У Ніжинському університеті будуть вивчати індо­незійську мову та культуру

Зліва направо: Олександр Самойленко, Юрій Косенко і Аріф Мухаммед Басалама

У Ніжинському державному університеті імені Миколи Го­голя планують вивчати індо­незійську мову та культуру, а також чекають на студен­тів з африканської Республі­ки Ботсвана.

РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ

— Після візиту Надзвичайного і Повноважного Посла Республі­ки Індонезія в Україні пана Аріфа Мухаммеда Васалами до на­шого університету почалася актив­на співпраця нашого закладу з По­сольством, — розповідає ректор НДУ ім. М. Гоголя, кандидат істо­ричних наук, доцент Олександр Самойленко. — Пан Посол ду­же позитивно налаштований щодо України й українців, зацікавлений у розвитку дружніх відносин між на­шими державами та народами.

У Київському національному університеті е Центр досліджен­ня країн АСЕАН (Асоціація дер­жав Південно-Східної Азії). А ми запропонували пану Послу створи­ти в нашому закладі окремий центр із вивчення Індонезії, щоб дати можливість мешканцям Чернігівщи­ни знайомитись із мовою, культу­рою, історією, літературою, досяг­неннями цієї країни, яка, між іншим, входить до «Групи двадцяти» (620). Торік між нашим університетом та індонезійською стороною було під­писано меморандум про співпрат цю і в нас пройшов «Місяць індо­незійської культури». Приїжджали українські індонезисти, представ­ники Посольства, вчені з Індонезії, які читали ознайомчі лекції про цю країну, була представлена мандрів­на фотовиставка про красу, тради­ції, кухню Індонезії (Ніжин прийняв її третім після Києва і Львова). Це був підготовчий етап — ми вивчали, наскільки Індонезія цікава для укра­їнців, зокрема для ніжинців. У, полі­тичному та економічному плані ця держава вкрай важлива для нас: це одна з найбільших економік у світі й одна з найвпливовіших країн Гло­бального Півдня, адже є країною з найбільшим мусульманським на­селенням у світі. Ми маємо зроби­ти все, щоб Індонезія була на боці України в нашій боротьбі за Пере­могу і справедливий мир.

І ось 7 квітня в нашому універ­ситеті ми офіційно урочисто відкри­ли Центр індонезійської культури імені Хайріла Анвара — перший такий осередок в України До речі, меморіальна дошка на честь кла­сика світової та індонезійської лі­тератури, видатного борця за неза­лежність Індонезії Хайріла Анвара була відкрита в Ніжині ще у серпні 2021 року завдяки ініціативі голо­ви правління ГО «Українська Іні­ціатива» Юрія Косенка та ніжинського громадського діяча і підприємця-патріота Станіслава Прощенка (Станіслав Іванович поклав своє життя 1 березня 2022 року під час захисту незалежності нашої держави).

З ініціативи пана Посла ми в Посольстві підписали з індонезій­ським Університетом Біна Мандірі в Горонтало угоду про співпра­цю, яка зараз уже налагоджена: ін­донезійські колеги для наших сту­дентів викладатимуть індонезійську мову і блок «культура — література — історія», а ми для їхніх студентів викладатимемо українознавчі студії (це будуть англомовні курси). Роз­глядаємо й участь наших студентів у стажуваннях безпосередньо в Ін­донезії.

Центр буде постійно діючим, поступово наповнюватиметься на­укова і навчальна література. У нас уже є певні матеріали, окремі Укра­їно- та англомовні книги, а пан По­сол обіцяв на постійній основі дода­вати найкращі зразки матеріальної та духовної культури, що надасть можливість різнобічно досліджува­ти цю чудову країну. Вивчати індонезійську мову виявили бажання близько 50-ти студентів і працівни­ків університету. Розпочати хочемо вже ближче до кінця цієї весни, а з нового навчального року плануємо запровадити цілий блок дисциплін, присвячених культурі, історії, тра­диціям Індонезії.

РЕСПУБЛІКА БОТСВАНА

Гоголівський виш налагоджує співпрацю і з африканською дер­жавою. Із 24 до 27 березня Олек­сандр Самойленко з прорек­тором Євгеном Плотніковим за підтримки Посольства України в Республіці Ботсвана брали участь у Ярмарку навичок розвитку людських ресурсів-2025, який проводився в ботсванській столиці — місті Габороне.

— У цій країні склалась така си­туація, що великий відсоток моло­ді — безробітні. Тож уряд Ботсвани робить серйозні кроки, щоб напра­вити молодь у професійну і вищу освіту, в тому числі до коледжів, уні­верситетів інших країн. І ми—укра­їнські заклади вищої освіти (ЗВО) — хочемо зайняти цю нішу, яка на сьо­годні є порівняно вільною. У нашій нинішній демографічній ситуації ми зацікавлені запрошувати іноземних студентів до себе на навчання.

