New York Times опублікувала статтю про українські кургани, їхніх хранителів та руйнівників
2021-05-14 15:09:34


Про передісторію появи публікації нам розповів голова Всеукраїнського громадського руху «Хранителі курганів» Олександр Кликавка.

– Ще взимку зі мною зв’язалася Марічка Варенікова, журналістка американської газети «Нью-Йорк таймс», їхня служба діє в Україні, здається, столичний офіс відкрили у 2014-му. Вони висвітлюють все важливе, що відбувається в країні, це переважно події на Сході, де котрий рік триває війна… Марічка розповіла, що хоче висвітлити тему українських курганів, з різних боків. Насамперед, про нашу спільноту «Хранителів курганів», яка вже переросла у національний рух, – розповідає Олександр Кликавка. – І ось рано-вранці 19 квітня я, мій товариш Олександр Панфьонов, він теж хранитель курганів, та Марічка Варенікова з фотографом Брендоном Гофманом виїхали на Чернігівщину – знайомитися з курганами Безводівки, що неподалік Ічні.

Разом оглянули масштабний курганний комплекс. Олександр Кликавка розповів, що це за місце, як саме він – хранитель курганів – захищає історичну спадщину від руйнівників, скільки вже курганів вдалося відновити, про потребу і важливість охоронних зон навколо насипів. Також було встановлено інформаційну табличку на кургані, який відновлено рік тому. А потім проїхалися Ічнею, у пошуках людини, яка могла б поділитися цінною інформацією про стародавні поховання на території вже давно неіснуючого села Безводівка.
– Ми намагалися знайти місцевого жителя Віталія Віру, з ним я спілкувався і фіксував розмову на відео ще у 2016 році. Чоловік колись працював бригадиром тракторної бригади у селі Безводівка, – каже громадський активіст Олександр Кликавка. – Добре пам’ятав розміщення курганів, розповідав історії про них. Марічка хотіла з ним зустрітися… Але, на жаль, півтора року тому він помер, то вдалося поспілкуватися з його сином, сусідами. Журналістка розпитувала про кургани Безводівки, що вони про них чули, яке ставлення у місцевих жителів до прадавніх поховань. Люди відповідали, що знають про наявність курганів і що їх потрібно захищати. Це була така щира бесіда, і дуже цінна.

Далі був шлях до села Хороше Озеро, що на Борзнянщині, де також є кургани. Відвідали «Зелену могилу», курганом опікується чернігівський журналіст Віталій Назаренко. Цікаво, що на території села, поруч із церквою, зберігся курган, який звели за 2 тис. років до н.е. У ньому також поховані бійці Червоної армії, що загинули в 1943 році. Це один із двох збережених курганів. А є інформація, що їх тут було до пів сотні. Знищені в радянські часи.
– У Хорошому Озері я розповідав про агрохолдинг, який обробляє тут землі. Про те, як складно знайти спільну мову з представниками цієї аграрної компанії. Це питання, що стосуються захисту і збереження історичної спадщини. Усю нашу історію діалогу з аграріями можна прослідкувати по численних зверненнях і відповідях прокуратури, інших силових структур, облдержадміністрації, – зазначає Олександр Кликавка.
Власне, на цьому і завершилася подорож Чернігівщиною, дещо із почутого і побаченого на Ічнянщині та Борзнянщині увійшло до публікації в газеті «Нью-Йорк таймс».

– Багато уваги в статті журналістка приділила розритому кургану біля Новоолександрівки, що на Дніпропетровщині, де якраз у ті дні тривали археологічні розкопки, – відзначає Олександр. – Ця історія набула великого розголосу і має вже резонанс на світовому рівні! Мені дуже сподобалося, як Марічка Варенікова влучно передала головний меседж. Я прокоментував, що захист курганів – це питання національної безпеки. Тому що історична спадщина є підґрунтям для побудови будь-якої національної ідеї, національної програми, це основа основ. І авторка статті пов’язує героїчне минуле – кургани, як свідчення давніх часів, коли відбувалися бойові дії, війни, герої захищали свою землю, – із сучасною війною, яка триває на Сході, із сьогоднішніми захисниками-нащадками. У статті є слова, що через військові події держава, уряд мало приділяють уваги захисту історичної спадщини і, як наслідок, з’явився такий волонтерський рух – «Хранителів курганів» . Небайдужі люди привертають увагу до проблем захисту історичної спадщини і своїм прикладом показують, як це можна робити.
Лариса Галета, «Деснянка» №19 (858) від 13 травня 2021
коментарі (0)

– Ще взимку зі мною зв’язалася Марічка Варенікова, журналістка американської газети «Нью-Йорк таймс», їхня служба діє в Україні, здається, столичний офіс відкрили у 2014-му. Вони висвітлюють все важливе, що відбувається в країні, це переважно події на Сході, де котрий рік триває війна… Марічка розповіла, що хоче висвітлити тему українських курганів, з різних боків. Насамперед, про нашу спільноту «Хранителів курганів», яка вже переросла у національний рух, – розповідає Олександр Кликавка. – І ось рано-вранці 19 квітня я, мій товариш Олександр Панфьонов, він теж хранитель курганів, та Марічка Варенікова з фотографом Брендоном Гофманом виїхали на Чернігівщину – знайомитися з курганами Безводівки, що неподалік Ічні.

