На Чернігівщині попрощалися з дев'ятьма захисниками

На Чернігівщині, в Ічнянській, Остерській, Борзнянській, Семенівській громадах, у Ніжині та обласному центрі, 18 квітня та 19 квітня в останню путь провели дев'ятьох захисників України: Дмитра Овчарика, Станіслава Карлюка, Романа Полов'яна, Олександра Тригубського, Анатолія Котляра, Максима Співака, Юрія Рабощука, Миколу Лисицю та Владислава Соляника.

Про це повідомляється на сторінках громад у Facebook. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.



Дмитро Овчарик

Дмитро Вікторович Овчарик народився 9 листопада 1997 року у селі Бакаївка Ічнянської громади. Закінчив Бакаївську середню школу. Потім навчався в Ніжинському професійному аграрному ліцеї, де здобув професію слюсар з ремонту автомобілів. Працював в Києві в охоронних фірмах. 4 лютого 2024 склав присягу та став на захист Батьківщини у лавах Збройних сил України. За період служби прижиттєво був нагороджений нагородами "Золотий Хрест", "Ветеран Війни", "Захиснику Вітчизни", "Орден 3 ступеня за мужність" та нагородним годинником ДШВ. Загинув командир розвідувального відділення розвідувальної роти 80-ї Галицької Десантно-штурмової бригади Дмитро Овчарик 3 липня 2025 року на Сумщині. Поховали воїна в рідному селі.



Владислав Соляник

Владислав Володимирович Соляник народився 22 січня 1978 року у Менському районі (нині Корюківський район, — ред.) Чернігівської області. У 1988 році разом із батьками переїхав до міста Остер. Тут він навчався у Остерській ЗОШ №1, а потім – у Остерському будівельному технікумі, який закінчив у 1995 році. Відтоді Владислав працював за спеціальністю на будівництвах міст Києва та Чернігова. 12 лютого 2023 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Був кулеметником. Воював у Чернігові, Сумах, Ізюмі, а також на Донеччині. Загинув боєць 13 листопада 2024 року рід час виконання бойового завдання. Весь цей час його вважали зниклим безвісти. 9 квітня 2026 року тіло Владислава ідентифікували за результатами ДНК-експертизи. Поховали воїна в Острі. У нього залишилися мати та троє дітей.



Станіслав Карлюк

Станіслав Геннадійович Карлюк народився 6 січня 1997 року. Проживав у селі Іванівка Борзнянської громади. Його вихованням займалася бабуся, яка замінила йому і матір, і батька. У 2012 році закінчив 9 класів Миколаївської школи та вступив до Борзнянського держсільгосптехнікуму. Загинув воїн 9 вересня 2024 року. Поховали Станіслава Карлюка в рідній Іванівці.



Роман Полов'ян

Роман Русланович Полов'ян народився 2 червня 1987 року у Ніжині. Помер 16 квітня 2026 року. Поховали у Ніжині.



Максим Співак

Максим Дмитрович Співак народився 21 вересня 1991 року у Чернігові. Навчався у школах №20 та 35 з першого по дев’ятий клас. З 10 по 11 клас навчався в Чернігівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2012 році закінчив Базовий медичний коледж за спеціальністю "Стоматологія ортопедична" та здобув кваліфікацію "Зубний технік". Працював за спеціальністю. Долучився до лав ЗСУ у кінці жовтня 2025 року. Загинув воїн 12 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання. Поховали Максима Співака у Чернігові на кладовищі у "Ялівщині".



Олександр Тригубський

Олександр Миколайович Тригубський народився у 1985 році у Семенівці. Загинув воїн 19 березня 2026 року внаслідок вибухової травми під час виконання бойового завдання. Попрощалися та поховали Олександа у Семенівці на місцевому кладовищі.



Анатолій Котляр

Анатолій Васильович Котляр народився у 1977 році. Помер захисник 12 квітня внаслідок хвороби. Поховали захисника у Семенівці.



Юрій Рабощук

Юрій Григорович Рабощук народився 22 листопада 1974 року у Чернігові. Закінчив місцеву школу №15. З 1993 року проходив строкову службу, звільнився у 1995 році. З 1995 до 2017 року працював в "Чернігівському слідчому ізоляторі" на посаді молодшого інспектора відділу інженерно-технічних засобів охорони. Був одружений, мав двох дітей. У грудні 2025 року Юрія Рибощука мобілізували до лав ЗСУ. Загинув воїн 18 березня 2026 року. Поховали бійця у Чернігові на кладовищі "Яцево".



Микола Лисиця

Микола Миколайович Лисиця народився 10 лютого 1979 року в селі Солонівка, Городнянського району (нині Городнянська громада, — ред.). У 1985 році пішов до Чернігівської загальноосвітньої школи №12, де закінчив 8 класів. Був призваний до війська у 1997 році. Після служби повернувся до Чернігова. Працював у фірмі "Профбетон". Не одружений, дітей немає. У 2022 році під час повномасштабного вторгнення допомагав людям у відновленні пошкоджених будівель, доставкою води, продуктів і дров. Мобілізували чоловіка у 2026 році. Загинув Микола Лисиця під час виконання бойового завдання 18 березня 2026 року. Поховали воїна у Чернігові на кладовищі "Яцево".

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)