Монашки в Єлецькому монастирі живуть. Успенський собор зачинений

Єлецький монастир повернули заповіднику?

Монахині, послушниці, робітники чернігівського Свято-Успенського Єлецького монастиря вже знають, що їх хочуть виселити. А монастир передати заповіднику.

Єлецький монастир стане музеєм? З таким запитанням «Весть» звернулася до 53-річної Наталії Ребрової, очільниці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

— Зараз я не готова дати відповідь, — сказала Наталія Реброва. — Тільки завершилися суди. Винесли рішення абсолютно однозначне. Воно оприлюднене.

Нагадаємо, що заповідник «Чернігів стародавній» позивався до управління Чернігівської єпархії УПЦ (московського патріархату). Спір полягав у зобов’язанні церкви повернути майно заповіднику. Майно — це комплекс споруд: Успенський собор, дзвіниця, келії, мури.

А також у зобов’язанні вказано усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення.

Північний апеляційний господарський суд, що в Києві, 4 липня цього року постановив апеляційну скаргу заповідника задовольнити. Рішення Господарського суду Чернігівської області скасувати (воно було на користь УПЦ). Прийняти нове рішення: позовні вимоги заповідника задовольнити повністю.

Тобто, виселити. Що ж буде з монахинями?

— Я так само турбуюся про їхню долю, — зауважила Наталія Реброва. — Але є закон і є законодавець.

Наталія Борисівна нагадує, що Єлецький монастир — це власність держави. Відомо, що вони (керівництво Єлецького монастиря) готують касаційну скаргу. Але рішення апеляційного суду вже винесене. І законослухняні громадяни мають його дотримуватися.


Корів вивезли в село

30 липня ополудні в Свято-Успенському Єлецькому монастирі Чернігова спокій і тиша. І робота.

Кожен робить своє. Ще на вулиці чіпляються жебраки, тицяють майже в обличчя стаканчики з монетами. При вході підмітають робітники. Теж мають з цього копійчину чи шматок хліба. Хоч і заперечують.

— Я просто віруючий, прихожанин, — відвертається, акуратно підмітаючи сухе листя, Володимир Нікітенко.

Біля одного з приміщень стоїть автівка, чорний джип, на якому їздить ігуменя Марія, управителька монастиря. Вона з Березни на Менщині.

Очима шукаю корів. Їх доглядали черниці та послушниці, допомагали й робітники.

— Корів вивезли в село,— пояснила 40-річна матушка Іоанна. — Монастир можуть закрити. Куди тоді їх? Кізочки нині є. Одна доїться, а то козенята.

Матушка Іоанна худенька, у чорному поношеному приталеному піджаку. На ногах сірі черевики. Привітна, але невесела.

У монастир прийшла після училища при чернігівському КСК. Чому, згадувати не любить. Тут уже десятиліття.

Звикла до смирення. До розпорядку. О шостій вранішня молитва. Інколи треба встати й о п’ятій і навіть о третій. Усе залежить від церковних свят, служби. І навіть від роботи.

Її вистачає. Але монастир у місті і селі — дві великі різниці. У місті достатньо помічників.

І от, можливо, доведеться виїжджати.

П’ять десятків черниць, послушниці, робітники

В Єлецькому монастирі п’ятдесят черниць. Живуть на його території в келіях. А ще послушниці. А ще три-чотири робітники. Сторож. Що буде з ними?

— Господь сильніший розпоряджень, — вірять насельниці. — Головне, щоб ми боліли за свою справу. І він нас не залишить.

Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир (у народі просто Єлецький) на вулиці князя Чорного. Входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Заснований у 1060 році князем Святославом як чоловічий монастир. У 1239 зруйнований монголами. У 1623 відновлений за поляків. У 1921 закритий радянською владою. У 1944-1964 роках належав, цікавий факт, філармонії.

Пам’ятник національного зна­чен­ня. У складі заповідника підпоряд­кований Мінкульту.

З 1992 року в Єлецькому служить УПЦ, українська православна церква (московського патріархату). Будівлі в оренді.

Поступово з УПЦ стосунки розривають. Спаський собор — на Валу, теж був в оренді, став музеєм. Троїцький зачинено. Успенський собор Єлецького монастиря зачинено. Правиться в трапезній Петропавлівської церкви (17 століття). Приземиста видовжена споруда на території цього ж монастиря.

Що буде з монашками? Можливо, виїдуть в Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир. Там УПЦ міцно стоїть на ногах. А чи довго так буде?

— Кажуть, усюди закриватимуть, — переживають.

А Петропавлівська церква просто рясніє образами. На стінах майже суцільно — ікони. Богородиця, Спаситель, святий Феодосій, свята Трійця… Деякі в красивих різних кіотах (захисних рамах-шафках). Невже так було й раніше?



На фото Андрій Пильник

— Частину ікон перенесли з Успенського собору, — пояснює 55-річний Андрій Пильник, робітник при монастирі.

По суті, дві церкви вміс­тилися в одній. Зняли престол (стіл у центрі вівтаря) в Успенському. Познімали ікони. Кіоти в Петропавлівську церкву перенесли.

Джерело: сайт газети "Вість", Тамара Кравченко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (7)