З колишнього ресторану «Градецький» розпродують меблі і декор

Тарілки, столи, шафи переселенцям Оксана Голубова віддає безплатно. Чернігівський ресторан «Градецький» закрився. Оксана Голубова, директорка, розпродує майно. Стільці, столи, посуд, картини, дзеркала, люстри, штори, дивани. За символічну плату. Аби швидше звільнити приміщення для нових орендарів. Майже кожного дня приходять охочі купити щось з майна. Оксана Голубова показує і розказує сама.
П’ятниця, 17 квітня, 13.00. Біля колишнього готелю «Градець­кий», що перебудовують у житловий будинок, ходить 50-річний Юрій Тарасовець, чернігівський підприємець. Його називають власником «Градецького»: і готелю, і ресторану.

— Картини, стільці, — заводить в одну залу Оксана Голубова. — Дзеркала, комоди. Золотистого кольору. По дві тисячі гривень. Зараз золото не в моді. Якщо пофарбувати в інший колір, непогано виходить.



Оксана Голубова

Стільці по 500 гривень. Їх було понад 400 штук. Десь 40 уже забрали. Є стільці з металевими ніжками. Тріщинки в металі ми завжди заварювали. Є червоні декоративні з золотом. За стилем підходять для філармонії чи драмтеатру. Пропонувала Оксані Тунік-Фриз, директорці драмтеатру.

Є стільці під реставрацію, 200 гривень.

За якою ціною нові стільці? Подивилась в інтернеті. На металевих ніжках, зі спинкою, обтягнутий тканиною під велюр. Найдешевший коштує від 1350 гривень. Комплекти з чотирьох штук — від п’яти тисяч гривень. Виробник Китай.

Майже всі крісла продали. За ними полювання було. Дзвонили навіть з інших областей. Дзеркала дівчата беруть для фотостудій.

Будемо знімати кондиціонери. Теж на продаж. Ціну поки не складали. Червоні «царські» дивани, стіл, пуфи забронювали покупці з іншого міста. Є два дивани по дві тисячі гривень. Нові власники самі вирішують, в який колір перетягнути, якою тканиною. У нас використовувались більше для декору.

Диван з банкетної зали продаю за тисячу гривень. «Нова Пошта» за доставку в Миколаївську область нарахувала 2600 гривень.

Є гарні меблі, що стояли в ресторані «Розмарин». Зелені шкіряні дивани на ніжках. Їх треба перетягувати новою тканиною. Займатися цим нема часу. Віддаємо дешево, чотири тисячі гривень за один.

Є дубові столи. Квадратні, круглі. Треба шкурити, реставрувати. Не розбираю, щоб покупці розуміли, в якому вони стані. Для ресторану вони ідеальні. Їм зносу нема. Відслужили 40 років. Офісні столи віддаю безплатно. Головна умова — самовивіз.

Чернігівці приходять, показують відео, фото з випускних, весіль, днів народження, що святкували в «Градецькому». Згадуємо ті часи, ностальгуємо. Покази меблів затягуються на години.

Музична апаратура лежить на підлозі біля сцени.

— Щось без лампочки, на запчастини, — каже Оксана Голубова. — Колонки працюють. Шість тисяч гривень одна. Є комп’ютерні монітори. Перевіряли, працюють.

Є офісні шафи по півтори тисячі. З полицями, під документи. І шафи по 800 гривень. Для одягу.

Продаємо й посуд, — ідемо коридором, що веде до кухні ресторану. — Якщо на посуді є сколи, віддаю безплатно. Приходили переселенці. Не захотіли брати.

Багато люстр. Деякі помили. Цей комплект купувала для «Бурштинової кішки». Люстри повісила, бра нікуди було. Нове. Продаю по 1200 гривень. Є великі люстри, — показує на стелю. — Дві продала. Є бра по 200 гривень.

Найближчим часом будемо знімати люстри в головній залі.

З підлоги знімемо ковролін. Але він піде на смітник.

Продаємо комплекти: дві штори, тюль. За все тисяча гривень. Довжина 3,5 метри, ширина 1,5. Один комплект купили, один забронювали.

Є меблі на кованих ніжках, — заводить на балкон. — Підходить під дачний варіант. Хочу за них 2,5 тисячі гривень. Арки, кованих оленів вже забирають дівчата з весільного агентства.

За раковину, тумбу під неї прошу півтори тисячі гривень. Почистити, пофарбувати. Підійде для мангальної зони. Якщо кілька сезонів відслужить, не шкода викинути.

— Ресторан не працював з минулого року, — розповідає Оксана Михайлівна. — «Градецький» збудували в радянські часи. Посадкова кількість ресторану — 300 гостей. Тоді в Чернігові була потреба у великих ресторанах. Зараз цього нема. За два роки коронавірусу і чотири роки війни ресторан не заповнювався й на 30 відсотків. Більше сотні відвідувачів не було. Працює «Бурштинова кішка». До 23.00. Не нічний клуб, караоке. Є банкетна зала в «Янтарі» (приміщення на проспекті Миру. — Авт.), на другому поверсі. На 80 чоловік.

Біля супермаркету «Фора» (магазин на першому поверсі готельно-ресторанного комплексу) працюватиме кафе. Усе вже готове. Але не можу знайти мангальщика. Чоловіча робота. Минулого року платили тисячу гривень за день. Цього року пропоную дві тисячі. Охочих нема. Жодного дзвінка.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)