29-річний Владислав Кажукало з Ічні працює в саду і в полі практично цілий рік, аби радувати клієнтів смачною продукцією

29-річний Владислав Кажукало з Ічні працює в саду і в полі практич­но цілий рік, щодня з раннього ранку до піз­нього вечора. Адже займається садівни­цтвом і ягідництвом — вирощує саджанці пло­дово-ягідних культур і самі плоди та ягоди.
— Зараз — полуниця і жимолость, потім — цукро­ва кукурудза, кавуни, яблу­ка, груші; восени — саджан­ці плодово-ягідних культур, — перелічує Владислав свої сезони. — Я постійно зайня­тий до морозів. Десь із груд­ня до середини січня — пе­репочинок, тоді починається обрізка (усе обрізаю я сам, а для дечого іншого задіюю техніку і помічників). Обріз­ка перетікає в лютий, коли стартує зачистка полуниці — прибирання сухого листя після зими. А далі весною — сезон саджанців. Потім зно­ву полуниця — і так по колу.

Максимально стара­юся все механізувати, бо з помічниками буває по- всякому, та й хочеться по­легшити труд. У мене є ко­сарки, плівкоукладчик, гу­сеничний трактор із плугом для викопування саджанців (ці процеси Владислав пока­зує в інстаграмі на своїй сто­рінці @fruvit_garden — ди­витися дуже цікаво! — Авт.). Тільки збирається ягода вручну. Для збирання полу­ниці комбайнів іще не при­думали, для жимолості є, але вони дуже дорогі.

Полуницю Владислав вирощує 4 роки, жимолость — три, а ось саджанці в його житті вже 10 літ.
— Коли я був студен­том Бобровицького коле­джу (навчався на агроно­ма), батьки почали трохи займатися саджанцями. То­ді й мені прищепили любов до цього. І після випуску з Уманського національно­го університету садівни­цтва я й сам узявся за са­джанці. Маю чотири з по­ловиною гектари власної землі, кручуся на ній. Саду — 1,3 га. Продаю саджанці плодових дерев — яблунь (їх у мене 20-25 сортів), груш (до десяти сортів), персиків і нектаринів (десь вісім). Ще продаю саджанці обліпихи. Її в Чернігівській області са­джати можна сміливо, уже є хороші сорти — прибалтій­ські, німецькі. Також продаю полуницю й жимолость — як саджанці, так і самі ягоди.

ПОЛУНИЦЯ І ЖИМОЛОСТЬ

— Під полуницею в ме­не — 30 соток. Саджаю два сорти: ранній — «альба» (це основний) і трішки пізніший — «азія». В обох дуже со­лодка крупна ягода. Виро­щую сам касетну розсаду в теплиці. Після збору ягоди обрізаю кущики, вирощую вуса, вирізаю їх і вкорінюю (вкорінюються вони три тиж­ні). Потім готую площу і са­джаю. У нашому регіоні ка­сетною розсадою полуни­цю треба саджати на початку серпня, щоб отримати нор­мальний урожай на наступ­ний рік. Якщо посадка пізня, то навесні буде п’ять ягід.

Технологій вирощу­вання полуниці дуже бага­то. Я вирощую на буграх: влітку вкладаю плівку, ро­блю бугри (це все тракто­ром), підключаю «краплю» (шланги для крапельно­го поливу. — Авт.). Полуни­цю обов’язково треба об­робляти від хвороб, шкід­ників тощо. Від періоду цвітіння і зараз — тільки біоло­гічними препаратами, які не шкідливі ні для людей, ні для бджіл, а поки кущі нароста­ють, можна й не «біологією».

Раніше полуниці агро­волокном я не вкривав. Але цього року після зачистки та першої обробки вітамін­ним препаратом укрив, щоб трішки пришвидшити старт сезону. Агроволокно також уберегло полуницю від вес­няних морозів. Бо там, де не укривав (між жимолос­тю), у кожен заморозок цвіт обмерзав, там іще ягід сти­глих немає взагалі, хоч сорт і той же самий. А ці вибира­ємо вже тиждень (говоримо 29 травня. — Авт.).
Свою першу полуницю Владислав продавав по 200 гривень за кілограм.

— Є свої точки збуту в Іч­ні. Розбирають, бо конкурен­ції майже немає — ягоди в людей дуже мало. Це важкий сезон — якраз через весняні морози. У тих, хто полуниці не вкривав, перший цвіт по­мерз. У нас найбільший мо­роз — мінус 4 градуси — був 28 квітня. Сад теж дуже по­страждав. Половину врожаю яблук і груш я точно втратив. Ніяк їх не захищав — надіяв­ся, що все обійдеться. Але це буде наукою, наступного ро­ку точно щось робитиму.

Жимолості в мене до гектара. Це хороша ягода, перспективна, мені подоба­ється. По-перше, вона дуже корисна. По-друге, не ви­баглива у вирощуванні. По- третє, її вигідно вирощува­ти, бо ця ягода не популяр­на, але дуже затребувана. За смаком вона трохи схо­жа на лохину. Взагалі кожен сорт жимолості за смакови­ми якостями відрізняється: в одного ягоди солодші, в ін­шого — кисліші. Я вирощую канадські сорти. Вони більш пізні, але урожайніші, ягода крупніша і солодша. Уже зі­брали перші достиглі. Про­даю по 250 гривень за кі­ло. Знайшов, куди збувати оптом, тому вроздріб жимо­лості у вільному доступі не буде. Виконаю тільки пер­ші замовлення, які надій­шли через мої оголошення, і більше її не рекламувати­му. Та й в Ічні жимолость ку­пують не дуже, бо мало про неї знають. А по Україні заці­кавлені є, беруть в основно­му на прикрашання тортів.

Вирощую жимолость так само, як і полуницю: кра­пельний полив і під плівкою, щоб менше було бур’яну. Між рослинами я залишаю метр, між рядами — три з по­ловиною метри. Росте ягода кущами. Не потребує багато обробок, головне — аби не заростала бур’яном і мала достатньо вологи, плюс до­брива — та й усе.

СОЛОДКА КУКУРУДЗА І КАВУНИ

— Минулого року я впер­ше спробував вирощувати солодку кукурудзу — сподо­балось. Трохи шишок набив, але, сподіваюся, цього року буде краще. Відвів під неї 80 соток. Вирощую кукурудзу також не насінням, а розса­дою — на мульчу, на плівку, під «краплю».

І кавуни — розсадою. Цього року їх посадив уже більше, ніж торік, — 50 со­ток. Правда, наш регіон не сильно сприятливий для кавунів. Вони-то виходять смачні, класні. Та якщо не буде достатньо тепла і сон­ця, то можуть напасти хво­роби. Минулий рік для каву­нів був ідеальний — палило сонце (я давав полив), тож і врожай був хороший. За­раз же через дощі вегетація призупинилась — кавунам треба сонечко.

Взагалі у вирощуванні кожної культури є свої ню­анси. Як і в будь-якій справі, треба детально вивчати тех­нологію, докладати багато зусиль. Хоч і маю відповідну освіту і знання, та не завжди виходить так, як книжка пи­ше. Тут усе залежить не ли­ше від тебе, а ще й від пого­ди: наприклад, минулого ро­ку дощами залило, вся полу­ниця потекла. Але завжди є до чого прагнути. Були б си­ли, час і, головне, мирне не­бо!

Джерело: газета "Гарт", Аліна КОВАЛЬОВА

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)