожної людини.


Революція гідності

Ольга Динис, 10 клас, Чернівецька гімназія №5

Я горда, бо я українка...

Та зима була надто холодною. Так холодно, що прибирає аж до кісток. Душу рве на атоми, а вже надто пізно. Тугою оповитий наш Майдан. Нас хотіли продати Росії, хотіли, як ляльок обміняти на ваші кляті гроші... Та марно ви вплутали українців в ці брудні ігри. Ви не знаєте, з ким маєте справу. Так, було боляче. Так, довелося подорослішати і надто швидко. Я ледь не втратила дідуся. Я плакала. Плакала вся Україна, але ми досі незалежні. І так буде завжди.


Шкільний твір

Віталіна Довга, учениця 10-го класу, Чернівецька гімназія №5

Моя гідність – моя свобода!

Гідність – поняття про цілісність людини, особливе ставлення людини до себе, ставлення суспільства до неї.

На мою думку, революція 2013-14 років – це протистояння не Заходу і Сходу, не України і Росії, а протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто навіть не розуміє, що це означає.

Я вважаю гідними людей, які можуть робити й говорити те, що думають, не боячись нікого і нічого. Чоловіків, які вийшли на Майдан боронити свободу. Жінок, що плачучи відпускали їх. Медиків, які виносили поранених під кулями. Я впевнена, що метою Революції гідності не була війна, а була свобода України, де кожна людина зможе спокійно жити. Минуло вже багато років, і я можу сказати, що дуже рада, що у моїй країні є люди, які захищали та відстоювали свободу України. Я зрозуміла, що якщо хтось захоче позбавити нас гідності то ми зможемо себе захистити!


Твір учениці

Олег Асіміонесе, 10 клас, Чернівецька гімназія №5

21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи. Цього дня рівно сім років тому люди вийшли на вулиці, щоб висловити свою позицію.

Події на Майдані дали поштовх всій країні. Це був важкий час для України. Але народ продемонстрував свою гідність і прагнення до свободи. На Майдан виходили жителі Сходу та Заходу, жителі малих міст, сіл. Після революції по всій країні почали з'являтися вулиці, школи, майдани, названі в честь героїв. Можна сказати, що Майдан був революцією гідності, але вона була лише частиною великої картини, окремим фрагментом. Бо, крім гідності, тут була воля і справедливість, солідарність і хоробрість, війна проти системи, протистояння громадянина з державою. Зрештою, тут було щось значно важливіше, щось таке, що стосувалося головного людського питання – боротьба за виживання з надією на нове життя. Тому питання стояло так: життя або смерть?


Революція гідності

Анна Смоляна, 11-А, Харківська спеціалізована школа №11

Мені було лише дев’ять років, коли по телевізору я побачила, як люди у формі жорстоко били палками інших людей, які мирно протестували і співали пісні. Мені пощастило, що я бачила це лише на екрані, бо потім почався справжній жах… Це було лише початком. Я, бувши ще дитиною та не тямлячи нічого в політиці, не розуміла причини такої поведінки людей на екрані телевізора, мене це лякало. Пам’ятаю свій вираз обличчя, коли підійшовши до батьків і запитавши їх, чи може це черговий бойовик або якийсь інший фільм, який дуже часто транслюється ввечері та на вихідних, я почула, що це події, які зараз відбуваються в Києві.


Шкільний твір

Зараз, будучи вже майже сформованою особистістю, я розумію причини цих подій, що відчували та через що пройшли люди, які були там, за що вони боролися. Усе почалося з незадоволення тодішньою владою. Це було за рік до Революції Гідності, коли Верховна Рада України ухвалила так званий «закон Ківалова-Колесніченка», який розширив сферу вживання російської мови. У відповідь на це на Європейській площі під Українським домом зібрався Мовний майдан на підтримку української мови, який, звісно ж, розігнали за допомогою спецпідрозділу міліції «Беркут» із застосуванням сльозогонного газу. Майдан-то можна розігнати, а от змінити погляди та налаштованість розчарованих владою людей було вже неможливо. Тим часом диктаторські риси тогочасного президента посилювалися. Сформувалося вузьке коло наближених, яке отримало назву "сім’я", на користь якої відбувалося фактичне розграбування державного бюджету. Інтересами країни поступалися на користь Росії, розвиток країни фактично зупинився, корупція сягнула небачених масштабів.

