клиника Элит

Павло Струк зі сватом передав ЗСУ російської техніки на мільйони. Їх не нагородили, а свата ще й побили і посадили на губу

2022-10-02 15:15:04
35479 3
Російські БМП, танк, броньований «Тайфун», бензовоз, санітарну машину, БАТ для риття окопів і три«КамАЗи» снарядів Павло Струк передав до ЗСУ. Сват допомагав.

- Усіляким пройдохам, що пороху не нюхали, високі державні нагороди дают, славлють. А про багатьох тих, хто реально заслуговує на відзначення, і не згадають, - обурюється Любов Новик з Ніжина. - Я знаю чоловіка, котрий передав військовим ворожої техніки і боєприпасів на цілий підрозділ. Це Павло Струк з села Синдаревське Ніжинського району. Працює Павло змінним машиністом у ніжинському міськводоканалі.



— Та ну, нічого незвичайного я не зробив, — знітився 53-річний Павло Струк. — Бачив, що нашим захисникам потрібна допомога, от і старався. Початок вторгнення застав мене на роботі, у Ніжині. Автобуси вже не ходили, мопедом їхати було холодно, машиною в село мене відвезла племінниця Наступного дня селом їхала ворожа техніка: БТРи, БМП, танки, «Гради», «Урали», «КамАЗи». Я ту техніку порахував. На слух визначив, що одна БМПшка (бойова машина піхоти) почала глухнути. Увечері пішов за село, подивитися. Стоїть покинута. Я її не відкривав, раптом замінована. Дзвоню свату, він у мене військовий, у Ніжині. Кажу, так і так, треба забрати. «Добре, завтра», — відповів той. Наступного дня чекаю, нікого немає. Я поїхав подивитися, що з трофеєм. Бачу, хтось лазить, тракторець неподалік стоїть. Підходжу ближче. Двоє: один з Безуглівки, другий з Хомівки. Уже почали машину розбирати — повитягали блоки управління, алюмінієві сидячки. Кричу: «Що ви робите? А ну, на місце поставте». Вони так і зробили. Згодом сват приїхав і забрав БМП.

Наші оборонці біля Безуглівки спиляними деревами за­валили дорогу, поставили міни від Ніжина до Синдаревського і від нашого села до Дорогинки на Ічнянщині. 2 березня з Бахмача на Круги польовими дорогами, в обхід села, ішли росіяни (вони дійсно користувалися картами 50-60-х років). Колона була вели­чезною: десь 800 танків та іншої техніки. Якраз наші зірвали міст біля Валентійового. Думаю, піду, не вся ж їхня техніка встигла проскочити, щось мало лишитися.

Зі мною ув'язався 15-річний син Діма Кокотюха (у нас прийомна сім'я). Просив його, щоб не йшов, бо може бути небезпечно. Та, знаєте, у кожній сім’ї є вредне дитя. От і цей уперся: «Піду». Забрав із собою.

Вийшли далеченько за село. У мене є бінокль. Дивлюся, кацапів не видно. І якась техніка стоїть. Кричу: «Діма, навєрно, танк». Десь кілометрів чотири навпростець до нього йшли. Виявилося, справді танк, Т-72, правда, зовні трішки обгорілий. Танкістів немає. Зате весь боєкомплект на місці і справні акумулятори.

Я за телефон, дзвоню свату: «Тут техніка є! Давай, приїзди!» А сам, аби хтось не поцупив знахідку, стеріг. За два дні являється мій родич з хлопцями, йому дали «Ниву». «Веди, показуй!» Під'їхали. За кілометр від того місця, у Дорогинці, рашисти «літали», як самашедчі.

Я за бінокль, і в лісосмугу. Заходжу, ледь на дупу не сів від несподіванки. Стоїть така техніка, що я зроду не бачив, навіть по телевізору, — броньовик, величиною з вантажівку «КрАЗ». Серце швидко забилося. Кабіна про­стрелена бронебійним, у ній трохи крові. Але техніка на ходу. На спідометрі лише три тисячі кілометрів, панель управління ше в целофані. Я бігом назад, кричу: «Хлопці, кидайте того танка, тут
щось краще є!» З’ясувалося, то бронеавтомобіль «Тайфун». Ми завели його і попали в Ніжин, у частину. А потім повернулися за танком, він теж виявився повністю справним, — пригадує Струк.



На фото - бронеавтомобіль "Тайфун", який вважається гордістю російського оборонно-промисливого комплексу, його вартість складає 1 млн. доларів (фото з інтернету)


— Павле Павловичу, що ще вдалося вполювати?
— За селом на міні підірвався їхній «КамАЗ». Рашисти втекли на Хомівку, а снаряди для гаубиць (три «КамАЗи») вивантажили в кущах біля озера. Я назирці. Бачу, кинули дві гаубиці, неподалік бігає п'ятеро руських. Я зателефонував нашим. Приїхали, гаубиці забрали, росіян спіймали. А надвечір навколо ставка суха трава загорілася. Якби полум'я дійшло до боєприпасів, і вони рвонули, то й села б не лишилося. І ми утрьох — я, Діма і зять Коля — побігли гасити вогонь. До півночі збивали його одягом, гілками. Набираю свата: «Приїдь, забери снаряди». Мабуть, на той час вільної вантажівки не було. Приїхав наступного дня легковиком з причепом. Ми завантажили десять ящиків снарядів. І він відтарабанив їх у частину. Після обіду прислали «КамАЗ» та «Урал».
15 чи 16 березня під вечір укотре російське військо рухалося повз Синдаревське — 22 штуки техніки. Рашисти, поки розбирали завали на дорозі, обстрілювали село, боялися, аби ніхто до них не наблизився. Я передав інформацію свату. А він — кому слід. І в Безуглівці тероборона і ЗСУ зустріли колону. На жаль, чотирьом БТРам вдалося прорватися далі. 10 машин повернулися в бік Синдаревського. Один бензовоз «КамАЗ» вони кинули за селом. Другий бензовоз і «больнічку» (санітарну машину «Урал») — у центрі села заведеними. Дружина лається, не пускає. А ми поночі з сином і кумом пішли.