Це був щорічний «профорієнта­ційний ярмарок» для місцевої мо­лоді, на якому були представле­ні ЗВО самої Ботсвани, ПАР, Ін­дії, Ефіопії та США. Україна бра­ла участь у ньому вперше — завдя­ки активній і послідовній діяльності Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Бот­свана Олексія Сивака (у нас також хороші людські та ділові стосунки, він був у нашому університеті, чи­тав лекції нашим студентам). Ботсванська молодь могла ознайоми­тися з особливостями здобуття ви­щої освіти в Україні", зі спеціальнос­тями й освітніми програмами, які є у вишах Києва, Львова, Кропивницького, Одеси, Умані, Чернів­ців та інших українських міст. У ві­зиті до Африки від України було п’ятеро представників: двоє з Бі­лої Церкви, один із Києва і нас двоє з Ніжина. Чернігівщину презентував тільки наш університет. Ми показу­вали відеоролики, роздавали мате­ріали, розповідали африканським дітям про навчання в Україні, про наші освітні програми, можливості (наприклад дистанційного навчан­ня — законодавством це дозволе­но, і в нас є внутрішні університет­ські платформи для якісного впро­вадження дистанційного навчання).

Ми вдячні пану Послу за можли­вість поспілкуватися безпосеред­ньо зі здобувачами осв 'гги, із коле­гами з університетів інших країн та з місцевими колегами, адже дій­сно хочемо налагодити співпрацю з ботсванськими університетами, і така перспектива є. Понад 200 ді­тей у Ботсвані заповнили підготов­лені Посольством анкети-заявки — вказали свої ПІБ, адресу електро­нної пошти, телефон і освітню про­граму, яку б вони хотіли опанувати в Україні. Десь 50-60 заявок - до на­шого університету, інші Посольство надасть закладам, які здійснюють підготовку авіаційних, інженерних, медичних та деяких інших спеціаль­ностей, яких університети Чернігів­щини забезпечити не можуть.

Під час візиту українська де­легація також відвідала грома­ду Махалап’є, де зустрілася з ад­міністративним і племінним керів­ництвом й обговорила подальший розвиток співпраці в галузях осві­ти, цифровізації, бізнесу, сільського господарства та культури.
— Тривають перемовини між міською владою Ніжина і владою Махалап’є щодо підписання угоди про побратимство, як це роблять українські міста, в тому числі й Ні­жин, із європейськими. У них в Аф­риці такої практики немає, але вони готові до експерименту.

ПРО НДУ

Олександр Самойленко дета­лізував, що саме гоголівський виш може запропонувати українським та іноземним студентам:

- На сьогодні в нашому закла­ді ми забезпечуємо 43 освітніх про­грами на бакалаврському, 38 на магістерському і 13 на докторсько­му рівнях. У2004-му університет із педагогічного став класичним (уже минуло 20-річчя цієї події), усі 17 педагогічних спеціальностей зали­шились і додалося багато нових. Ми пішли на те, щоб об’єднати їх у межах трьох великих факультетів: це факультет філології, історії та політико-юридичних наук, факуль­тет педагогіки, психології, соціаль­ної роботи і мистецтв, навчально- науковий інститут природничо-ма­тематичних, біолого-медичних наук та інформаційних технологій.

Викладачів у нас трохи більш ніж 180, студентів - близько 2 ти­сячі. На жаль, відчувається брак абітурієнтів, пов’язаний із демо­графічною ситуацією, масовим пе­реїздом українців за кордон або на Захід України. Останніми роками основу здобувачів складали меш­канці із Чернігівської і Сумської областей, торік трохи було з Хар­ківщини та Дніпропетровщини, а ось із західних та центральних об­ластей студентів на молодших кур­сах зараз практично немає (тоді як у довоєнний період Рівненщина, Житомирщина були представлені досить широко). Тому й іде пошук, щоб компенсувати цей брак за ра­хунок дітей з інших країн.

На сьогодні в нас іноземних сту­дентів 76 (взимку випустили ма­гістрів із Грузії та Китаю). Вони здобувають освіту (кілька — очно, але переважна більшість — дис­танційно) на спеціальностях «му­зичне мистецтво», «хореогра­фія», «менеджмент», «психологія», «комп’ютерні науки», «науки про Землю», «педагогіка/освіта». Запит африканських дітей був приблизно на такі ж самі спеціальності, плюс питали про освітні програми «пра­во», «міжнародні відносини», «фі­зика і наноматеріали», «фармація». Чекаємо в наших стінах їх, а також усіх бажаючих, бо ми здатні надати сучасну якісну освіту!

Джерело: газета "Гарт", Аліна КОВАЛЬОВА

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)