Хто відповість за масову загибель риби на Менщині?

Фото ілюстративне

Це запитання на слуху в Мені із 28 березня — коли в озері у межах міста виявили мертву рибу.

Згідно з оприлюдненою інформацією, її було утилізовано понад 3 тонни — амурів, товстолобиків, коропів. Переважно риба була велика: деякі особини сягали 20 кг. Серед можливих причин місцеві називали навіть скид хімічних речовин, хоча поряд із водоймою — ніякого виробництва, тільки житлові будинки. Та більшість припускала, що мор риби стався через задуху.

Невдовзі — після проведених лабораторних досліджень — це припущення підтвердили в Державній екологічній інспекції Чернігівської області: через товстий шар криги та снігу у воді виник дефіцит кисню, що критично вплинуло на біоресурси (адже його запаси, зосереджені під кригою, витрачаються ще й на процеси гниття решток рослин і риби, що нагромадилися на дні з весни). 30 березня було відкрите кримінальне провадження за ч. 2 ст. 242 (порушення правил охорони вод). Найбільше передбачене статтею покарання — 5 років позбавлення волі.

Дискусії на тему «Когось таки покарають чи все спишуть на погодні умови?» не вщухали. Особливої гостроти вони набули, коли стало відомо, що через тиждень після того, як тонни мертвої риби вивезли трактором у відведене місце на звалищі, Чернігівський рибоохоронний патруль затримав на Десні поблизу Максаків (село Менської громади) рибалку з 19,5 кг лящів, плоскирок, карасів, окунів і нарахував понад 54 тис. грн завданих збитків (чоловік рибалив, використовуючи заборонене знаряддя лову — 2 поріжні сітки). Цю суму він мусить відшкодувати. Плюс сплатити штраф — його розмір згодом визначить суд.

«Де був цей патруль, коли треба було попередити задуху?» — обурювалися люди.

Обов’язки рибоохоронного патруля регламентуються, зокрема, ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Положенням про територіальні органи Держрибагентства.
Згідно з цими документами, серед повноважень органів рибоохорони — здійснення державного контролю та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. У той час як безпосередня відповідальність за стан конкретної водойми та запобігання задухі покладається на користувачів водних об’єктів.

Якщо водойма в оренді, забезпечувати профілактичні заходи (косити очерет, проводити аерацію для насичення киснем тощо), відповідно до типових договорів оренди та роз’яснень Міністерства агрополітики, мають орендарі.
За належний екологічний стан водойм загального користування в межах населених пунктів, які не перебувають в оренді, та запобігання мору риби відповідають органи місцевого самоврядування.
Відповідальність за задуху риби ґрунтується на їхній ролі як власників або розпорядників водних об’єктів (якщо ці об’єкти перебувають у комунальній власності) та їхніх повноваженнях щодо екологічної безпеки громади (повноваження в цій сфері закріплені Водним кодексом, Законом України «Про місцеве самоврядування»).

Менське озеро — не в оренді. Його зарибнили у 2019-му (випустили майже 600 кг мальків) у рамках однієї з громадських ініціатив. Для цього з міського бюджету було виділено близько пів мільйона гривень. Рибалили тут усі охочі.
За словами секретаря міськради Юрія Стальниченка, місцевими рибалками цієї зими на озері здійснювалися заходи, щоб протистояти задусі. Напевно, їх було недостатньо. Чи належним був контроль за станом біоресурсів і моніторинг водойм із боку рибоохоронного патруля, чи виконала необхідний обсяг робіт екологічна інспекція — розбирається слідство.

Тож кому поліція висуне звинувачення і яким буде покарання за бездіяльність — зараз можна тільки припускати. А поки правоохоронці з’ясовують деталі, люди власними силами взялися за зарибнення озера. Ініціатором виступив містянин Антон Лаврентьєв. Він не тільки брав участь в очищенні водойми від мертвої риби, а й закликав громаду не поширювати чуток про отруєння води: був упевнений у тому, що причина мору — задуха. Натомість пропонував зосередити зусилля на відновленні ресурсу, сам організував збір коштів і щодня звітував про нові надходження.

«Озеро — стратегічно важливе місце для психологічного розвантаження місцевих мешканців і військових, які приїжджають на ротації. Я сам, коли служив і був у відпустці, сидів тут із вудкою. Це допомагало просто спокійно провести час», — говорить Антон.

На зібрані 28 900 грн уже закупили 128 кг малька коропа і 20 кг — білого амура. 4 квітня їх випустили у водойму. Планують поповнювати запаси рибних ресурсів регулярно.

«Наступної зими врахуємо всі упущення і будемо стежити, щоб не допустити задухи», — додає Антон.

Джерело: газета «Гарт», Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)