Один бензовоз повний солярки. Дзвоню знову родичу: «Приїжджайте, забирай­те». Вони так і зробили. Той бензовоз, що стояв за селом, наші розстріляли. Горіло пів дня.

Через деякий час іду, бачу, стоїть БАТ із стрілою, той, що окопи риє. Тоді вже до нього все село ходило, там і російські пайки були, і рукавиці, і цвяхи — 250-і і 300-і. А також було повно накрадених наших кабелів. Знову дзвоню свату. Приїхали тим «Тайфуном», що я знайшов, зачепили. Кажу хлопцям:« Не потягнете!» «Дивіться, дядьку». І потягнув «Тайфун» того БАТа, як іграшкового.



На фото - трофейний БАТ

Танк той, що я показав, поставили біля в’їзду в Синдаревсь­ке. Він врятував наших мінометників, накривав загарбників, поки ЗСУ не вистріляли весь привезений боєкомплект.

Ще хотілося «КамАЗ», бензовоз. Намагався пробратися в сусіднє село, де він стояв. Але рашисти почали накривати все навколо з міномета. До того ж, його стерегли чотири БТРи. Не вдалося підібратися А тоді кума з Дорогинки дзвонить, що вже тікають загарбники. Вона нам всю інформацію про рух техніки передавала від початку вторгнення, а ми далі, куди слід. За це і постраждала. Коли рашисти виходили з села, запалювальними кулями обстріляли її сарай. Зверху було сіно Так згоріло і воно, і три корови, і п’ятеро поросят. Як вона зателефонувала, що горить, я на велосипед і помчав рятувати. Орки стріляли по мені. Не знав, що я рачки так швидко бігаю. Дивом лишився живий.



Павло Струк на трофейному танку

— Ви стільки техніки нашим захисникам передали. Вас ніхто і не згадав. Свату вашому хоч якусь нагороду дали?
— Ой, розкажу. Сват разом з двома товаришами по службі заїхали до ще одного в Безуглівку. Навпроти того жили військові. Стукав, гукав. Вискочили ті вояки з автоматами. Сват був без зброї (служить в інженерній частині). Вояки до нього битися. Він каже: «Хлопці, ви чого. Ви проспали чотири російські БТРи. Я ж приїздив попередити вас». А вони стали його товкти. Одному з тих, хто з ним був, ногу прострелили. Пораненого забрали до лікарні. А свата і його друга — на губу. Вони відробляли на ремонті техніки. Перед губою восьмеро носаками товкли. Тиж­день синім ходив. Четвертий, до якого приїхали, розбороняв. Йому нічого не було.

— А з чого взяли, що ті праві?

— Після пострілу швиденько під'їхав «ГАЗ-66» і забрав того, хто стріляв. І хтозна, де він подівся. Видно, якийсь начальник, що все так закрутили. Інших варіантів у мене немає. Отак «нагородили».

— Але ж ви удвох передали ЗСУ техніки на мільйони.
— Він служить і далі за контрактом, уже й на передку побував. Чесно, я ні про які нагороди і не думав, коли шукав ту техніку. І ніколи й не розповів би на загал про це. Зголосився тому, що за свата обідно. Ми стільки з ним намоталися, аби все доправити нашим. Снаряди літають, а ми своє діло робимо

Джерело: газета “Вісник Ч”, Валентина Остерська. Фото надав Павло СТРУК

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (3)
Anonim2022-10-03 06:20:59 ответить

Молодці мужики!!! Справжні герої!!! Слава Україні!!!

Anonim2022-10-03 14:18:52 ответить

Вестник Ч держит марку. По прежнему набор сознания из безсвязных слов. Даже интервью не взяли у каких-то официальных лиц, просто скомканный рассказ (уверен скомканный он стал из-за, прости господи, журналиста

Анна Андріївна2022-10-07 07:56:44 ответить

Все вірно,Паша каже. Вони з сватом по чагарниках лазили,а Ніжинські ЗСУшники звітували,які вони ''молодці''

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
Суд позбавив мера Чернігова Атрошенка права обіймати посаду міського г... 2022-12-07 20:14:50 Дружина діджея чернігівського клубу «777» вже 9 місяців не може знайти... 2022-12-07 15:50:33 Катерининська церква у Чернігові відзначатиме Різдво Христове 25 грудн... 2022-12-07 15:18:11 Ніна Лемеш очолила відділення НОК України в Чернігівській області 2022-12-07 15:11:01 Військові намагаються врятувати унікальний Ніжинський ремзавод (відео) 2022-12-07 15:02:16 Дружина військового Дарина Помернюк: «Якщо ви розумієте, що кохаєте од... 2022-12-07 14:38:16 Ічнянська родина звикає до життя у Німеччині 2022-12-07 13:37:00 Погладь віртуального пухнастика – допоможи тваринам пережити зиму в те... 2022-12-07 13:28:46 «Куликівське молоко» призупинило випуск кисломолочної продук­ції 2022-12-07 13:25:23 Волонтери "Добробату" відбудували село Ягідне після деокупації 2022-12-07 12:31:39