Чотирьох захисників з Чернігівщини провели в останню путь (фото)

6 лютого пройшли поховання чотирьох захисників Чернігівщини, які загинули та отримали поранення на сході України. Про це повідомляють Чернігівський обласний ТЦК та СП, сторінки місцевих громад та родичі і друзі загиблих.






Старший солдат Сипливець Вʼячеслав Володимирович народився 28 квітня 1985 року у Ніжині. Тут ріс та навчався у ЗОШ №6, а після її закінчення вступив до Київського вищого професійного училища залізничного транспорту. Після цього працював та проживав у Києві.
З початком повномасштабної війни В'ячеслав добровільно долучився до лав ТрО Ніжина, трохи згодом перевівся до ЗС України, потрапивши на службу до військової частини А4557.

Загинув 29 січня 2023 р під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське на Донеччині.

Попрощалися з земляком у Ніжині, поховавши його на Фрунзівському кладовищі.



Солдат Балан Андрій Олексійович народився 16 листопада 1985 року в Чернігові. Багато часу Андрій проводив на Малій Батьківщині своєї матері - у Носівці, а після закінчення Чернігівської школи вступив на навчання в один із міських ВНЗ. Згодом захопився ІТ-технологіями та зацікавився виготовленням меблів.
У листопаді 2022 року чоловік долучився до лав Захисників Батьківщини, службу проходив у складі військової частини А0284 на посаді старшого навідника мінометного розрахунку.

Загинув 3 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ступочки на Донеччині.
Попрощалися з воїном у Носівці, поховавши його на Спаському кладовищі.






Старший солдат Бендик Дмитро Олександрович народився 10 червня 1979 року в селі Дібрівне. З 1986 року по 1994 рік навчався в місцевій ЗОШ, а з 1994 року по 1996 рік - у Чернігівському обласному педагогічному ліцеї для обдарованої сільської молоді.
У 1996 році вступив до Чернігівського педагогічного університету, де навчався за спеціальністю "вчитель хімії та біології", який закінчив у 1999 році. Після цього проходив військову службу у лавах ЗС України, у 2000 році підписав контракт і служив в одному з військових підрозділів Чернігівщини до 2003 року.
У 2020 році Дмитро знову підписав контракт та вирішив повернутися до військової справи. В умовах повномасштабної війни наш земляк захищав Україну у складі військової частини А2167 на посаді водія механізованої роти.

Загинув 31 січня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар на Донеччині.
Попрощалися з земляком у його рідному селі, поховавши на місцевому кладовищі. Вдома у нього залишились батьки, дружина, донька та син.





Солдат Дідович Віталій Олександрович народився 17 грудня 1976 року у селі Іваниця. З початком повномасштабного ворожого вторгнення чоловік долучився до лав оборонців Батьківщини. Службу ніс у складі військової частини А4017 на посаді стрільця-помічника гранатометника, мужньо обороняючи рідну землю та даючи гідну відсіч ворожим окупаційним військам.

26 січня 2022 року під час участі у боях за селище Спірне на Донеччині Дідович Віталій зник безвісти. Знайти та ідентифікувати тіло загиблого воїна вдалося на початку лютого.

Попрощалися з героєм-земляком у його рідному селі, поховавши на місцевому кладовищі.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (4)