Жителі Куренівки просять асфальт. Чоловіки витягають застряглі автівки, «швидку» і пожежну

Зліва направо: Олександр Рудницький, Віктор Ющенко, Майя Садова, Микола Ігнатов, Ольга Кот та Віра Акимченко

Жителі вулиць Куренівка (колишня Фікселя), Підгірна, Васильченка, Таращанська, Короленка в Чернігові хочуть, аби їм повернули асфальт!

На Куренівці — до ста будинків. Вулиця простягається від новобудов ЖК «Лісовий», що в Ялівщині, до вулиці Київська. Забудовник — «Житлобудсервіс».

— Коли будували, проклали вздовж нашої вулиці каналізацію, — пояснює 63-річна Ольга КОТ, де подівся асфальт з вулиці. — До повномасштабного вторгнення, улітку 2022 року. Біля нашого двору лежали їхні труби. Коли бойові дії припинилися, вони продовжили роботу. Запитували в працівників: «А хто буде відновлювати асфальт?» Вони відповідали: «Ми ні при чому».

— Наскільки пам’ятаю, у документах було прописано, що заасфальтувати повинно управління житлово-комунального господарства, — під’їжджає автівкою Тетяна ВИНОГРАДОВА. — Під час бойових дій у мене було два прильоти в будинок. На жаль, усі документи згоріли. І зараз це тільки мої слова.

Під моїм двором яма півтора метра шириною і пів метра глибиною була, — продовжує Тетяна Виноградова. — Машиною виїжджала з двору — заднє колесо вирвало. Дітям довелося йти пішки. Своїми силами, власним коштом завозили будівельне сміття, щоб засипати ці канави, які повимивало водою під час дощу.

— Каналізацію прокладав не забудовник, — каже свою думку 74-річний Віктор ЮЩЕНКО. — Це був міський проєкт. Але які домовленості в забудовника з містом, ми не знаємо. Усім жителям приватного сектору пропонували під’єднатися до колектора. За гроші. Я собі провів.

— На вулиці автівки застрягають у тих ямах, — підтверджує Олександр РУДНИЦЬКИЙ. На Куренівку приїздить до тещі. — Усі гуртом витягали «швидку» і пожежників. Підганяв свого «КамАЗа». Каналізаційні шахти стирчать. Нещодавно на одній мотоцикліст перекинувся.

Нічого масштабного не вимагаємо. Відновіть, як було. Щоб нормально ходити. У нас був хоч і старенький, але рівний асфальт.

— Минулого року на нашу вулицю було виділено 200 тисяч гривень, — підходить 66-річна Віра АКИМЧЕНКО. — Це ніщо для таких робіт. Приїхали комунальники з фрезою. Питаю: «Що буде? Куди будуть нахили? Вода стоїть у гаражах, підвалах». Рештки асфальту зідрали, усе поламали.

— Коли били той асфальт, у людей тріщини в будинках пішли, — додає Олександр.

— Є урядова «гаряча лінія», — пропонує Тетяна Виноградова.

— Ми вже їх задовбали, — заперечує Віра Євгеніївна.

— На асфальтування потрібно три-чотири мільйони, — прикидає 58-річна Майя САДОВА. — Це ціна двох квартир. У 2024 році писала звернення до Чернігівради. Прийшла відповідь за підписом Віктора Геращенка, заступника мера. Нашу вулицю внесли в перелік. «Роботи з улаштування твердого покриття з асфальтобетонної крихти на проїзній частині ділянки дороги зазначеної вулиці. Роботи заплановано виконати до кінця поточного року», — цитує відповідь. — Тобто, асфальт уже повинен лежати. Цієї п’ятниці написала скаргу від себе. Запропонувала комісії взути гумові чоботи і прийти до нас.

— Щоб прийшли, коли вода стікає, коли в нас тут Венеція, — жартує Віра Акимченко.

— Після того, як поклали каналізаційні труби, у погребах стоїть вода. Підтоплюють грунтові води. Моєму будинку понад сто років. Будували бабуся з дідусем покійного чоловіка. Вода в погребі стояла завжди. Сантиметрів два-три. Після того, як провели каналізацію, води буває до колін, — заводить у погріб Людмила Півень. — Картоплі, звісно, у такій атмосфері добре, — жартує. — Полиці погнили. Усі кришки на консервації обов’язково обмотую харчовою плівкою, щоб не покривалися іржею.



Людмила Півень показує погріб

Справді, вода є і зараз.

— Кожного дня гуляємо з сином, — каже 30-річна Марина КРУПКА з трирічним Тихоном. — Спотикається об те каміння. Узимку машиною виїхати не можу. Часто грузнуть автівки. Чоловік допомагає, штовхає. З дитячими візками, велосипедами, самокатами не можемо вийти. Оцей пісок завжди у взутті. А будівництво продовжується.

— У нас найстрашніший відрізок дороги, — йдемо з 33-річним Іллею КРУПКОЮ вгору вулицею до новобудови. Пісок, каміння. — Після дощу оце все тече вниз. Коли будували, 40-тонниками їздили. Коли рили, казали, що забудовник усе заасфальтує.

Фінансування втричі менше, ніж минулого року

— Цього року на ремонт доріг виділено 90 мільйонів гривень, — сказав 50-річний Руслан ВОЛОК, начальник комунального підприємства «АТП-2528». — Це втричі менше, ніж минулого року. А перелік вулиць, які потребують ремонту, збільшується постійно. Майже нема фінансування на прибудинкові території. Усі бюджетні кошти йдуть на ЗСУ.

— Чи дочекаються асфальту жителі Куренівки цього року?

— Якщо забудовник вів каналізаційну мережу, він повинен був і заасфальтувати. Відновити, як було.

Олена Пузан: «За межі своєї ділянки не виходили»

— Каналізаційну мережу почали прокладати в кінці 2020-на початку 2021 року, — каже Олена ПУЗАН, директорка та співзасновниця ТОВ «Житлобудсервіс». — Закінчували роботи після деокупації. Восени вже дали підключення.

Була підписана тристороння угода: між управлінням житлово-комунального господарства Чернігівради, мною та підрядником «УТБ». Я була частково як інвестор. Мої будинки також були зацікавлені в цій каналізації. Але не виконувала роботи, не проводила розкопки. За межі своєї земельної ділянки ми не виходили.

Думаю, підрядники стовідсотково б заасфальтували. Але через ситуацію в місті, у країні все так і залишилося. Це моя думка.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)