Скарибниця талантів: як Парафіївська мистецька школа виховує молоді таланти

Не кожне селище може похвалитися власною мистецькою школою. Але Парафіївській громаді пощастило. Парафіївська мистецька школа Парафіївської селищної ради – це не просто освітній заклад, а справжній центр культури, де діти мають змогу розкрити свій потенціал, знайти нових друзів та відчути радість від творчості.

Завдяки наполегливій праці викладачів та підтримці громади, ця школа продовжує виховувати нові покоління талановитих особистостей, які, можливо, стануть майбутнім української культури.

Щоб дізнатися більше про цей освітньо­-мистецький заклад, журналісти «Трудової слави» поспілкувалися з директоркою Парафіївської містецької школи Парафіївської селищної ради Тетяною Сергієнко.

Від мрії до реальності: шлях школи

До 1978 року в Ічнянському районі діяла Іваницька дитяча музична школа. Потім рішенням виконкому Ічнянської районної ради Іваницька ДМШ була реорганізована в Парафіївську дитячу музичну школу. Спочатку Парафіївська ДМШ розміщувалася у приміщенні Парафіївської восьмирічної школи. А у 1991 році правління Парафіївського цукрозаводу надало школі приміщення заводського клубу (другий поверх) в оренду.

З 2019 року Парафіївська музична школа отримала нову назву – Парафіївська мистецька школа.

Ще однією знаковою подією для закладу став пере­хід із 1 січня 2025 року на повну фінансову автономію: тепер школа є самостійною юридичною особою, яка має власний рахунок і може самостійно розпоряджатися виділеними коштами. Це надає школі більше свободи в управлінні та розвитку.

Палітра талантів

Щороку у школі навчається від 60 до 68 дітей, які мають можливість обрати різні напрямки для розвитку своїх талантів. В школі діють відділи фортепіано, хореографії та народних інструментів (бандура, баян, акордеон), що дає можливість дітям оби­рати напрямок до душі.

Найбільшою популярністю серед дітей користується хореографія. Учні займаються не лише класичними, а й сучасними танцями. Програма навчання включає такі дисципліни, як народний танець, класичний танець, сучасний ансамбль, історія балету, постановка концертних номерів. Тобто це комплексна підготовка, яка дозволяє учням розвивати універсальні навички. Директорка каже, що дівчаток на хореографії значно більше, ніж хлопчиків, але школа працює над тим, щоб залучати до танців і юнаків.

Що стосується музичних інструментів, то, попри те, що народні інструменти менш популярні, ніж фортепіано, школа активно залучає учнів­народників до участі в ансамблях. Це дозволяє дітям не тільки вдосконалювати свої навички, а й працювати в команді, відчуваючи радість спільної творчості.

Участь в конкурсах та фестивалях

Учні Парафіївської мистецької школи не лише навчаються, а й активно демонструють свої таланти та вміння на конкурсах і фестивалях. Вони беруть участь в обласних і всеукраїнських заходах, де неодноразово здобували призові місця.

«До війни учні школи багато подорожували, відвідуючи конкурси в різних містах, таких як Ніжин, Київ і Чернігів. Зараз, через війну, це стало складніше, але школа все одно знаходить можливості для участі в конкурсах, зокрема, дистанційно», – каже пані Тетяна.

Як змінилися програми та навчання

За останні роки навчальні програми зазнали значних змін, які вплинули як на тривалість навчання, так і на підхід до викладання.

Раніше, за словами директорки, у мистецькій школі на­вчання тривало фіксовану кількість років: 8 років на відділенні хореографії, 5 років на відділенні баяна та 6-­7 років – на відділеннях гри на інших інструментах. Нині ж програма стала багаторівневою:

Початковий рівень (4 роки) – на цьому етапі діти отримують базові знання та навички. Після його закінчення видається свідоцтво.
Середній рівень (з 5­-го по 9-­й клас) – цей етап дозволяє учням поглибити знання та вдосконалити майстерність.
Вищий рівень – його можна проходити аж до 11-­го класу.

Така система дозволяє дітям навчатися довше й гнучкіше, що має покращити їхню підготовку.

Виклики сучасності

Однак, як зазначає директорка, зміни в програмах ма­ють не лише переваги, а й недоліки. Сучасні діти, порівняно з попередніми поколіннями, інші. За словами Тетяни Сергієнко, вони часто менш наполегливі й іноді пасують перед труднощами. Раніше, якщо дитина починала навчатися в мистецькій школі, то, як правило, відвідувала її до закінчення. Зараз, якщо щось не сподобалося або не виходить, дитина може сказати: «Я не хочу більше навчатися музиці чи хореографії» – і перестає відвідувати школу. Це створює складнощі, адже відвідування занять є добровільним і платним.

Директорка підкреслює: «Ни­ні діти звикли до меншого навантаження та більшої свободи, що вимагає від викладачів особливої педагогічної майстерності.

Попри всі виклики школа продовжує працювати та розвиватися, адаптуючись до нових реалій. Вона прагне не лише давати знання, а й виховувати в дітях любов до мистецтва, дисципліну та наполегливість».

Нове покоління: між віртуальним світом та сценою

Сучасні діти значно відрізняються від своїх однолітків минулих десятиліть. Пані Тетяна зауважує: «Нині діти надто захоплюються ґаджетами, що робить їх пасивними та менш зацікавленими в активних заняттях». Однак не все так безнадійно. Коли справа доходить до виступів, конкурсів чи фестивалів, ситуація кардинально змінюється: діти відчувають справжній «драйв» від можливості показати себе на сцені, що стає потужним стимулом для занять і репетицій.