Останньою краплею було призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У відповідь уже ввечері того ж дня студентство зібралося на майдані Незалежності, і знову їх "змусили замовкнути", вдаючися до жорстокого побиття. Але процес вже неможливо було зупинити.


Акція пам'яті загиблих під час Революції гідності. Київ, 2014 рік

Дарина Коваленко, 11-А, Харківська спеціалізована школа №11

2010 року посаду президента України обійняв проросійськи налаштований Віктор Янукович. Усю його політику можна трактувати як злочинну по відношенню до українського народу. Усі його дії були направлені на зближення України і Росії (впровадження російської символіки, нехтування державною мовою в медіа, знецінення злочинів РФ в історії України щодо голодоморів, торговельні угоди з РФ, повернення до старої Конституції, тощо).

У 2013 році після зміни курсу проти ЄС на користь повернення до Митного союзу, звичайні люди, що пам’ятають успішне завершення Помаранчевої революції, влаштували протести Євромайдану у багатьох містах України. Але найбільша кількість людей вийшла на Майдан у Києві, розпочалися студентські страйки. Тоді влада допустила свою величезну помилку, застосувавши силу на звичайних людей. Тітушок замінив озброєний "Беркут", що почав шкодити людям, яких об’єднувала єдина національна ідея, які прагнули йти в безкорупційне, світле, а найголовніше – вільне від ідеї об’єднання з Росією майбутнє.


Революція гідності, Київ, 2014 рік

Сергій Стоєнко,11-А, Харківська спеціалізована школа №11

Пройшло вже шість років після Революції Гідності. Коли вона почалася, мені було вісім-дев’ять літ та мене цікавили інші речі, тому про ті часи я майже нічого не пам’ятаю, проте читав і дізнавався про неї та зрозумів, що це таке і чому вона була необхідна. Через це розуміння я став краще ставитися до нашої історії та культури, побачив, яким сильним може бути наш народ. Щоб і ви зрозуміли, що таке Революція Гідності, я розповім вам про неї.

Людям набридло постійно жити під гнітом Росії, що був протягом усієї історії України. Тому після розпаду СРСР, як самостійна, наша держава вирішила стати на шлях вступу до Європейського Союзу. Не важко здогадатися, чому, коли Віктор Федорович Янукович відмовився підписувати угоду про вступ до ЄС, український народ обурився. Так і почалася Революція Гідності.

Під час мітингів і протестів міліція била людей, кидалася газовими гранатами та робила ще багато насильницьких дій. Таким чином влада намагалася змусити український народ боятися виступати проти неї. Однак це не тільки не вселило жах в серця людей, а й зміцнило впевненість в потребі змін. В часи революції люди боролися за краще майбутнє для України, за свободу слова та за свої права, що зміцнило єдність української нації. На жаль, Революція Гідності забрала життя 107 осіб, але ці жертви не були марними, вони були героями. Завдяки цим подіям Україна змогла стати частиною Європейського Союзу, домоглася зміни влади, свободи слова та доказати, що вона сильна країна.


Революція гідності, Київ, 2013 рік

Анна Давидова, 11-А, Харківська спеціалізована школа №11

Мітингувальників, людей, які приймали активні дії проти тогочасної влади, намагалися знищити різними способами: вбити, посадити за грати, залякати, тощо. Такі дії змушували все більшу кількість людей виходити на Майдан, аби відстояти свої землі, державу. В цей час почалася активна пропаганда з боку Росії. Росіянам намагалися нав’язати думку про те, що в Україні почався внутрішній конфлікт і його можна вирішити лише за допомогою РФ. Ніхто не зазначав той факт, що даний конфлікт почався через те, що Росія намагалася втрутитися у владу України, на що отримала жорсткий опір від народу.


Революція гідності. Київ, 2014 рік

Кирило Нетеса, 11-А, Харківська спеціалізована школа №11

Революція гідності – одне з найвідоміших явищ в історії незалежності України. Багато людей по всьому світу про це чули. Однак, що тоді сталося насправді? Почалося все в 2013 році, я був ще дев’ятирічним хлопчиком і не мав ані політичних поглядів, ані критичного мислення, тільки трохи спостерігав за ситуацією по телебаченню. Коли подорослішав, я дещо переглянув, освіжив факти та повністю ще не зрозумів події та наміри людей. Проте можу викласти свої думки зараз.