Разом оглянули масштабний курганний комплекс. Олександр Кликавка розповів, що це за місце, як саме він – хранитель курганів – захищає історичну спадщину від руйнівників, скільки вже курганів вдалося відновити, про потребу і важливість охоронних зон навколо насипів. Також було встановлено інформаційну табличку на кургані, який відновлено рік тому. А потім проїхалися Ічнею, у пошуках людини, яка могла б поділитися цінною інформацією про стародавні поховання на території вже давно неіснуючого села Безводівка.
– Ми намагалися знайти місцевого жителя Віталія Віру, з ним я спілкувався і фіксував розмову на відео ще у 2016 році. Чоловік колись працював бригадиром тракторної бригади у селі Безводівка, – каже громадський активіст Олександр Кликавка. – Добре пам’ятав розміщення курганів, розповідав історії про них. Марічка хотіла з ним зустрітися… Але, на жаль, півтора року тому він помер, то вдалося поспілкуватися з його сином, сусідами. Журналістка розпитувала про кургани Безводівки, що вони про них чули, яке ставлення у місцевих жителів до прадавніх поховань. Люди відповідали, що знають про наявність курганів і що їх потрібно захищати. Це була така щира бесіда, і дуже цінна.


Далі був шлях до села Хороше Озеро, що на Борзнянщині, де також є кургани. Відвідали «Зелену могилу», курганом опікується чернігівський журналіст Віталій Назаренко. Цікаво, що на території села, поруч із церквою, зберігся курган, який звели за 2 тис. років до н.е. У ньому також поховані бійці Червоної армії, що загинули в 1943 році. Це один із двох збережених курганів. А є інформація, що їх тут було до пів сотні. Знищені в радянські часи.
– У Хорошому Озері я розповідав про агрохолдинг, який обробляє тут землі. Про те, як складно знайти спільну мову з представниками цієї аграрної компанії. Це питання, що стосуються захисту і збереження історичної спадщини. Усю нашу історію діалогу з аграріями можна прослідкувати по численних зверненнях і відповідях прокуратури, інших силових структур, облдержадміністрації, – зазначає Олександр Кликавка.
Власне, на цьому і завершилася подорож Чернігівщиною, дещо із почутого і побаченого на Ічнянщині та Борзнянщині увійшло до публікації в газеті «Нью-Йорк таймс».

– Багато уваги в статті журналістка приділила розритому кургану біля Новоолександрівки, що на Дніпропетровщині, де якраз у ті дні тривали археологічні розкопки, – відзначає Олександр. – Ця історія набула великого розголосу і має вже резонанс на світовому рівні! Мені дуже сподобалося, як Марічка Варенікова влучно передала головний меседж. Я прокоментував, що захист курганів – це питання національної безпеки. Тому що історична спадщина є підґрунтям для побудови будь-якої національної ідеї, національної програми, це основа основ. І авторка статті пов’язує героїчне минуле – кургани, як свідчення давніх часів, коли відбувалися бойові дії, війни, герої захищали свою землю, – із сучасною війною, яка триває на Сході, із сьогоднішніми захисниками-нащадками. У статті є слова, що через військові події держава, уряд мало приділяють уваги захисту історичної спадщини і, як наслідок, з’явився такий волонтерський рух – «Хранителів курганів» . Небайдужі люди привертають увагу до проблем захисту історичної спадщини і своїм прикладом показують, як це можна робити.
Лариса Галета, «Деснянка» №19 (858) від 13 травня 2021
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
У Корюківському районі 17 000 абонентів без світла через атаку росіян
2025-10-18 12:19:15
У Носівці водій легковика ввечері збив насмерть велосипедиста
2025-10-18 12:01:53
До Дня працівника харчової промисловості: як варили і споживали пиво н...
2025-10-17 14:56:02
Жителька Прилук розповіла, як вдалося зробити свою кав'ярню популярною...
2025-10-17 13:36:49
Іменитий художник Степан Вербещук готує нову виставку своїх робіт
2025-10-17 13:15:38
62-річний вчитель Іван Гонуленко з Чернігівщини їздить на роботу і наз...
2025-10-17 12:47:06
У Жуклях на Чернігівщині готують вареники за особливим рецептом, які н...
2025-10-17 12:38:10
Чернігівка Вікторія Количева врятувала на Земснаряді лебідку Черешеньк...
2025-10-17 12:26:49
Як отримати грошову допомогу за загиблого чоловіка-військовго, якщо не...
2025-10-17 12:17:39
Ягодкіним з Добропілля треба сенсорні глюкометри для дев’ятирічної дон...
2025-10-17 12:02:07