Дев’ятикласниця Ірина Жованик усе літо плела захисні сітки для військових

Четвертий навчальний рік в умовах повномасштабної війни на Талалаївщині розпочався повітряною тривогою.

А як же хотілося, щоб як до війни… Весело! Скільки ж всього хочеться розказати друзям! І хоч тепер далеко не всі їздять на відпочинок, комусь та й поталанило з батьками відвідати Карпати чи таки й Одесу. Хтось просто насолоджувався літом, хтось ще й тренувався, щоб не втратити спортивну форму, як-от баскетболісти, призери Всеукраїнського етапу «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги» із Плугатарської школи Талалаївської громади, що на Прилуччині, зі своїм тренером Володимиром Чепелем.

Дев’ятикласниця Ірина Жованик, яка теж грає у збірній шкільній команді з баскетболу, все літо провела у бабусі та прабабусі у селі Юрківці. Вона віддала перевагу дуже потрібній справі, яку на сьогодні вважає найважливішою. Впродовж усіх канікул, з дня у день Іра поряд із дорослими жінками плела захисні сітки для наших воїнів. Її ніхто до цього не змушував – так вирішила сама. Сама прокидалася зранку і, як на роботу, йшла до приміщення, де працюють жінки. Дорослі думали, що дівчинці скоро набридне плетіння, і вона більше не прийде. Та ні ж! Це не на її характер!

На прикладі цієї мужньої дівчинки ще раз можна пересвідчитися в тому, що діти – віддзеркалення дорослих. Від початку повномасштабної війни у родині її бабусі Наталки всі стараються чимось допомогти нашим захисникам. І так уже четвертий рік.

У її дитячу свідомість назавжди вкарбувалися страшні дні, коли у лютому 2022-го їхнім селом проходили ворожі колони, і маленьке сердечко стискалося від страху. А з часом той страх переростав у ненависть до ворогів і відчуття того, що тепер не час жити життям так, ніби війна тебе не обходить. Її «молоді» і «старенька» бабусі, починаючи від звільнення у квітні 2022-го, чого тільки не робили як волонтери: спочатку гуманітарні вантажі для армії збирали, а вже три роки поспіль беруть участь у виготовленні сіток, окопних свічок. Особливо довгими осінніми та зимовими вечорами руки старших жінок ніколи не гуляють. Отож і дитина поряд із ними вчилася робити те, що роблять дорослі, з впевненістю, що її посильний вклад наближає нашу перемогу. Так і виростала… 6 вересня Ірині виповнилося 14 років!

– І раніше, коли Іринка їхала зі школи до бабусі у Юрківці, вечорами допомагала дорослим різати папір на окопні свічки, розрівнювати консервні банки, – розповідає її двоюрідна бабуся, староста Юрківцівського округу Лідія Бурдай. – Ще минулого літа навчилася в’язати маскувальні сітки на рівні із дорослими. А вже цього попросилася плести сітки постійно у команді із жінками, які працюють за програмою «Армія відновлення». Звичайно, на волонтерських засадах. Її бабусі не заперечували і навіть не думали, що Іра попрацює кілька днів та й передумає, втомиться – бо вона відповідальна. Дівчинці особливо було потрібно відчувати свою значущість. Не траплялося такого, щоб за весь сезон хоч раз віддала перевагу якійсь, скажімо, підлітковій забаві. За все літо десятки кілометрів захисних сіток вийшли з-під її маленьких ручок…

А 1 вересня, під час проведення шкільної лінійки до Дня знань, Іринку чекав приємний сюрприз! Талалаївська селищна рада нагородила дев’ятикласницю Плугатарського ЗЗСО Ірину Жованик Подякою за її активну життєву позицію та волонтерську діяльність!

Джерело: сайт газети "Чернігівщина", Олександра Гостра

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)