Нічого просто так не робиться, Євромайдан не став виключенням. Явище це було вигідно одним олігархам та політикам, які змогли заявити про себе та потиснути старих. Та другі можуть відповісти, що й сталося. Україна завжди стояла на кордонах то азіатських цінностей проти європейських, то православна цивілізація проти західної. І завжди були особи, які хотіли одне, а другі – інше. Так сталося й тоді.

Хоча не сталося, воно просто було. Деякі політики підтримали націоналістичний рух, деякі проросійський. І важко сказати, чи вони це зробили, бо так насправді вважають, чи це було їм вигідно та принесло гроші і відомість. Ніхто не думав про нас, звичайних людей. Тому влада в нашій країні майже не змінилася, змінилися її погляди. Завжди можна сказати, що українці живуть під впливом Росії та хочуть до Європи, але ніхто не думає про окремий свій шлях. Увесь той патріотизм, що було чути з кожної вулиці, став простим фальшем. Та точніше не став, він і був їм. У кожного свої погляди й ми маємо на них право.


Революція гідності. Київ, 2014 рік

Єлизавета Короп, 11-Г, Черкаська гімназія №9

Майдан – це не моноліт, це не тільки про прагнення до Євросоюзу. Євромайдан, що згодом переріс в Революцію Гідності, ще й про поштовх до змін в Україні, процес зміни посттоталітарного суспільства на демократичне. Українці виходили з акцією протестів, що під обіцянки президента не застосовувати силу до мирно налаштованих громадян i дзвони Михайлівського Золотоверхого собору перетворились на жахливе кровопролиття.

На три місяці там розгорнулась модель архаїчної Запорізької Січі, де зібрались звичайні люди, які неозброєні вийшли зі своїх домівок боротися за свої права і справедливість. Революція – це дилема між правом і справедливістю, але право не має стояти протиріч справедливості. Це була боротьба з проросійською владою, боротьба за свободу, адже для українців свобода – це релігія. Це була хоробрість і самопожертва в ім‘я кращої України. І кожен розуміє, з якого боку барикад бились наповнені патріотизмом серця, стривожені дзвонами Майдану, а з якої – закам‘янілі груди.


Революція гідності. Київ, 2014 рік

Михайло Піддубний, 11-Г, Черкаська гімназія №9

Революція гідності займає особливе місце поміж інших історичних подій. Деякі її засуджують, деякі навпаки – возвеличують, але в одному питанні всі солідарні: це найважливіша подія історії незалежної України після розпаду СРСР. Революція гідності відродила старе гасло М. Хвильового "Геть від Москви". Ці події символізували прагнення українського народу до незалежності, століттями він боровся за неї: Богдан Хмельницький, Мазепа, доба української революції і Крути, УПА, дисиденти, революція на граніті і, нарешті, незалежність. Отримавши її, український народ її вже не відпустить. Сама ідея Революції, беззаперечно, необхідна для України, але навіть на такому сакральному, святому ділі, як Революція гідності, знайдуться безпринципні люди, які, наплювавши на трупи полеглих українців, будуть використовувати її задля піару.

Революції в історії приводять до радикалізації влади, до кардинальних змін: жовтнева революція, велика французька революція, але в випадку з Україною цього не сталося. Саме через відсутність прагнення до радикальних змін в уряді, Україна зараз не розвивається, а лише деградує. Ми подолали одну сходинку на шляху до мрії, найскладніше – попереду, революційний вогонь не згас, він палає всередині кожного українця, мета цієї революції позбутися вад всередині людей. Нікому, окрім українців, сильна Україна не потрібна. Ми самі її збудуємо.


Революція гідності. Київ, 2014 рік

Ігнатова Валерія, 9-Б, Чернігівська загальноосвітня школа № 27

Велика кількість людей вийшла на площу Києва в знак протесту, адже люди мріяли, щоб наша країна вступила до Європейського Союзу, прагнули кращого майбутнього для нас усіх. Протестували і молоді, і старі, не жаліючи себе. Вночі, не дивлячись ні на що, переважно студенти продовжували стояти на вулиці. Люди не боялися виступати проти влади, хоч через це були певні наслідки. Люди зазнавали тілесних ушкоджень, а що найгірше - гинули. І все це заради того, щоб ми зараз мали спокійне життя. Встановлено, що більше сотні людей загинуло. Люди втратили рідних, друзів, знайомих.Я пишаюся тими людьми, які змогли вийти й протистояти владі й досягнути довгоочікуваної мети.


