Зберегти сільську школу допомагає дідусь із Техасу

«На щастя, не всі американ­ці такі, як Трамп», — реагу­ють у Кудрівці на Сосниччині на розпорядження амери­канського президента при­зупинити військову допо­могу Україні. І розповідають про те, як 75-річний чоловік із Сан-Антоніо (штат Техас) із цьогорічного січня почав підтримувати їхнє село. Із власної ініціативи і з влас­ної пенсії. Його звати Ларрі Бовлін.

Як з’ясувалося, з Кудрівкою Ларрі нічого не пов’язує. Вона для нього — просто крихітна частинка України, долею якої він щиро пере­ймається.



На фото Тетяна Гончаренко, фото Суспільне Чернігів

— Так розказує його сусідка — наша колишня жителька Любов Дударенко, — пояснює староста Східного старостинського окру­гу (Кудрівка — його центр) Тетяна Гончаренко. — Люба давно виїха­ла до Америки, вийшла там заміж. Це від неї Ларрі дізнався про наше село і захотів допомогти хоча б од­ній постраждалій родині. Попро­сив Любу передати їй 300 дола­рів. Вона надіслала гроші своїй се­стрі, яка мешкає в Мені.
На них та закупила (так ми до­мовилися) продуктові набори і привезла в Кудрівку. Розподілити їх ми вирішили між дітьми пересе­ленців, які живуть у нас.
Надіслали Ларрі звіт, фотогра­фії, сердечно подякували за під­тримку. Люба потім писала мені, що він не тільки схвалив, як ми роз­порядилися його коштами, а й був дуже розчулений.
Недавно допомога — у такому ж розмірі — надійшла знову. Цьо­го разу вирішили після обміну ва­люти на гривні розподілити гро­ші також між дітьми переселенців, їх тут 20. У тому числі п’ятеро до­шкільнят. Усі неабияк натерпілися від війни.

— Першою переїхала роди­на з трьома дітьми із Семенівки, — розказує Тетяна Станіславівна.
— Потім — із Новгород-Сіверщини, з окупованої частини Хер­сонської області, із Донеччини, Дніпропетровщини, Житомир­щини.
Каже: переселенців із дітьми побільшало після того, як влада округу розмістила в соцмережах оголошення про надання житла.
І хоч це переважно звичайні сіль­ські хати без вигод, люди, що за­лишилися взагалі без даху над го­ловою або жили під постійними обстрілами, були раді і їм Завдя­ки таким родинам зросла кількість учнів у місцевій школі — на сьогод­ні їх 63. А це означає, що заклад не підпадає під закриття ні з 1 верес­ня нинішнього року, відколи уряд збирається припинити фінансу­вання шкіл із кількістю учнів менш ніж 45 осіб, ні з 1 вересня 2026-го, відколи освітньої субвенції не буде школам, у яких до 60-ти здобувачів освіти.

Якщо, звісно, родини не виїж­джатимуть.

— Думаю, більшість залишить­ся. Вони вже прижилися в Кудрів­ці, звикли. Нам пощастило з пере­селенцями в тому плані, що всі во­ни виявилися адекватними людьми без згубних звичок, — наголошує староста. — Тож не було жодних сумнівів у тому, що отримані на ді­тей кошти, зокрема від американ­ського благодійника, підуть на по­треби сім'ї. І дійсно, хтось витратив їх на необхідні речі, продукти, одна родина купила газовий балон, інша збирає на насосну станцію.

Крім місцевих і дітей пересе­ленців, у кудрівській школі навча­ються також учні із сусідньої (за 7 км.) Киріївки. Там школа не пра­цює з 2021 року. Закривали зі скандалом. Батьки були проти. Тим більше що там учнів було біль­ше, ніж у Кудрівці (23 проти 21). Киріївці навіть подавали позов до суду щодо відновлення закладу і виграли його. Але врешті-решт пе­реконалися, що школа в Кудрівці більше відповідає вимогам сього­дення. Тут типове приміщення, ве­лика спортзала, є укриття. Навчан­ня очне.

— У якому селі старостин­ського округу останнім часом більша народжуваність? — ці­кавлюсь у старости.
— За минулий рік — у Киріівці. Там у родині Сергія і Світла­ни Борисенків народилися двійнятка - Остап і Тарас. Крім них, у подружжя є ще старші син і до­чка. Родина працьовита, пози­тивна.

А двійнят, близнят у нас не було, з 90-х років. У Кудрівці за минулий рік народилася одна дитина.

У третьому селі цього округу — Ляшківцях (за 8 км. від Кудрівки) — уже майже десять років не тільки не народжують, а й не живуть. На­селений пункт існує як адміністра­тивна одиниця, бо в ньому зареє­стровано 5 мешканців. Частину хат іще до війни знищила пожежа (хтось запалив суху траву), части­ну розтягли мародери. Тепер там пустка.
Тож, підтримуючи біженців із дітьми, що нині живуть у Кудрів­ці, американський пенсіонер Ларрі Бовлін не просто допомагає їм ма­теріально — він ще й вносить свій посильний внесок у збереження міс­цевої школи і, за великим рахун­ком, села.

Про подальший розвиток цієї зворушливої співпраці ми розпові­мо згодом.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)