На Чернігівщині попрощалися з п'ятьма захисниками

На Чернігівщині 7 лютого поховали чотирьох захисників України: Володимира Токаря, Анатолія Лося, Валерія Шекеру, Василя Єрка, а 8 лютого попрощалися з молодшим сержантом Юрієм Харченком, якого один рік та дев'ять місяців вважали зниклим безвісти.

Про це повідомляють Іванівська, Кіптівська сільські ради, Ніжинська міська рада, Новгород-Сіверська міська територіальна громада та Коропська селищна рада на своїй сторінці у Facebook.



Володимир Токар

Володимир Токар впродовж двох скликань був депутатом Іванівської сільської ради. Був призваний на строкову службу у 1991 році. У 1993 році працював трактористом в колгоспі "Авангард". ​У 2003 році вирішив стати приватним підприємцем та офіційно займатися власною справою. Впродовж двох скликань – депутат Іванівської сільської ради. З 2014 року Володимир долучився до лав ЗСУ.

​"З 24 лютого 2022 року і до часу деокупації території Іванівської громади Володимир один з перших надавав допомогу людям. Власним транспортом під обстрілами розвозив продукти жителям населених пунктів, а у зворотньому напрямку вивозив бажаючих на безпечні території, зокрема в Куликівку. Згодом, знову ж таки, долучився до лав Збройних сил України".

Володимир помер через хворобу 5 лютого, повідомляє сільська рада.



Анатолій Лось

Анатолій Лось народився 17 серпня 1975 року. Закінчив Підлісненську школу, згодом здобув освіту в Ніжинському училищі. Після навчання працював у місцевому господарстві. Після строкової військової служби проживав у Броварах.

"Він ніколи не був байдужим до долі своєї країни, у 2015–2016 роках боронив Україну в зоні АТО, із початком повномасштабного вторгнення знову не зміг залишитися осторонь — у березні 2022 року добровільно став до лав захисників. У складі однієї зі штурмових бригад пройшов найгарячіші ділянки фронту".

У червні 2025 року рідні отримали звістку про те, що Анатолій зник безвісти. Згодом стало відомо, що чоловік загинув 6 червня 2025 року поблизу населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області.

"Анатолій був не лише відважним солдатом, а й люблячим батьком. У глибокій скорботі залишилися дружина, двоє дорослих дітей, шестирічний син та вся велика родина".

Прощання із захисником відбулося у Вознесенській церкві селища Козелець. Після цього траурний кортеж вирушив до села Вовчок. Поховали Анатолія на місцевому кладовищі.



Валерій Шекера

Прощання з Валерієм Шекерою відбулося у Ніжині у Соборі Всіх Святих. Поховали захисника на Алеї Слави.



Василь Єрко

Василь Єрко народився 5 вересня 1983 року у Новгороді-Сіверському. Навчався у школі №1 з 1989-го по 2000 роки. Після закінчення школи продовжив освіту у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, де здобув спеціальність вчителя історії та правознавства. Після навчання працював у Новгород-Сіверській установі виконання покарань №31. У 2021 році Василь був призваний на військову службу за контрактом у Східне оперативно-територіальне об’єднання Національної гвардії України. 13 листопада 2024 року, під час виконання бойових завдань, вважався безвісти зниклим. На підставі експертизи встановили факт загибелі захисника.



Юрій Харченко

Юрій Харченко народився 28 липня 1986 року. Закінчив Краснопільську школу, згодом навчався в Києві на автослюсаря. Військову (строкову) службу проходив у 2004 році. Через 10 років, коли розпочалась російська агресія на Сході, став на захист України в зоні АТО. Отримав поранення. 30 квітня 2022 року Юрій Харченко знову повернувся до війська. Служив у складі автомобільного відділення взводу забезпечення зенітного ракетного дивізіону першого єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади. 7 квітня 2024 року Юрій зник безвісти поблизу села Семенівка Покровського району Донецької області. У Юрія Харченка залишились батько, сестра і дружина.

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)