Революція гідності. Київ, 2014 рік

Поздняк Іванна, 9-Б, Чернігівська загальноосвітня школа № 27

На той час, коли відбувалася Революція Гідності, мені було всього сім років. Я мало що пам’ятаю з тих часів, тому вирішила переглянути декілька відеоматеріалів. Зізнатися чесно, для мене це було емоційно дуже важко. Я плакала… Я захоплююся вчинком студентів, які 21 листопада влаштували мирну акцію, як спротив рішенню Кабінету Міністрів України про припинення процесу підготування до підписання угоди про асоціацію між Україною та Європою.

21 січня загинули перші активісти - Сергій Нігонян та Михайло Жизневський. Найбільше вражало те, що ці люди були громадянами Білорусі та Вірменії. Дні з 18-го по 21-ше лютого були найжорстокішими та найкривавішими. Переглядаючи кадри цього періоду, я не могла повірити, що це все насправді, що це відбувалося в моїй країні, лише за дві години їзди на автомобілі. Будучи на Майдані, я бачила фото цих людей. Сльози на очі навертаються від усвідомлення того, що всі вони – молоді люди, деякі зовсім юні. Найбільше мене вразило те, з якою жорстокістю "Беркут", внутрішні війська били беззахисних людей, яким не залишалося нічого, як закривати руками обличчя.


Революція гідності

Олександр Трофіменко, 11-Б,Чернігівська загальноосвітня школа № 27


Чесно кажучи я не пам’ятаю події, що відбувалися на Майдані. Причина цьому – мій юний вік і турбота моїх батьків. Про “Небесну сотню” я дізнався з уст батьків і проведення виховних годин у школі. У школі велику увагу приділяли вихованню національного патріотизму. Шкода, але проаналізувавши ті події, маємо результат приходу “на крові” до влади псевдопатріотів, та молоосвідчених і некомпетентних “фахівців”, єдиною заслугою яких було “я стояв на Майдані”. Перезавантаження України - назрівало, але не такою ціною. Після Революції Гідності ми втратили Крим і маємо війну на Донбасі. Зважаючи на все це, думаю, що зміни в країні мають відбуватися не через “майдан” та “революції”, а через перезавантаження свідомості кожного громадянина.


Твір учня Олександра Трофименка

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (23)
Anonim2020-11-22 12:36:14 ответить

Гідність (достоинство ) -- ретардационная венсеремость (принцып+право+чувство)

Anonim2020-11-22 13:00:56 ответить

Александру Трофименко респект. Здравомыслящий парень.

яяяответить

те,кто хочет в **рюский мир**-вокзал,росия

Герой АТОответить

Ты что-то о России здесь прочитал?

Anonimответить

Ха, беларусы так 20 лет думали и верили что смена власти должна проходить исключительно без протестов, пока бацька окончательно не врос пятой точкой в кресло президента (читай царя) Результат налицо, долгие месяцы мирных протестов, жестокие избиения со стороны силовиков, жертвы, результата пока ноль. Или возьмём Хабаровск, где власть воткрытую показала, править вами холопами будет не тот кого вы выбрали, а тот кого мы поставим, пусть он даже полный неадекват. Месяцы стотысячных походов жителями города, результат нулевой. Революция это крайняя мера, когда никакие другие аргументы не действуют. Спусковым крючком у нас было жестокое избиение студентов беркутней, потом добавились попытки установить диктатуру соответствующим законом и после первой крови пути обратно уже не было. А то, что потеряли территории - это нам наука. Лучше потерять кусок откровенно пророссийской территории, но знать, что сосед в любой момент может тебе вставить нож в спину и быть ко всему готовым, чем быть в розовых очках и верить ему, что в итоге может стоить всей страны.

Anonimответить

Словоблудие. "А то, что потеряли территории - это нам наука" - твои слова. Разберись "Крым наш", или всё-таки потеряли территории....

Anonimответить

Согласно международному праву - украинский. По факту временно оккупированная территория, значит на данный момент не наш.

Anonimответить

А почему мы не отвоёвываем свою территорию?

Anonimответить

Современные события в Белоруссии какое отношение к Майдану имеют? Почему о зверства французских полицейских, в сегодняшней Франции умалчиваешь? Или о не совсем гуманных действиях американских полицейских молчишь? Двойные стандарты?

Anonimответить

А какие там зверства французских полицейских, можно подробнее?

