Інсульт: рахунок іде на години — далі мозок гине. Нейрохірург Олександр Садовський розповів, як у Чернігові рятують життя після інсульту

Олександр Садовський

«Ця робота цілодобова. Займає зараз усе моє життя»

Олександр Садовський — нейрохірург, завідувач відділення ендоваскулярної нейрохірургії та радіології. У 2005 році закінчив Ужгородський національний університет, отримав диплом «Лікувальна справа». Чернігівець.

— Молоді лікарі зараз працюють за сумісництвом і в приватних клініках. Або, навпаки, відкривають свою клініку. Заодно приймають у комунальній лікарні. Ви так само?
— Ні. Такі відділення, як це, можуть працювати тільки у великих лікарнях. По-друге, на щось інше просто не маю часу. Ця робота цілодобова. Займає зараз усе моє життя.

Садовський багато навчався, підвищував кваліфікацію за кордоном і в Україні.

— Це відділення відкривав я, — пишається Олександр Садовський. — І зразу його очолив. Працюємо третій рік. До того працював у загальній нейрохірургії обласної лікарні. Такого напрямку лікування в області не було. У відділенні 15 ліжок. Плюс інсультний блок. Це як відділення реанімації. На 12 ліжок. На третьому поверсі. Усього шість палат. Одна операційна. Ще одна будується. Будемо брати пацієнтів з іншими нейрохірургічними захворюваннями.
Ангіограф — наші очі. Ми бачимо, що там усередині. Це по суті рентгенівський апарат. Ангіограф рухається, може сфотографувати будь-яку частину тіла з будь-якого кута. Через пах заводиться отака система, — тримає в руках вузеньку металеву трубку лікар. — Через стегнову артерію. Доводиться до судини мозку і відкривається в тромбі. Сіточка пронизує тромб, чіпляє його. Потім витягується тим же шляхом. Разом з тромбом. В операційній великий екран, на якому лікарям видно, як проходить операція.

— Хто оперує?
— Переважно я.
— Вас привозить з дому «тривожний автомобіль»?
— На своєму їжджу. І координую перевезення пацієнта швидкою медичною допомогою.
— А якщо у відпустці?
— От так і працюю, — розводить руками лікар.

Дві доби — унікальний випадок

— При ішемічному інсульті вирішальне значення має час, — каже Олександр Садовський. — Якщо судина закрилась, без кровопостачання лишається частина мозку. І маємо до шести годин часу, аби її відкрити, доки мозок лишається ще живий. Зазвичай, чим менше часу минає, тим краще. Тому людям треба знати симптоми інсульту. Щоб не пропустити, коли це починається. І якнайшвидше звертатися за медичною допомогою.
Телефонувати 103. Викликати «швидку» та їхати в лікарню. Зазвичай, на жаль, більшість пацієнтів привозять, коли хірургічне втручання людині вже нічим не допоможе. Мозок мертвий.
Є поняття «Розширення терапевтичного вікна». Одного разу людина надійшла через дві доби. І мозок ще жив.

Симптоми

Основні симптоми інсульту: порушення чутливості в половині тіла, порушення рухів. Слабкість у руці або в нозі. Порушення мови. Людина не може нічого сказати або не розуміє слів. Щось її запитують, а вона відповідає зовсім інше. Виникає груба дезорієнтація. Відсутність міміки на одній половині обличчя — воно перекошене. Розвивається гостре головокружіння. Це все симптоми гострого мозкового інсульту. У таких випадках треба звертатись у «швидку» та їхати в лікарню. Чим швидше буде проведена візуалізація і знайдена причина, тим більше шансів, що людину можна вилікувати.

Вирішує фельдшер

— Хто вирішує, чи везти до лікарні?
— Медики швидкої допомоги. Люди часто не звертаються. Клініка інсульту починається, а вони або родичі сидять, чекають. Рука не працює — «а, воно само відійде». Таким пацієнтам, буває, важко допомогти.
— Якщо час втрачено, уже нічого не роблять?
— Їх лікують консервативно, але відкривати судину недоцільно. Частина мозку, яка нею живилася, уже померла.

Родичі не можуть заборонити проводити операцію

— Один з факторів, що може призвести до інсульту, — високий тиск. Якщо тривалий час не лікувати, може статися інсульт. Куріння. Вживання алкоголю.
Буває, привозять людину, а вже значна частина мозку загинула. А ми все одно робимо операцію. Щоб зберегти хоча б якусь невелику частину. Людина зможе жити. Не зовсім повноцінним життям. Але себе обслуговувати зможе.
— Хто вирішує: робити чи не робити операцію? Щоб людина існувала?
— У нас нема вибору. Якщо бачимо, що мозок загиблий, ми не робимо. У цьому немає потреби.
Якщо є хоч якийсь шанс на відновлення мозку — мозок живий або частково живий, — операцію робимо. Згода родичів не потрібна. В Україні є пацієнт і є лікар.
— А кошти?
— Тромбектомія — операція з відновлення кровотоку судин мозку — безплатна. Там усе питання в часі.

Таких операцій (тромбектомія, вилучення тромба) за рік зроблено 160 (за 2025 рік). А всього інсультів в області за рік — п’ять тисяч. Дуже велика кількість. Якщо брати ангіографії (дослідження судин) як хірургічне втручання — близько 800. Закриття аневризм — до 100 за рік. Стентування — розширення просвіту судин шиї (через атеросклероз або внаслідок травми) — десь 50-70 операцій. Це як нарости всередині судини. Бляшки, які поступово перекривають просвіт судини. Хвороба людей похилого віку.

Джерело: "Вісник Ч", Олена Гобанова

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)