У Чернігові працює волонтерська кузня

Так називається ще один проект Об’єднання добро­вольців «Бо Можемо» - з липня 2024 року його во­лонтери почали у власній кузні виготовляти для вій­ськових будівельні скоби. Схожих кузень в Україні вже чимало, а ось на території нашої області ця - перша і поки що єдина. 

- А почалося все спонтанно, - говорить голова «Бо Можемо» Андрій Галюга. - Із проханням при­дбати скоби для будівни­цтва бліндажів до нас звер­нулися хлопці з 1-ї окремої танкової Сіверської бри­гади. Ми купили необхідну кількість цих скоб раз, дру­гий, а потім підрахували їх­ню собівартість і зрозумі­ли, що виготовити їх самим буде разів у три дешев­ше. Причому якість скоб буде не гіршою, а той кра­щою, адже є різна техноло­гія їх виготовлення - якщо вони не ковані, як у нас, то можуть триматися гірше. Та й запитів на цей вид допо­моги дедалі більшало. По­зиції хлопців змінюються - десь вони відходять, десь займають нові, тому місць, які треба облаштувати, стає все більше й більше. Тож після чергового повернен­ня з фронту, куди ми вози­ли свою допомогу, виріши­ли зайнятися виготовлен­ням скоб.

Зараз волонтерська куз­ня «Бо Можемо» виготовляє понад тисячу будівельних скоб за місяць. Усього на фронт активісти відправи­ли близько 50 тисяч скоб. Однак це зараз, а перед цим була кропітка робота мето­дом спроб і помилок.

- Готових ковалів, як ви розумієте, у нас не було, - посміхається Андрій Віталі­йович. - Із самого початку нам підсобив Саша Шумський - наділив горном і знайшов фахівця, який по­казав, як із ним працювати. Потім ми вже все робили са­мі. Перша маленька партія була невдалою - при випро­буванні скоби швидко поло­палися, тож стало ясно, що вони непридатні для вико­ристання. Як виявилося, ми їх просто занадто загарту­вали. Пробували знову, шу­кали в Інтернаті описи, як це робити, і врешті-решт зна­йшли ідеальну формулу. Те­пер знаємо, що нічого склад­ного в цій справі немає.

Матеріал для будівель­них скоб, який використовують волонтери, - звичайна арматура діаметром 8 або 10 міліметрів і газ у бало­нах (пропан-бутан).

- Ми заправляємо ба­лон, привозимо його на кузню, поєднуємо до гор­на і починаємо свій коваль­ський процес. Розміркову­вали ще над встановленням вугільного горна, але потім зрозуміли, що це незручно. По-перше, працювати до­ведеться в диму, по-друге, взимку вугілля замерзає і це зайві часові витрати, по­трете, сам вугільний горн більший, займає чимало місця, тайна його розпалю­вання знову ж таки піде на­багато більше часу, - пояс­нює Андрій Віталійович.
Кузню облаштували в підсобному приміщенні бу­динку одного з волонтерів. Частину обладнання для неї (верстати, стелажі) вигото­вили самі, частину (горн, ко­вадла тощо) їм віддали не­байдужі люди.

- У принципі, для наших обсягів зараз нам усього ви­стачає, окрім, звісно ж, ви­тратних матеріалів, - зітхає Андрій Галюга. - Буває, не можемо закрити потребу лише через те, що немає ар­матури. Не секрет, що часто і самим військовим дово­диться скидатися грошима на неї. І це печально. У свою чергу ми намагаємось до­помогти усім чим можемо - і ресурсами, і роботою. Ко­лись за два тижні накували понад чотири тисячі скоб, бо хлопцям вони були по­трібні терміново.
Складно було, але змогли! Працюють над цим в основному одні й ті ж самі люди (для цього достатньо трьох-чотирьох чоловіків), та якщо будуть бажаючі допомогти, роботі для них знайдеться завжди, тож запрошуємо! Ну й дужепросимо донатити на матеріали! Дуже жаль, коли ми не можемо допомогти хлоп­цям лише тому, що не маємо якогось шматка арматури чи газового балона.

Якщо ви маєте бажання доєднатися до волонтерської кузні, звертайтесь в Об’єднання добровольців «Бо Можемо» або ж кидай­те донат на «банку» Монобанка 5375 4112 1832 3959. Вам по­дякують не лише волонтери, а й наші захисники!





Джерело: газета "Гарт", Катерина ДРОЗДОВА.
Фото Об'єднання добровольців «Бо Можемо»

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)