Мати зниклого безвісти кіборга шість років чекає на повернення сина

Матір шість років чекає на сина – оборонця Донецького аеропорту. Чернігівець Євген Савенко зник у листопаді 2014-го після обстрілу. Тоді йому було 24 роки. Він був танкістом. Євген забезпечував так звану «Дорогу життя» між Пісками та Донецьким аеропортом. Після обстрілу весь екіпаж танку розбігся в різні сторони. Побратими бачили, як тікає Євген. Всі врятувалися і повернулися на українські позиції. Інформації нема лише про Євгена. Його матір Людмила Савенко чекає сина й до сьогодні. Вірить, що він повернеться.



У кімнаті Євгена Савенка усе лишилося без змін. Ніби він просто вийшов звідси шість років тому, каже його матір, Людмила Савенко.

«Коли він пішов в армію, вже поїхав в Донецьк. Йому було 24 роки, то ще трохи так дитинства, але уже пройшло шість, і йому вже тридцять».

Євгена в армію не взяли. Служити хлопець хотів – пішов на контракт у Гончарівськ.

Зі слів Людмили Савенко, він служив три роки танкістом. Був командиром екіпажу.

Євген завершив службу за контрактом у 2013 році. У березні 2014 року його призвали. Він служив механіком-водієм танку. У Піски потрапив у вересні того ж року.

«Він не сказав, що він буде саме в такій гарячій точці. Це були Піски. Він казав, що «в нас тут все добре». Вони вже з вересня місяця їздили в аеропорт, возили там щось, що їм треба було возити», – згадує зі сльозами Людмила.

Танкісти їздили так званою «Дорогою життя» із Пісків у Донецький аеропорт. 18 листопада 2014 року два екіпажі потрапили під обстріл.

Мати кіборга розповідає, що 18 листопада він останній раз був на зв’язку. Вони їхали в аеропорт. Їх обстріляли і попали в танк. Всі хлопці вискочили з танка, вони бачили, що його там не було, а люк – відкритий. Далі нічого невідомо.

Про той день згадує старший лейтенант першої окремої танкової бригади Євген Луняк, який служив разом з Євгеном у Пісках.

«Наші кіборги, які спостерігали з узвишшя за цим боєм, бачили, що механік-водій зміг вибратися з підбитого танку, з палаючої машини, і пробирався до своїх позицій. Вони бачили, що він повз, але до своїх він так і не вийшов», – зазначив Євген Луняк.

Військовий історик Михайло Жирохов спілкувався з побратимами Євгена, коли писав статтю про оборону Донецького аеропорту. Він зазначив, що кіборг вийшов з цього люку і пішов. У випадку контузії людина не розуміє, в яку сторону йти. Там була така ситуація, що до лінії фронту було близько 200–300 метрів. Побратими вважають, що Євген зник безвісти.

«ДНК-експертиза також не дала інформації, що серед загиблих героїв України є Женя Савенко. Це, знов-таки, дає нам надію, що він до сих пір живий», – каже Євген Луняк.

Зниклими безвісти під час оборони Донецького аеропорту, каже Михайло Жирохов, наразі вважають чотирьох військових. Євген – п’ятий. Його немає у списку хроніки бойових втрат.

Матір кіборга думає, що її син у полоні і чекає на звільнення.

Жінка написала звернення до уповноваженого з прав людини з проханням включити Євгена до списків людей, що перебувають у полоні, які використовують на перемовинах тристоронньої контактної групи.

Також Людмила Савенко повідомила, що Євгена включили у список на обмін. Це було у 2020 році.

Матір чекає, що син повернеться, тому зберігає рюкзак та особисті речі сина.

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (2)