Дитсадок на Старій Подусівці нарешті відкрився

Матусі та бабусі разом з дітьми

Садок №19 не працював з 24 лютого 2022 року. Постраждав від російських обстрілів. Прилітало щонайменше чотири рази. Уперше — третього березня 2022 року, коли летіли бомби на школи №№18, 21. Потім були артобстріли: 6, 11 і 30 березня. Біля садочка розірвалася міна. Вікна вилетіли, на стінах були тріщини.

Відбудували за підтримки уряду Латвії.

— Цей садочок є найбільшим проєктом, який ми здійснювали цього року в Україні у сфері соціальної інфраструктури. Його вартість понад 700 тисяч євро (понад 32 мільйони гривень. — Авт.), — сказав Ілгварс Клява, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні, в інтерв’ю телеканалу «Дитинець» у квітні, коли урочисто перерізали стрічку. Але від стрічки до відкриття минуло майже пів року.

— Казали, що не відкривали садок через відсутність протипожежного обладнання.



Ірина Койдан, завідувачка садочка №19. Стрілка вказує на «німецьку» траву

— Ні, це не так, — заперечує Ірина Койдан, завідувачка садочка №19. — Проєкт зробили за кошти управління освіти. І коли латвійці почали з ним працювати, то поставили умову, щоб протипожежна система в садочку була. У кожному приміщенні є гучномовці, сповіщатимуть про небезпеку.

Ось пожежний куточок, а ось сама сигналізація, — показує Ірина Іванівна. — Усюди працює витяжка.

Також нам встановили блискав­ковідвід.

Ще у квітні набрали охочих на п’ять груп. У кожній 15-20 діток. Батьки приходять потроху, несуть документи. Думаю, упродовж вересня-жовтня й шосту наберемо, — радіє завідувачка. — Малечу запрошуємо з двох років. Але можна і раніше.

Перевести з іншого садочка не проблема. Забираєте документи і приносите нам. Усе робиться за кілька хвилин.

Ірина Іванівна показує групи. Сучасні меблі, іграшки, світлі кімнати.

— У групах штор не плануємо. Пізніше хочемо в спальнях вікна закрити жалюзі.

З нового — біля шаф поставили сушарки для взуття. Туалетна кімната з дотриманням гендерного виховання — окремо хлопчики та дівчатка. Для малечі горщики чи маленькі унітази.

У спальнях метушаться вихователі. Заправляють постільну білизну. Ліжечка дерев’яні, триярусні. Проводжу рукою.

— Скабку дитинка не зажене? — турбуюся про малих.

— Ні, ліжка гарно зачищені, не лаковані. Натуральне дерево.

У нас повністю нова сучасна система опалення, нове обладнання в харчовому блоці, — продовжує Ірина Койдан. — Пароконвектомат — пристрій, що поєднує функції пароварки та конвекційної печі — дозволяє готувати різноманітні страви на парі, конвекцією або їх поєднанням. Нова мультимедійна сковорідка, що робить майже всі страви. У програму заносять меню, і вона готує. Як мультиварка, тільки розрахована на потужність роботи садочка. Поставили сушильну машину.

За кошти управління освіти куплено три пральні машини.

Доки розмовляємо, починає лунати сирена. Повітряна тривога.

— Ходімо в укриття, — запрошує завідувачка.

Там латвійські меблі — дитячі шафи, стільчики, ліжечка, шафи для одягу. Зроблено опалення. Зараз за новими нормами в дітей не сон, а денний відпочинок. Тож малюки можуть відпочити і в укритті.

Є водичка для пиття. Іграшки. Серветки, ліхтарики, Маски, якщо, не дай Боже, буде задимлення. Дві кабінки туалету з унітазами. Для малюків горщики.

— Вакансії в садочку є?

— Штат укомплектований майже повністю. Шукаємо лише музичного керівника та асистента вихователя. Асистент забезпечує соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Частина працівників повернулася. Доки наш садок був на ремонті, працювали в інших.

У дворі квітнуть клумби. Весною посадили город. Тепер будуть збирати врожай.

— У нас малина безшипова, ремонтантна, — Ірина Іванівна зриває кілька червоних ягідок і пригощає мене. — А ще є картоп­ля, помідори, огірки, кабачки, кукурудза, гарбузи.

Садочку 62 рік. Не одне покоління чернігівців до нас ходило. Батьки наших випускників та вихованців подарували нам у цьому році екзотичні рослини та дерева. Вони висаджені дбайливими руками наших працівниць і всі прижилися.

Це голубі ялини, пухироплідники, верби, сосни, тамарикс, гортензії, бузина чорна, сакура, магнолія, ялина канадська, клен казковий та червонолистий, ялина «Глаука», верба плакуча на штамбі, ялина «Коніка», дзвоники карпатські, цинерарія, кипарис. Під кожним кущиком чи деревом зробимо таблички з назвами.

Цю газонну травичку, — показує на клумбу, — прислала наша вже колишня колега. Виїхала в Німеччину через війну. Подивіться, як гарно трава прийнялася.

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)