Музичні інструменти: нові придбання та плани на майбутнє

Мистецька школа активно працює над оновленням своєї матеріальної бази. Завдяки підтримці голови селищної ради Галини Петруші, депутатів та благодійників школа поповнила інструментарій. Серед нових надходжень – електронне фортепіано та барабанна установка.

Тетяна Сергієнко зазначає, що хоча викладача з ударних інструментів поки що немає, школа вже має установку й планує використовувати її в ансамблях, що відкриває нові творчі можливості.

Раніше поповнення інструментів було рідкістю, а тепер, завдяки допомозі селищної ради, ситуація значно покращилася.



Випускники школи

Цього року в Парафіївській мистецькій школі п’ять випускників: один із народного відділення та четверо – з відділення хореографії. За словами Тетяни Сергієнко, один із випускників хореографічного відділення вступив до Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. Пані Тетяна додає, що майже щороку вихованці школи вступають до профільних закладів культури й мистецтва.«І ми цим пишаємося», – каже директорка.

Проте, на жаль, ніхто з випускників не повертається пра­цювати у рідну школу. «Наприклад, моя учениця Ярина Данько закінчила Чернігівський музичний коледж імені Л. Ревуцького, де я сама навчалася, але згодом виїхала за кордон і нині працює не за фахом», – ділиться наболілим директорка.

Шлях до покликання: від випускниці школи до її директора – 20 років служіння мистецтву

У школі працює дружна команда професіоналів із семи викладачів, включно з директоркою, яка викладає фортепіано. Її власний шлях до професії був непростим. Тетяна Вікторівна родом із Парафіївки, закінчила Чернігівське музичне училище, а потім – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Вона зізнається, що не планувала пов’язати життя з музикою й навіть хотіла залишити навчання. Та згодом полюбила свою справу й тепер анітрохи не шкодує про вибір.

Після університету Тетяна Вікторівна повернулася до рідної школи, де почала працювати викладачкою. Паралельно вона вела уроки співів у загальноосвітній школі. Від 2011 року очолює мистецьку школу, маючи вже понад 20 років викладацького стажу.

Кадрова ситуація: баланс попиту й пропозиції

Одним із ключових чинників успіху Парафіївської мистецької школи є її молодий колектив. Тут працюють енергійні й креативні викладачі, що створює сприятливу атмосферу для навчання й творчості дітей. Нині школа не відчуває кадрового дефіциту: кількість викладачів відповідає потребам і кількості учнів.

Сцена як місія: благодійність та творчість

Виступи – важлива частина життя школи. «Парафіївська мистецька школа не просто навчає дітей, а й активно взаємодіє з громадою, демонструючи важливість мистецтва у повсякденному житті. Учні та викладачі беруть участь у різноманітних заходах – як місцевих, так і виїзних. Особливу увагу школа приділяє благодійності: останнім часом усі кошти, зібрані під час звітних концертів, перераховуються на потреби Захисників України», – зазначає директорка.

Творчий колектив активно долучається до святкових заходів, виступаючи на концертах до Дня Незалежності, Дня села та інших урочистостей. Учні школи вже демонстрували свої таланти в Качанівці, Ічні та селах громади.

Щорічні звітні концерти, які школа проводить самостійно, є не лише підсумком роботи, а й важливою культурною подією для всієї громади. Анонси таких заходів розміщуються на сторінках школи у Facebook, щоб кожен охочий міг долучитися до світу мистецтва.

Важливе рішення: підвищення плати за навчання

Навчання в мистецькій школі – це інвестиція в майбутнє дитини, але воно має бути доступним. Нещодавно Парафіївська мистецька школа підвищила плату за навчання: замість колишніх 60-­80 гривень на місяць тепер плата становить 250 гривень. Це рішення стало важливим кроком для забезпечення функціонування закладу.

Хоча спочатку підвищення видавалося різким, директорка зазначає, що більшість батьків поставилися до цього кроку з розумінням.

Фінансова незалежність

На думку директорки, Парафіївська мистецька школа­ стала більш фінансово самостійною, вийшовши з підпорядкування району. Це дало закладу значно більше можливостей і свободи дій. Раніше було складно, а іноді й неможливо придбати необхідні речі, наприклад музичні інструменти. Тепер же, хоч і не без зусиль, це стало реальністю.

Школа функціонує завдяки фінансуванню селищної ради, а також батьківським внескам, що надходять безпосередньо на її рахунок. Ці кошти дозволяють закладу самостійно покривати основні потреби: придбання музичних інструментів і меблів, закупівлю концертних костюмів, оплату інших витрат, необхідних для повноцінного навчального процесу.

Власноруч: як викладачі створюють затишок

Крім фінансової незалежності, школа демонструє дивовижну самостійність у побуті. Косметичний ремонт, зокрема фарбування стін, викладачі виконують власноруч, не залучаючи сторонню допомогу. Це створює особливу атмосферу затишку та турботи, адже кожен куточок школи є результатом зусиль колективу. Директорка також відзначає, що в приміщеннях дуже тепло, що є важливим показником комфорту для учнів.

Набір учнів: попри виклики

Щороку школа набирає нових учнів. Зазвичай набір становить до 15 дітей, хоча кількість може трохи коливатися. На жаль, частина учнів із різних причин – зокрема через виїзд за кордон або до безпечніших західних областей – залишає навчання. Це створює певні виклики для закладу. Проте колектив школи продовжує працювати над тим, щоб залучати нових дітей і дарувати їм радість творчості, долаючи всі труднощі.

Осередок творчості для громади

Незважаючи на всі виклики – особливості сучасного покоління, обмежені можливості та безпекову ситуацію, – мистецька школа залиша­ється осередком культури й творчості. Тут діти отримують шанс розвиватися, реалізовувати свій потенціал і відчувати справжню радість від успіхів на сцені.

Джерело: "Трудова слава", Олена Березкіна

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)