Любов на все життя: як Олена Верхуша стала професійної кінологинею

Городнянщина здавна має гарні традиції породного собаківництва. Мисливці утримують і розводять лайок, лягавих, гончих та норних собак, правоохоронці і прикордонники культивують собак службових порід і ще чимало земляків мають псів для охорони і для душі. Проте якось не траплялося, щоб розведенням собак хтось займався професійно на рівні розплідника, але одна така ентузіастка у Городні є і працює вона на рівні офіційного ліцензованого «заводчика».

Олена Верхуша захопилася кінологією на початку двотисячних років, коли у неї з’явились перші американські кокер-спаніелі. Скоро їй стало зрозуміло, що окрім вигулу, дресури та годування, ці кудлаті вихованці потребують додаткового догляду за шерстю – їх треба стригти, вискубувати (тримінгувати), формувати правильну довжину шерсті в різних місцях тіла відповідно до стандартів породи.

– Спеціальної освіти у мене нема, навчалася самостійно по книжках, журналах, а згодом і з інтернет-джерел. Добрим посібником стали навчальні відеоролики з інтернету. Тренувалася на своїх вихованцях, а згодом почала підстригати й собачок знайомих. Паралельно з цим заводила нових собак – у мене були ротвейлери й бульмастифи, яких ніяк не назвеш декоративними, а от знайомство з йоркширськими тер’єрами і померанськими шпіцами стало захопленням на все життя. Саме тоді я й заснувала розплідник, зареєструвала його у «Кінологічній спілці України» і маю право на ліцензоване розведення породних собак, – розповіла пані Олена.

Її шлях до професійного собаківництва не був блискавичним, бо щоб отримати право на розведення, треба мати собак-плідників високого породного рівня, який підтверджується дипломами профільних виставок. Сьогодні розплідник Олени Верхуші «Fantastic Destiny» з Городні заробив заслужену репутацію і вагоме ім’я не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Собаки від її плідників живуть нині у США, Канаді, Франції, Голландії, Англії, Шотландії, Німеччині, Швеції, Туреччині, білорусі, Ірані й на Кіпрі.

– До повномасштабного вторгнення було досить зручно відправляти щенят замовникам літаками. По досягненню певного віку щеня можна повністю вакцинувати й отримати міжнародний паспорт, з яким воно законно може мандрувати поміж країнами. Сьогодні такої можливості нема, тому я призупинила розведення собак до кращих часів. Ми утримуємо й пестимо наших собачок-пенсіонерок, також часто живуть у нас загублені песики, маємо і молодих, але поки цілеспрямовано не розводимо. На мирний час я планую відродити розплідник і додати до йорків та шпіців «чіхуахуа». Та поки це лише плани, – підкреслила кінологиня.

Навіть у такому не перевантаженому режимі утримання розплідника займає практично увесь час Олени. Вона зізнається, що працює та спілкується зі своїми пухнастиками практично у режимі 247, а відпустку має тільки завдяки підтримці батьків. І це пані Олена розповідає про звичайний ритм, однак собаки і щенята хворіють, травмуються, інколи можуть вдавитися, або з ними може трапитись ще багато непередбачуваних подій, на які треба реагувати миттєво. Натомість вона щохвилини отримує цілу хвилю щирої собачої любові та відданості.

Окремою галуззю її творчості є грумінг. В свідомості значної частини земляків підстригання собак виглядає як розкіш, забавка чи видумки, проте навіть якщо собак певних порід не готують до виставок, значній частині з них грумінг просто необхідний.

– Перш за все, завдяки грумінгу волохатим породам значно легше пройти період вилинювання. Стрижка і триммінг на літо значно полегшують перенесення спекотного періоду собаками, запобігають перегріву й тепловим ударам. До охайних собачок з вкороченою шерстю менше чіпляють кліщі й чіпкі рослини. Окрім того – більшості собак просто необхідне регулярне підстригання кігтів, бо якщо вони переростають, ваш улюбленець може просто стати кульгавим, – аргументувала пані Олена.

Звичайно, як доглядати за своїм улюбленцем – це вибір кожного господаря, проте полегшити життя песику хоча б на літо є не зайвим заходом. Деякі породи собак потребують зачісок три-чотири рази на рік, бо перетворюються на безформні купи шерсті. Головне, щоб при виборі породи майбутній господар мав розуміння всього об’єму догляду за майбутнім вихованцем.







Джерело: "Новини Городнянщини", Павло Дубровський

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)