Anonimответить

Такие же как и в Белоруси

Anonimответить

Не знаешь, не говори. Беларусь - это гестапо против митингующих.

Anonimответить

А ты знаешь?

Anonimответить

Ну очевидно же, Макрон фальсифицировал выборы, и так 25 лет у власти, пошел на следующий срок, не допустил в страну ни одного независимого наблюдателя и посадил практически всех остальных кандидатов. Тем временем жандармы в гражданской одежде в масках избивали французов, которые говорили что выборы прошли не честно. Тем временем Великобритания прислала бригаты пропагондистов с BBC для обеление Макрона и очернения оппозиции

Anonim2020-11-22 18:20:11 ответить

"внутрішні війська били беззахисних людей, яким не залишалося нічого, як закривати руками обличчя." Это Инна Позняк пишет. В то время 5 канал, вёл прямую трансляцию событий с Майдана, ул. Грушевского и др. улиц. Навсегда запомнилась сцена: пацаны-срочники, со щитами и дубинками сдерживают натовп майдановцев вооружённых железными трубами, полтора метровыми деревянными брусами, цепями и другими предметами. Оцепления прорвали. Три здоровенные мужика наседают на срочника,с которого уже сбили шлем, а четвёртый подскакивает к нему сзади и толстым деревянным брусом, с размаха бьёт в область лопаток. Срочник падает, а мужик добивает упавшего, лежачего пацана-срочника, ударами бруса, размахиваясь из-за спины. Такими ударами или убивают, или калечат на всю жизнь....

Anonimответить

Забыл упомянуть про разбитый шлем беркутовца, который круглосуточно Кисель крутил по Первому у лишнехромосомных, про распятого "бендеравцами" (наверное последователи Остапа Бендера) мальчика в Славянске, про снигирей, про кровь младенцев на завтрак, про клочек земли и двух рабов для украинских "карателей", про изнасилованных бабушек и многое другое, на что хватило фантазии запоребрикового шизофреника...

Anonimответить

Я описал сцену, которую сам видел в прямой трансляции 5-го канала, зимой 2014 года. А так называемые тобой - "Кисель крутил по Первому у лишнехромосомных," я вообще не смотрю. Они мне не интересны.

Anonimответить

Ну если ты сам видел...то конечно, мы тебе поверим. Всё ребята, звоните Януковича обратно, будем извинятся, тут анонимный чувак в интернете видел один эпизод из десятков тысяч

Anonimответить

Смешной ты

Anonim2020-11-22 18:50:32 ответить

Смена власти должна происходить в предусмотренный законом способ Выбирать надо поответственней За то что происходит избиратель и несет ответственность Порой собственной жизнью Избираемые в окопы идти не желают Эта честь предоставляется сугубо избирателям

как-то так2020-11-23 11:26:21 ответить

Люди называют его Бацькой, а отец имеет полное право дать по заднице неретивому ребёнку

Anonimответить

ребенок капризничает . падает и сучит ножками - жвачку и Свету хочу .

Джон Ленон 2020-11-23 16:11:51 ответить

--Люди всегда были и всегда будут глупенькими жертвами обмана и самообмана в политике, пока они не научатся за любыми нравственными, религиозными, политическими, социальными фразами, заявлениями, обещаниями разыскивать интересы тех или иных классов .

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
Чернігівський «Хімтекстильмаш» вдруге виставили на продаж 2020-11-23 19:19:08 Більше 42% «ковідних» ліжок на Чернігівщині забезпечені киснем 2020-11-23 19:11:46 Передчасно народжені: у пологовому виходжують діток від 500 грамів 2020-11-23 17:30:12 Статистика захворюваності: на Чернігівщині більше 15 тисяч випадків ін... 2020-11-23 16:47:10 Вдруге за місяць: у Чернігові автівка знесла паркан біля «Танку» 2020-11-23 16:38:40 Землі громадам: з молотка – під 20 відсотків 2020-11-23 16:30:17 В Чернігові почали встановлювати новорічну ялинку: як виглядатиме ілюм... 2020-11-23 16:16:55 Медичний скандал у Чернігівській області – жінку виписали з лікарні, а... 2020-11-23 15:50:24 Понад 1 мільйон доз вакцин планують використати для щеплення медиків 2020-11-23 15:42:17 У пункті пропуску «Сеньківка» на українсько-російському кордоні утвори... 2020-11-23 15:24:58